Developing the value orientations of young educators as a predictor of professional activity (original) (raw)
Related papers
Dynamics of Value Descriptors in Youth
Институт психологии Российской академии наук. Социальная и экономическая психология, 2021
The article discusses the problem of value system formation among young people in modern socio-cultural conditions. The formation of the value and meaning structure of personality occurs in the process of socialisation, and situations of social crises, economic, political and other upheavals not only affect all spheres of social life, but are also naturally reflected in the hierarchy and content of human values. The analysis of studies of socio-psychological specifics of the development of modern society indicates that the processes of globalisation occurring in it expose significant changes in the value sphere of the individual and especially in the adolescent and youth environment. The results of the empirical study of the dynamics of value descriptors in adolescence are presented. The study was conducted in the period from 2014 to 2021 with the involvement of 210 subjects and the use of author's versions of ideographic techniques "Personal list of values", "Values ranking". The results obtained indicate that the system of values inherent in modern youth is characterised by unstructured, chaotic, lack of unitarity, and diffuse dynamics. It was revealed that the values "health", "family", "money", "freedom" and "love" are relatively stable in terms of the priority of personal significance. The values "education", "labour/profession" are characterised by insignificant priority. The values "Motherland/Fatherland", "honour", "dignity/nobility/morality", "justice/truth" are not in demand. It has been noted that existential attitudes are practically not represented in the value profile of the testees, and there is a tendency to dilute the civil and moral components of the worldview.
Вісник Університету імені Альфреда Нобеля, 2022
Н.П. ВОЛКОВА, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро) О.В. ЛЕБІДь, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро) ФОРМуВАННЯ цІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ МАЙБуТНІХ ФАХІВцІВ СОцІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛьНОСТІ у ПРОцЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ У статті досліджено проблему формування ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціономічної сфери до професійної діяльності у процесі фахової підготовки. Ціннісне ставлення до професійної діяльності розглядається як компонент ціннісно-змістової сфери особистості майбутнього фахівця соціономічної сфери, що позитивно відбиває його систему цінностей професійних знань. Структуру ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціономічної сфери до професійної діяльності подано в єдності когнітивнооцінного, мотиваційного, діяльнісно-перетворювального й рефлексивного компонентів. Відповідно до виокремлених компонентів визначено показники і рівні їх сформованості (стійкий комунікативно-рефлексивний, ситуативний професійно орієнтований, інертний предметно-практичний). Процес формування ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціономічної сфери до професійної діяльності у процесі фахової підготовки розглядаємо як процес, основними напрямами якого є: виокремлення зі змісту професійно спрямованої інформації; моделювання студентами власних оцінних суджень; забезпечення пізнавальної активності студентів й формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності; актуалізація особистісних цінностей студентів; активне залучення студентів до науково-дослідної роботи; включення студентів у різноманітну практичну діяльність з реалізації професійних ініціатив у співробітництві з партнерами ЗВО, стейкхолдерами та роботодавцями; створення позитивного емоційного фону освітнього процесу, підтримки студентів, звернення викладача до педагогічної фасилітації. Дослідження проводилось упродовж 2020-2022 рр. на базі ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля». Було залучено 97 майбутніх бакалаврів з психології і соціальної роботи. Експериментальне дослідження підтвердило, що презентоване розмаїття напрямів, засобів формування ціннісного ставлення майбутніх фахівців соціономічної сфери до професійної діяльності дозволяє «запустити» в студентів внутрішні механізми саморозвитку, самореалізації й самовдосконалення у різновидах професійної діяльності, усвідомити необхідність особистісної перебудови, власну відповідальність за якість професійного зростання. Ключові слова: ціннісне ставлення, майбутні фахівці соціономічної сфери, експериментальне дослідження, формування. П остановка проблеми. Актуальність проблеми обумовлена пріоритетністю компетентнісного підходу у вищій освіті, який передбачає не лише опанування майбутнім фахівцем важливих професійних знань, необхідність набуття професійних вмінь та навичок, а й наявність розвинутої системи ціннісних ставлень особистості. Саме цінності надають компетентності осмисленості, означають, заради чого людина діє, дозволяючи спрогнозувати її вчинки, шлях, вибір.
