Formation of Communicative Competence of a Future Music Teacher in the Conditions of the Pedagogical College (original) (raw)
Related papers
SocioBrains For Communicative Competence Of The Teacher Of Music
The article reveals the communicative competence of the teacher of music by analyzing in a co-modal connection "key-a special competence". Her comment is universal nature, but its specificity driven responsiveness of musical art, of music and performing activity as the main teacher of music and related communicative and educational practices. Днес ключовите компетентности придобиват все по-голямо значение. Проявяват се във всяка професия, при решаване на професионални задачи при използване на: информация, комуникация, социално-правови основи на поведение на личността в гражданското общество. Базовите компетентности отразяват спецификата на определена професионална дейност (педагогическа, медицинска…). За професионалната педагогическа дейност базови са компетентностите за построяване на професионалната дейност в контекста на изискванията към системата на образование, в случая-висше музикално-педагогическо. Специалните компетентности отразяват спецификата на конкретната пред...
2021
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри вокально-хорової майстерності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ МАЙБУТНІХ ХОРМЕЙСТЕРІВ ДО ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО СПІЛКУВАННЯ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх хорових диригентів. Уточнено сутність поняття «художньо-творче спілкування». Доведено актуальність проблеми здатності майбутніх хормейстерів до художньо-творчого спілкування у процесі фахової підготовки та виявлено недостатність розроблення теоретико-методичних шляхів і способів забезпечення процесу формування означеної якості у студентів закладів вищої освіти. Встановлено, що до спільних ознак як диригентсько-хорового виконавства, так і інших видів художньої творчості людини відносять: специфічну мову мистецтва (установка на образність, тобто роз'яснення чому використовуються саме ці засоби звуковидобуття); спеціальні засоби узагальнення (загальне через індивідуальне, часткове); використання художнього вимислу (музично-образні уявлення); значущість форм художньо-творчої діяльності. З'ясовано, що основними властивостями диригентсько-хорового виконавства є спосіб самовираження, який пов'язують із завданнями реалізації музичних образів, побудови та втілення власної виконавської концепції-художньої інтерпретації твору. Наголошується на значенні етапів роботи у процесі навчання хорових диригентів: підготовча робота над власним трактуванням твору та прочитанням хорової партитури і власне концертне виконання. Розкриваються характеристики ознак психотипності майбутніх хормейстерів, які відіграють неабияку роль у їх подальшому творчому шляху: емоційно-образний, розумовий, змішаний. У роботі визначено педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності процесу підготовки майбутніх фахівців: спрямованість на втілення інтерпретації виконуваної музики; опора на виразні можливості диригентських жестів; усвідомлення технології репетиційного процесу. Акцентується увага на застосуванні в комплексі певних форм, прийомів і методів у практичній роботі з навчальним хоровим колективом, які при активній взаємодії позитивно позначаються на зростанні самостійної ініціативи студентів, формуючи при цьому художньо-творче спілкування. Ключові слова: майбутній хормейстер-диригент, етапи навчання, педагогічні умови, психотип, художньо-творче спілкування.
2021
У навчально-методичному посібнику висвітлено науково-теоретичні основи та організаційно-методичні засади формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі інструментально-виконавської підготовки; розкрито культурно-освітню значущість української фортепіанної музики, її навчально-виховний потенціал в контексті формування означеного феномена у майбутніх фахівців; представлено зразки фортепіанних творів вітчизняних композиторів. Видання адресоване студентам та викладачам закладів вищої музично-педагогічної освіти, а також широкому колу фахівців художньо-педагогічного профілю
Formation of Music Skills of a Pre-School Educational Institution Teacher
Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences
The article raises the issue of the importance of teaching future educators of preschool education to music, as a form of music lessons at a non-professional level. The results of a pilot study on the knowledge of elementary music theory of higher education students at the beginning of the discipline are presented. The necessity of mastering the elementary theory of music by future specialists of preschool education is substantiated. A brief analysis of the content of educational programs of the obligatory component of the educational program of the specialty 012 Preschool education «Theory and methods of music education» is given. The role of an educator in the musical education of preschool children is revealed, in particular in the organization and management of independent musical activity of children, the formation of competencies provided by the Standard of preschool education of Ukraine. The necessity of having a musical diploma in the music-educational work of an educator wi...
ГУМАНИТАРНЫЕ НАУКИ, 2020
В статье рассматривается понятие «коммуникативная компетенция» как основополагающий компонент готовности к образованию и саморазвитию личности. Особое внимание уделяется формированию иноязычной профессиональной коммуникативной компетенции студентов технического вуза в условиях многоязычия. Для определения коммуникативной компетентности студентов-билингвов, авторами было проведено тестирование «Самооценка коммуникативной компетентности обучающихся», которое позволяет осуществлять системный мониторинг уровня коммуникативной компетентности. Результаты психодиагностики, показали, что основная часть респондентов обладает средним или средним с тенденцией к низкому уровнем коммуникативной компетентности. Ключевые слова: коммуникативная компетенция, педагогические условия, студенты-билингвы, иноязычная профессиональная коммуникация, личностные и этнические особенности, мотивация, педагогические технологии.
