Методичні аспекти викладання факультативної дисципліни “Реабілітація” (original) (raw)

Методичні аспекти викладання факультативної дисципліни “Реабілітація”

2024, NATO: Комплексні комплементарно/альтернативні втручання для осіб, які постраждали у часі військових подій, військовослужбовців, їх сімей у періоді фізичної і медичної реабілітації

Актуальність. Сучасна реабілітація стала надзвичайно актуальною проблемою в Україні, беручи до уваги воєнний час і ті порушення способу життя, що спостерігаються у населення, враховуючи проблеми зі здоров’ям. Взагалі реабілітація – це комплекс заходів, що спрямований на відновлення функціональних можливостей людини. Реабілітація поділяється на медичну, фізичну, психологічну, соціально-побутову та професіональну. Метою роботи було розкрити та ствердити необхідність обізнаності студентів медиків з усіма формами реабілітації для їх подальшого застосування. Методи дослідження включали бібліографічний (аналіз сучасної наукової літератури за темою), методи узагальнення, інформаційного синтезу, системного аналізу й системного підходу. Результати дослідження та їх обговорення. Кожна дисципліна в закладі вищої медичної освіти навчає студента-медика методам медичної реабілітації, а саме: оволодінню методами діагностики та наданню потрібної допомоги пацієнтам. Окреме місце посідає профілактика захворювань, догляд за особами похилого віку й особами, які отримали бойові поранення під час виконання службового обов’язку. Фізична реабілітація сприяє попередженню порушень функцій організму перед та після важких навантажень. В цей період доцільно призначати метаболічні засоби, вітамінні та фітопрепарати, імунокоректори. Медична та фізична реабілітації пов’язані з функціональними можливостями людей та зі знаннями співвідношення користь/ризик лікарських препаратів. Професійна реабілітація спрямована на відновлення віри в свою професійну придатність, при цьому значну роль можуть відігравати як психотерапевти, так і психологи. Під час співпраці з останніми у кожного індивіда може бути досягнена полегшена орієнтація в колективі і суспільстві. Соціально-побутова реабілітація допомагає пацієнтам та особам з інвалідністю, в тому числі отриманою внаслідок участі в бойових діях, набути або відновити втрачені навички в результаті захворювання або поранення, повернути здатність до самообслуговування та фізичної незалежності в умовах побуту. До головної мети соціально-побутової реабілітації належать відновлення соціального статусу суб’єкта, його духовної незалежності, підвищення рівня адаптації до нових умов життєдіяльності. В усіх аспектах реабілітації провідна роль належить медикам. У зв’язку з цим є необхідність проведення факультативних занять в закладах вищої медичної освіти, що присвячені аспектам адаптації населення. Висновок. В закладах вищої медичної освіти необхідно приділити увагу складанню робочої програми, силабусу для факультативного курсу “реабілітація” з урахуванням її форм та завдань. Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть зосереджені на розширенні заходів реабілітації в умовах гіпоксичних станів, які можуть виникати у альпіністів, у осіб, що проводять кесонні роботи, в умовах отруєнь і впливу атомної і протонної зброї.