ПОДВЕСНАЯ ПЕЛЕНА С ИЗОБРАЖЕНИЕМ ВЕЛИКОМУЧЕННИКА ДМИТРИЯ СОЛУНСКОГО (original) (raw)

СУЧАСНЕ ОСМИСЛЕННЯ ДУХОВНОЇ СПАДЩИНИ О. КИРИЛА СЕЛЕЦЬКОГО

Соціогуманітарні студії

У статті представлено життя та духовну спадщину Слуги Божого о. Кирила Селецького, глибокого душпастиря, засновника перших активних чернечих згромаджень УГКЦ: сестер-служебниць НДМ та св. Йосифа ОПДМ. До 1892 р в Українській греко-католицькій церкві існував лише Василіянський чин. Умови прийняття кандидаток до сестер-василіянок були досить вимогливими. Засновуючи нові згромадження, священник увів реформу, яка дозволяла українським дівчатам вступати до них без вимоги внесення посагу. У вихованні черниць акцентував на аскезі та поверненні до євангельського радикалізму. Прагнув, щоб у спільнотах заснованих ним згромаджень плекалася духовність Сходу та провадилась активна діяльність серед населення, особливо виховна праця з дітьми, тому заснував під їх проводом перші українські захоронки, що стали осередками плекання духовної та національної свідомості дитини, муравлиним трудом формували ідентичність народу. Ціль душпастирського служіння о. Кирила – привести людську душу до Бога. Серед ...

КУЛЬТУРОМОВНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В. ЗЕЛЕНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ЗВЕРНЕНЬ ПЕРІОДУ КАРАНТИНУ)

Humanities science current issues, 2020

У статті здійснено спробу прокоментувати культуромовний аспект політичного дискурсу чинного президента України В. Зеленського. Актуальність дослідження полягає в тому, що культура мовлення публічного управлінця, зокрема президента України, є основним компонентом його культурологічної компетенції. Узагальнено, що політичний дискурс є відображенням суспільно-політичного життя країни, загальних, національних і культурних цінностей. Тому сьогодні поняття «культура мовлення» і «політичний дискурс» нероздільні. Зазначено, що доцільно розглядати політичний дискурс у межах політичної комунікації. На матеріалі звернень В. Зеленського як жанру політичного дискурсу виокремлено й досліджено найтиповіші мовні помилки в цьому жанрі політичного дискурсу періоду карантину. На лексичному рівні це здебільшого надуживання російських кальок, уживання слів із неправильним значенням, плеоназми. Серед морфологічних норм-це уживання закінчень-у,-ю-а,-я в родовому відмінку однини іменників чоловічого роду; відмінювання з номенклатурними словами однослівних топонімів у формі множини; невмотивоване використання прикметника «даний»; неправильне використання присвійних займенників; помилки у процесі відмінювання складних числівників; нехарактерна для української мови конструкція з дієсловом «давай, давайте». На синтаксичному рівні В. Зеленський вдається до уживання ненормативних пасивних конструкцій дієслів; неправильного використання безособових форм дієслів із діячем в орудному відмінку; невмотивованого вживання прийменників на позначення часу; не завжди нормативного використання клішованих конструкцій. Наголошено, що підвищення мовної культури гаранта Конституції України є першочерговим завданням В. Зеленського як державного службовця, нагальним компонентом його іміджу. Запропоновано шляхи ефективного вирішення питання підвищення рівня культури мовлення президента України як публічного управлінця.

ДОМЕНТИЈАН И СВЕТИ ЈОВАН ЗЛАТОУСТИ: СИМБОЛИКА СУНЦА

Византијско-словенска чтенија II, Ниш: Центар за византијско-словенске студије Универзитета у Нишу, Међународни центар за православне студије, Центар за црквене студије, 2019, стр. 225-231.

Доментијанова симболика светлости изазивала је пажњу многих истраживача. При томе се указивало и на патристичко порекло пишчеве естетике и симболике. У овом раду се указује на утицај Светог Јована Златоустог и његове Похвалне беседе Светом Игнатију Богоносцу на Доментијана.

ПИСЬМО ФИНЛЯНДСКОГО УРОЖЕНЦА АМИНОВА ИЗ ФОРМОЗЫ: «НА ПОДЛИННОЙ ВЫСОЧАЙШАЯ ПОМЕТКА»