RUDN Journal of Psychology and Pedagogics
Against the background of social changes in the last decade, the increasing priority of the role of a child in relation to the role of an adult, modern adolescents are faced with a choice of growing-up strategies, which is accompanied by an internal conflict of this process, a contradiction between the laws of development, including social and modern cultural imperatives. This urgent problem is in the focus of the presented research. The process of modern Russian adolescents growing-up in the context of their professional self-determination is analyzed. Professional self-determination is considered as a factor of positive growing-up acceptance due to certain value orientations. It is assumed that the choice of a future profession made by adolescents (i.e., their professional self-determination) increases their self-assessment of adulthood, and value orientations can act as its predictors as determining the meaning of growing up for them. The study involved 302 male teenagers aged 14...
Motivation of Student Teachers’ Professional Career
Образование и саморазвитие, 2022
Аннотация Негативные последствия неправильно выбранной профессии затрагивают как самого человека, так и его социальное окружение. Правильный выбор профессии содействует уменьшению текучести кадров и увеличению производительности труда. Эта истина имеет непосредственное отношение к педагогической профессии. Проблема мотивации профессиональной учительской карьеры, как и проблема мотивации поведения и деятельности человека вообще, является одной из наиболее сложных и мало разработанных. Практически отсутствуют исследования, выявляющие взаимосвязь мотивов выбора педагогической карьеры и мотивации педагогической деятельности у студентов на начальном этапе обучения. Цель исследования: выявить предпочтения карьерных ориентаций студентов-первокурсников, будущих учителей из различных университетов, реализующих программы педагогического образования: столичного педагогического университета, федерального университета, классического университета, регионального многопрофильного университета в национальном регионе, регионального педагогического университета и регионального гуманитарнотехнологического университета. В качестве метода исследования выбрана методика изучения мотивации профессиональной карьеры Э. Шейна (в адаптации В.Э. Винокуровой и В.А. Чикер). На вопросы опросника отвечали студенты 1 курса шести российских университетов, поступивших на обучение по направлению подготовки «Педагогическое образование». В исследовании представлены карьерные ориентации студентов-будущих педагогов по следующим шкалам: профессиональная компетентность, менеджмент, автономия, стабильность места работы, стабильность места жительства, служение, вызов, интеграция стилей жизни, предпринимательство. Представлены диспозиции, ценностные ориентации и социальные установки студентов, оказывающие влияние на их карьерные ориентации. Ключевые слова: профессиональная карьера, учитель, студент педагогического бакалавриата, мотивация.
Формирование ценностного отношения к профессии учителя как задача предпрофессиональной ориентации , 2023
В современном российском обществе наблюдается повышение интереса к педагогической профессии, его статуса. Однако, несмотря на различные меры по привлечению молодых специалистов в школы, в стране наблюдается дефицит педагогических кадров, поэтому необходимо воспитывать у начинающих учителей осознание ценности своей профессии еще на этапе предпрофессиональной подготовки. Цель исследования: выявление взаимосвязи отношения школьников к профессии учителя и их мотивации поступления в психолого-педагогические классы. В качестве метода исследования был использован опрос 84 учащихся 8-9 классов школ города Смоленска. Исследование показало, что образ учителя, его труд в представлении школьников в целом носит позитивный характер, но, в то же время, ими отмечены негативные аспекты учительской профессии. Abstract. In contemporary Russian society a sustained interest in education, increased recognition of the status of the teacher is observed. Teacher-training programs are one of the popular directions for applicants. However, despite various measures taken to attract young teachers to schools, there is a shortage of schoolteachers in the country, therefore it is important to form future teachers' awareness of the value of their profession at the pre-vocational stage. The aim of the study is to identify the relationship between schoolchildren's attitudes to the teaching profession and their motivation to enroll in psycho-pedagogical classes. A questionnaire of the 84 schoolchildren of 8-9 grades in Smolensk was used as the main research method of the study. The research showed that the image of teachers and their work is generally positive, but at the same time negative aspects of the teaching profession are highlighted.
Особливості формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді
Нові технології навчання
У статті розглянуто поняття «ціннісні орієнтації особистості» та їх вплив на поведінку людини. Визначено цінності як важливий елемент структури особистості і її гармонійного розвитку та існування у світі. Розглянуто думки науковців щодо питань ціннісних орієнтацій та їх формування. Зазначено, що ціннісні орієнтації – це своєрідна установка свідомості; вона визначає потреби, бажання, прагнення, матеріальні та морально-духовні цінності суспільства. Доведено, що ціннісні орієнтації виступають найважливішим регулятором поведінки людини. Визначено, що поряд із сім’єю, яка є найпершим виховним осередком, заклади освіти мають не менший виховний вплив на особистість дитини. Зазначено, що ефективність виховної роботи закладу освіти залежить від правильної її організації. Описано основні завдання та особливості програми «Українська родина», що має на меті удосконалення технології виховної роботи. Проаналізовано результати впровадження програми «Українська родина» у заклади загальної середньої...
