The Uniform of Women’s Gymnasium Employees in the Vision of the Heads of Institutions in Kyiv Educational District (late 19th — early 20th century) (original) (raw)
Related papers
Ukraïnsʹkij socìum, 2023
Метою цієї статті є висвітлення сприйняття військовослужбовицями Збройних сил України військової уніформи з точки зору її значення для їх гендерної та організаційної ідентичностей. Дослідження проводилося в межах пілотного проєкту з використанням інтерв'ювання. Отримані результати були проаналізовані за допомогою контент-аналізу. Ставлення військовослужбовиць до військової уніформи і, як наслідок, рівень їхнього психологічного благополуччя можуть корелюватися з їхньою організаційною та гендерною ідентичностями. Організаційна Храбан Т.Є., Храбан М.І.
NATIONAL ACADEMY OF MANAGERIAL STAFF OF CULTURE AND ARTS HERALD
The purpose of the article is a comprehensive approach to the study of Ukrainian folk costume in socio-cultural context of modernity. Analysing ethnic-style clothing in the wardrobe of the First Ladies of Ukraine, there is an urgent need to consider it as a combination of national clothing traditions and modern approaches to its interpretation in the society. The methodological basis of the study included general scientific methods, such as generalisation, systemic-structural and structural-functional methods that made it possible to identify and analyse traditional and innovative foundations of the Ukrainian folk costume and its elements in modern designer clothing of Ukraine at the beginning of the 21st century. The scientific novelty of the study consists in the fact that source and factual material on the chosen topic has been collected, analysed and systematised, the prerequisites of "revival” of the Ukrainian costume have been analysed, and the peculiarities of using the ...
Kiïvsʹkì ìstoričnì studìï, 2023
За обставинами воєнного часу»: повсякдення Варшавської жіночої прогімназії в першому півріччі 1914-1915 навчального року У статті досліджено трансформації в роботі Варшавської жіночої прогімназії, зумовлені початком Першої світової війни. З'ясовано форми участі колективу закладу в допомозі постраждалим від війни, а також те, що матеріальну допомогу в умовах війни надавали винятково вірнопідданим-гімназисткам із родин імперських службовців і мобілізованих до війська. Вивчено реалії освітнього процесу в умовах воєнного часу, виявлено проблемні аспекти, встановлено чинники, що визначали динаміку учнівського контингенту. Обґрунтовано, що роботу адміністрації прогімназії було скеровано на збереження контингенту учениць. Ключові слова: Варшавська жіноча прогімназія, жіноча освіта, педагогічна рада, навчальновиховний процес, учениці, Перша світова війна, воєнне повсякдення.
Rukopisna ta knižkova spadŝina Ukraïni
Метою статті є репрезентація інформаційного потенціалу українського друкованого плаката 20-хпочатку 30-х років ХХ ст. як важливого візуального джерела в дослідженні кола проблем, пов'язаних із «жіночим питанням». Методологія дослідження базується на застосуванні методів іконологічного й порівняльного аналізу для розуміння й інтерпретації окремих плакатних зображень, зокрема для розкриття змісту соціальних значень у візуальній символіці. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлення про український друкований плакат 1920-х-початку 1930-х років як інформаційне джерело з вивчення гендерних питань. Доведено, що вже 1932 року з формалізмом було покінчено-авангардне трактування образу жінки в плакаті поступилося реалістичним сюжетним плакатам-картинам, внаслідок чого образ дужої безкомпромісної «жінки-лідерки» перестав домінувати як візуальний тип в іконографічному дискурсі зазначеного періоду. Висновки. Аналіз українського друкованого плаката як інформаційного джерела дозволив розглянути основне коло проблем, пов'язаних із вирішенням «жіночого питання», зокрема таких: жінка і професійна та громадська діяльність; жінка і шлюб; жінка і здоровий спосіб життя; простежити зміни в іконографії образу жінки, а також з'ясувати причини, що викликали їх до життя, передусім зміни в радянській ідеологічній системі; розкрити особливості творчого почерку художників-авторів плакатів. Ключові слова: український друкований плакат 1920-х-1930-х років, гендерні питання, комунікативні функції. Актуальність теми дослідження. Питання щодо ролі і місця жінки в суспільстві є нині надзвичайно актуальними з огляду на те, що сучасна гендерна політика використовує досвід нещодавнього радянського минулого. Викладений у статті матеріал дозволить залучити до наукового обігу українські друковані плакати 20-30-х років ХХ ст. як важливі джерела для дослідження гендерних питань. Аналіз досліджень і публікацій. Український друкований плакат 1920-1930-х років розглядався в контексті дослідження гендерних питань сучасними фахівцями-істориками, культурологами-здебільшого як ілюстрація до викладення й аналізу основного матеріалу. Так, у виданні «Українські жінки в горнилі