Сравнителная политика, 2018

Жизнь россиян, осевших на Тайване в последней трети XIX в., до недавних пор оставалась неизученным «белым пятном» в истории острова и российско-тайваньских отношений. В 1996 г. один из авторов этой статьи обнаружил на старом европейском кладбище в пригороде Тайбэя могилу «уроженца Финляндии» Йохана Аминова (1850-1919). Спустя 10 лет в Архиве внешней политики Российской империи (АВПРИ) было найдено письмо некого Аминова на английском языке, посланное летом 1900 г. русскому консулу в Фучжоу. Содержание письма, переправленного с дипломатической почтой в Пекин, а затем и в Санкт-Петербург, оказалось столь значимым, что было включено в Высочайшие доклады и доведено до сведения императора Николая II, поставившего на нём «высочайшую пометку» синим карандашом. Как показало исследование, проведенное с применением методов сравнительно-исторического анализа архивной и опубликованной информации, автор письма и человек, похороненный в Тайбэе – одно и то же лицо. В статье воссозданы детали удивительной биографии Йохана Аминова – финна с русско-шведскими корнями, бывалого моряка и успешного продавца Библий, прожившего на Тайване около 30 лет (до самой смерти), принявшего японское подданство и служившего в японской полиции, но не забывавшего Россию и «свой долг перед страной». Очевидно, Йохан Аминов был одним из первых проживавших в японской империи россиян, тайно предупредившим об опасности враждебных настроений, действий и планов японцев за 4 года до начала русско-японской войны. Статья основана на сравнительно-историческом анализе широкого круга исторических источников, включающих годовые отчёты «Американского Библейского общества», финские генеалогические архивы, документы из АВПРИ и архивов японской колониальной администрации на Тайване, а также публикаций дореволюционной российской прессы. Почти все цитируемые документы публикуются и вводятся в научный оборот впервые.

ПОЛЕССКИЙ СВЯЩЕННИК ПЕТР УЛОВИЧ — КОРРЕСПОНДЕНТ Ф. М. ДОСТОЕВСКОГО (С ПУБЛИКАЦИЕЙ ПИСЬМА И КОММЕНТАРИЕВ К НЕМУ)*

Неизвестный Достоевский, 2017

Аннотация: В настоящей публикации впервые устанавливается точное написание имени одного из корреспондентов Ф. М. Достоевского периода его редакторства в газете-журнале «Гражданин» в 1873 г. Фамилия корреспондента неоднократно неправильно воспроизводилась в предшествовавших научных источниках. Сведения о нем в существующие справочные издания, отражающие круг знакомств и контактов Ф. М. Достоевского, не включались. Исправление ошибки в прочтении фамилии позволило собрать некоторые биографические факты о полесском священнике из села Погореловка Волынской губернии — Петре Филимоновиче Уловиче (ранее упоминался как Ухович), его семье, некоторых обстоятельствах его деятельности как просветителя и подвижника своего дела. В публикации приводятся сведения о документах, в которых содержится информация о Петре Уловиче, воспроизводится текст письма и предложен историко-литературный комментарий к нему. Abstract: This publication first estates the exact spelling of the name of one of the F. M. Dostoyevsky’s correspondents during his editorial period in the newspaper-magazine "Grazhdanin" in 1873. The surname of the correspondent was never correctly reproduced in the preceding scholar sources. Information about him naturally was not included into the existing reference publications, reflecting the circle of acquaintances and contacts of F. M. Dostoevsky. Correction of this reading mistake allowed to collect some biographical facts about the Polissya priest from the village of Pogorelovka of Volyn province - Petr Filimonovich Ulovich (formerly mentioned as Ukhovich), his family, some circumstances of his activity as an enlightener and ascetic of his work. The publication contains information about documents in which Petr Ulovich is mentioned, reproduces the text of the letter and suggests a historical and literary commentary on it.

АРМЕНИЯ НА ВЕЛИКОМ ШЕЛКОВОМ ПУТИ

Историко-культурное наследие Великого шелкового пути и продвижение туристских дестинаций на Северном Кавказе: материалы III Международной научно-практической конференции (Ставрополь 5–7 октября 2017 г.), 2017

Сборник материалов III Международной научно-практической конференции включает материалы российских и зарубежных исследователей, а также практиков по историко-культурному наследию Великого шелкового пути, по проблемам, использования уникального ресурсного потенциала территории, социально-экономического развития и продвижения туристических дестинаций, формирования туристского образа, подготовки кадров для индустрии туризма и гостеприимства. Научно-практическая конференция проведена при финансовой поддержке СКФУ по «Программе развития СКФУ на 2012-2021 гг.». Адресован ученым, научным работникам, аспирантам, студентам, работникам сферы туризма.

ДИСКУССИЯ О ДОСПЕШНОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ

2019

Статья представляет собой критический отклик на работу оружееведа О.В. Шиндлера «Русская доспешная терминология XV–XVI вв.: постановка проблемы», опубликованную в журнале «Valla», № 4 за 2018 г. Автор отвечает на критические замечания своего оппонента и оспаривает некоторые положения, выдвинутые в его статье. В рамках дискуссии рассматриваются вопросы упоминания предметов защитного вооружения в русских письменных источниках и возможность совместить доспешные термины с артефактами. Ключевые слова: Московская Русь, защитное вооружение, терминология

ПОЛЬСКАЯ КОРОНА АВГУСТА СИЛЬНОГО.doc

The article is devoted to the problem of historical choice. The author discusses whether the adoption of the Polish crown was the right decision of the Saxon elector Augustus Strong. She comes to the conclusion that Augustus did not realize the majority of his plans in domestic and foreign policy.