Path of Science, 2020
Анотація. Статтю присвячено визначенню впливу виявлених педагогічних умов формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, серед яких створення полікультурно-комунікативного середовища у закладі вищої освіти; доповнення змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи полікультурним складником; розроблення та впровадження методики формування полікультурної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи, на рівні сформованості досліджуваної компетентності шляхом аналізу результатів дослідноекспериментальної роботи. З цією метою нами визначено етапи педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний, контрольноузагальнювальний), об'єкт вимірювання та очікуваний результат. На основі виокремлених критеріїв та показників сформованості полікультурної комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи за допомогою розробленого нами діагностичного апарату для визначення рівнів сформованості досліджуваної якості ми реалізували порівняння результатів експерименту на констатувальному і контрольно-узагальнювальному етапах та виявили динаміку сформованості компонентів досліджуваного феномену. Ключові слова: компетентність; полікультурна комунікативна компетентність; полікультурність; ефективність педагогічних умов.
New pedagogical thought, 2021
У статті розглядаються педагогічні аспекти формування професійних компетентностей концертмейстера у процесі вивчення дисципліни «Концертмейстерський клас» здобувачами вищої освіти за освітньою програмою «Музичне мистецтво. Фортепіано». Проаналізована концертмейстерська діяльність як найбільш поширена та доступна форма навчальної та виконавської роботи піаніста. Підкреслено, що у сучасних наукових та методичних виданнях питання підготовки концертмейстерів у закладах вищої освіти, зокрема викладання концертмейстерського класу, висвітлені недостатньо. Окреслено специфіку роботи концертмейстера, що полягає у розумінні ним ролі акомпанементу для створення високохудожнього музичного образу спільно із солістом або з групою виконавців. Схарактеризовано процес формування його професійних компетентностей, визначено завдання навчальної дисципліни «Концертмейстерський клас», що є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми «Музичне мистецтво. Фортепіано». У публікації окреслюється ос...
MUSIC AND ART EDUCATION AS A FACTOR IN THE FORMATION OF COMMUNICATIVE QUALITIES OF A PERSON
MUSIC AND ART EDUCATION AS A FACTOR IN THE FORMATION OF COMMUNICATIVE QUALITIES OF A PERSON, 2020
This article is devoted to the study of the influence of art and music education on the formation of humor styles of teenagers and skills for solving interpersonal problems. The modern education system shows some shortcomings, which leads to the lack or deficit of comprehensive, harmonious education and training of adolescents. Almost no attention is paid to improving the child's creative abilities, developing emotional intelligence and interpersonal communication skills. However, it was found that teenagers who receive art and music education use positive humor styles and prefer effective methods of solving interpersonal problems. These results demonstrate the importance of qualified art and music education in the complex development of children and their socialization.
Professional Art Education, 2021
Метою статті є дослідження формування у майбутніх учителів музичного мистецтва інтеграційно-педагогічних умінь та визначення ефективних форм їх професійної підготовки. В контексті дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та педагогічної літератури, емпіричні, методи конструювання змісту музичної освіти. У ході дослідження теоретично обґрунтовано сутність інтеграційно-педагогічних умінь у контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва за принципом міждисциплінарної інтеграції. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів як першого бакалаврського рівня, так і другого магістерського рівня на формування особливого інтеграційно-педагогічного уміння. Доведено, що такий тип уміння є пріоритетним для опанування міждисциплінарного експрес курсу, де інтеграційно-педагогічне ядро є складовим дидактично-творчого модулю інтегрованого зміст...
Research of professional identity of future and practitioning music teachers
Perspectives of Science & Education, 2022
Introduction. The teaching profession in terms of identity contains a certain contradiction: teachers are taught to be mathematicians, poets, artists or musicians, but are they themselves mathematicians, poets, artists or musicians? Does this understanding leave a certain imprint on the personality of the teacher and his professional activities? The search for answers to these questions determines the relevance of the undertaken research. The purpose of this article is to study the professional identity of future and practicing music teachers in the Russian Federation. Materials and methods. The study of the professional identity of groups of students, teachers and music teachers was carried out by the method of questioning. Also, interviews were conducted with some respondents in order to clarify the reasons explaining the adoption of one or another scenario of professional identity. The survey was conducted three times with a step of 5 years: in 2010, 2015 and 2020. In total, the survey involved students, music teachers and music teachers living in the Central Federal District, a total of 506 people, of which: 234 (46%) men, 272 (54%) women; 187 (37%) students, 163 (32%) music teachers, 156 (31%) music teachers. Results. In general, music teachers have a balanced professional identity with a small proportion of conflicting positions (a harmonious identity of a teacher and a musician is observed in 44% of respondents, only the identity of a teacher in 27%, only the identity of a musician in 29%). Psychological conflict of professional identity is typical for the student community (43% identify themselves only with a musician). A normative conflict of professional identity is observed among music teachers (44% identify themselves only with the teacher). At the same time, music teachers have the most balanced professional identity at the personal level (56% identify themselves with both a teacher and a musician). Music teachers do not demonstrate a conflict of identities, defining themselves more as a teacher than as a musician, but their professional development is influenced by factors such as early professional burnout, redundancy of instructional behavior. Women in the musical and pedagogical sphere are more stable in terms of professional identity (39% of men and 21% of women have a conflict of professional identity), but they are less active socially (71% of men and 42% of women combine teaching and musical activities). The dynamics of the professional identity of a music teacher in a tenyear section is heterogeneous: in general, there is a tendency to harmonize professional identity, at the same time, the manifestations of musical creativity in the professional community of music teachers are quite unstable. Scientific novelty. The results obtained made it possible to substantiate the effectiveness of an integrative approach, according to which the identities of a musician and a teacher should not be in conflict, but, on the contrary, complement and support each other. Practical significance. The conducted research makes it possible to determine the guidelines for adjusting the model of professional training of future music teachers, as well as methodological support for teachers and music teachers.