West – East, 2018
Статья посвящена становлению первого поколения женщин-преподавателей в высшей школе и научных заведениях Советской Беларуси. Отмечается, что на территории Советской Беларуси первые центры высшего образования начали организовываться в условиях фактического отсутствия традиции, на которую можно было бы опереться при конструировании классической модели высшего учебного заведения. Здесь университетская и академическая система начала создаваться усилиями, как местных, так и приглашенных на постоянной или временной основе ученых, которые стали элитой создаваемых на территории БССР высших учебных заведений. Это были высококвалифицированные специалисты-мужчины, получившие подготовку и ученые степени еще в дореволюционных российских и зарубежных университетах, направленные из других научных центров с целью начать формирование научных школ Беларуси. Со второй половины 1920-х гг. на кафедры и в лаборатории стало приходить новое пополнение специалистов из числа недавних выпускников вузов, среди них были и первые девушки.
Просвітницька діяльність жіночого товариства «Союз українок» (1917-1938 рр.)
Старожитності Лукомор'я
Стаття розкриває одну з важливих сторінок товариства «Союз українок» – просвітницьку діяльність серед жіноцтва та молоді в Україні. Просвітницька діяльність проводилася у таких напрямках: відкриття освітніх і спеціалізованих курсів для жінок і молоді; читання лекцій; видання часописів; організація дитячих садків; відкриття бібліотек, хорів, ансамблів народних танців; проведення народних свят, вечорів, концертів і театральних вистав. Головними просвітницькими завданнями товариства було піднесення культурного та духовного рівня молоді, поширення освіти серед українського жіноцтва. Окрему увагу приділено Українському Жіночому Конгресу 1934 р., який закликав українців до національного об’єднання та створення «Світового союзу українок». Встановлено, що проведені заходи сприяли підвищенню освітнього та культурного рівня українських жінок і молоді, заохочували їх до саморозвитку та добровільного залучення до суспільної праці.
Rukopisna ta knižkova spadŝina Ukraïni, 2017
The article is devoted to the critical review of representation of visual women’s images in Ukrainian printed posters of the period of the 1940–1980s, when a woman’s social role in the Soviet society was conditioned by specific ideological requirements. Ukrainian printed posters distinctively and immediately created a legitimate example of a perfect “socially beneficial” Soviet woman. Although in different social political moments of the country’s history meaningful accents shifted toward current events. Thus, during the World War II in the compositional space center there were placed three women’s figures representing the wide-scale heroism of female workers, female combats and female peasants. On Ukrainian posters of the 1970s women were depicted joyful and happy, which had an ideological implicative denoting a visual demonstration 201 of Soviet people life improvement. Still women always had secondary positions in the compositions also depicting men, which secured a non-priority role for women in the Soviet social hierarchy.
Traditional Ukrainian Costume in the context of National Liberation and Soviet Occupation in 1920s
Traditional Ukrainian costume in the context of national liberation and soviet occupation in 1920s, 2019
Like many other nations, Ukrainians have a necessity of self-determination and its visual presentation. During the years when Ukraine was under the rule of empires, to wear traditional costume, as well as to use the Ukrainian language, has been a symbolic ostensible patriotism. In the first decades of the twentieth century, the foundations of domestic fashion design were settled and Ukrainian traditional costume has become an important source of creators’ inspiration. Today it is relevant and important to track how the tradition was adapted to the fashion trends and to the ideological attitudes of the Soviet regime and why traditional elements became kitsch later.