Transformation of Students Value Orientations
The research urgency is caused by the intensification of virtual models of youth behavior that determine the educational process of modern University as the undifferentiated flows of information which are different by their value and that reduce the channels of personal communication of students as socio-cultural communication. Replicated in the information and communication systems, virtual models of behavior in artificial environments mostly are oriented on the development of abilities to activities by suppressing the sphere of interpersonal interaction and limiting of real social contacts, which does not correspond to generally accepted in society, socio-cultural programs of development of the individual student – the future specialist. The current discrepancy needs scientific systematization and interpretation. In this regard, the focus in this article is devoted to substantiation of the content of students’ value orientations, which are transformed by the virtual behavioral models. The paper presented actualized content of the concept "virtual models of behavior", defined the essence of transformation of students’ value orientations in the educational process of the University, disclosed the specifics of the transformation of value orientations in the space of virtual models of behavior, developed elective learning module "Value orientations of students in a real educational process of the University and in the virtual space of the Internet. It proved the effectiveness of this module by using the cognitive, emotional and behavioral criteria.
Changes in the value orientations of adolescents in the period 1972-2018
Socioloski pregled
The current acceptance of value orientations by adolescents, changes in acceptance over time, and the connection with changes in social relations are undoubtedly of special interest to researchers, as well as certain segments of society. In this article, the results of the acceptance of the same value orientations at seven points in time, published in the works of different authors starting from 1972 as the first year in which data were available, were compared with the results of their acceptance at the eighth point, i.e., in 2018. The 2018 results were obtained by the author of this article, on a random sample of 832 secondary school students in Belgrade, with the same value orientations as in the previous seven papers: utilitarianism, hedonism, altruism, and activism. The number and type of value orientations are limited by the need to have the same ones throughout the time interval so that comparison is possible. The aim of the paper was: a) to determine the degree of desirabili...
Perspectives of Science & Education, 2024
Introduction. The teacher’s profession is one of the most important in any state. The modern teacher, recognising that the human being is the main subject and beneficiary of development, must possess a broad range of professional competencies and be fully prepared to engage in pedagogical activities in the constantly changing conditions that require non-standard approaches and due psychological training. The purpose of the article is to describe the content and the pedagogical conditions of the young teacher’s psychological training in supplementary professional education. Methods. A total of 213 young teachers (aged 20-30) from Sevastopol and its surrounding administrative region, having work experience from 1 to 3 years, took part in the preliminary testing; 50 young professionals took part in the formative and final stages of the experimental work (25 in the experimental group and 25 in the control group). Research methods: testing, survey, questioning, mathematical statistics methods: Pearson's chi-squared test. Data calculation was made using SPSS software, version 13.0. Results. The incoming testing showed that most young teachers are characterised by insufficient knowledge of the main issues of age-specific and pedagogical psychology, and the inability to apply psychological skills in practical pedagogical activity; novice specialists show unstable interests, an average level of communicative activity, down-toearth aspirations, anxiety, particularity of thinking. A specialised course “Psychological training of a young teacher as a condition for the realisation of new educational standards in training and education of children” was developed on the basis of the obtained data. The practical implementation of this form of learning provided for a sequence of training activities aimed at a change from the minimal reproductive level to an utmostly creative, highly productive level of mastering psychological knowledge, skills and abilities. Positive dynamics were noted in the components of young teachers’ psychological readiness for professional activity: cognitive (p<0.01), operational (p<0.01), motivational (p<0.01), communicative (p<0.01), emotional and volitional (p<0.01). Young teachers extended their knowledge of psychology, mastered new skills and abilities in practical professional activity, as concerns interaction with learners, especially with “troubled” children; developed communicative properties and features of interpersonal interaction with colleagues and students, showed increased positive motivation and alleviated emotional strain. Conclusion. The obtained results confirm the expediency of introducing psychological training for young teachers into the system of supplementary professional education, which involves the use of active forms and methods of training.