Владислав Безпалько, Сергій Шаменков, Полотно «Сандомирський рокош 1606 року» із зібрання Національного музею історії України: до проблеми авторства та датування , Науковий вісник Національного музею історії України: № 8 (2022): Науковий вісник Національного музею історії України (original) (raw)
Ukrainian Zograf Pomyanyk of 17th — 18th centuries: archaeographic exploration, 2025
УКРАЇНСЬКИЙ ЗОГРАФСЬКИЙ ПОМ’ЯНИК XVII—XVIII СТ.: АРХЕОГРАФІЧНА РОЗВІДКА Ukrainian Zograf Pomyanyk of 17th — 18th centuries: archaeographic exploration Мета роботи — опрацювати за оригіналом український зографський Пом’яник XVII—XVIII ст., який міститься в рукописному конволюті у складі з російським Синодиком-пом’яником 1639 р. (Афон, Зографський монастир, шифр зберігання Зогр. 77). Провести археографічний опис всього кодексу на основі кодикологічного та палеографічного дослідження. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності й системності, застосовані кодикологічні й палеографічні методи аналізу, що посприяло отриманню новітніх даних. Новизна роботи обумовлена знаходженням українського Пом’яника у складі рукописного конволютного кодексу, разом з російським Синодиком-пом’яником 1639 р. Вперше проведено дослідження й опис всього кодексу, основна увага приділена українському Пом’янику. Доведено окремішність українського Пом’яника від російського й штучність їх об’єднання під однією оправою. Висновки. Український зографський рукописний Пом’яник XVII—XVIII ст. є значущим національним історичним джерелом і писемною пам’яткою. Він укладався упродовж 1682 — 1769 років під час збирання зографськими монахами на землях Гетьманщини та Слобожанщини пожертв на монастир від українських гетьманів та козацької старшини, що також підтримувало існування національного духовного осередку на Афоні. Український Пом’яник, об’єднаний під однією оправою із російським Синодиком-пом’яником 1639 р., не пов’язаний із ним часом і місцем написання, мовою, типом письма й художнім оздобленням. Російський Синодик є рукописною копією, яка зроблена у 1639 в Москві церковнослов’янською мовою російської редакції, московським півуставом і скорописом, з окремими пізнішими вписуваннями XVII—XVIII ст. Український Пом’яник став укладатися тільки в 1682 р., ймовірно, в Чернігові, й доведений до 70-их років XVIII ст. Записи в ньому робилися українськими духовними та світськими особами, книжниками-писцями, канцелярськими писарями, в містах і селищах на Чернігівщині, Київщині, Переяславщині, Полтавщині, Сумщині, Харківщині та ін. Писаний рукопис церковнослов’янською мовою української редакції й староукраїнською мовою, українськими півустаними й скорописними типами письма, у художньому оздоблені використані народні рослинні елементи. Вірогідно, в одній книзі два Пом’яники були оправлені тільки в кін. XVIII – поч. XIX ст. Книга до сьогодні факсимільно не опублікована, оригінал та електронна копія залишаються малодоступними для широкого кола дослідників. Отримані нами основні кодикологічні та палеографічні метадані сприятимуть у подальшому вивченні українського зографського Пом’яника й кодексу загалом. Ключові слова: Афон, Свята Гора, Зограф, український зографський Пом’яник XVII—XVIII ст., російський Синодик-пом’яник 1639 р., конволют, рукопис, кодикологічні та палеографічні метадані. Dr Serhii Shumylo Department of Classics, Ancient History, Religion and Theology, University of Exeter (Exeter, United Kingdom) ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7041-7766 E-mail: institute@afon.org.ua Dr Liudmyla Hnatenko V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine (Kyiv,Ukraine) ORCID: 0000-0001-5287-0081 Ukrainian Zograf Pomyanyk of 17th — 18th centuries: archaeographic exploration Our work aims to of the work is to study the original Ukrainian Zograf Synodicon [Pomyannyk or Book of Commemoration] of the 17th-18th centuries, which is contained in a manuscript convolute together with the Russian Synodicon-Pomyannyk of 1639 (Mount Athos, Zograf Monastery, storage code Zogr. 77). To conduct an archeographic description of the entire codex based on codicological and paleographic research. The methodological foundations of the research are based on the principles of historicism, scientific objectivity, and systematicity; codicological and paleographic methods of analysis were applied, which contributed to obtaining the latest data. The novelty of the work is due to the discovery of the Ukrainian Pomyanyk in a manuscript convolute codex, together with the Russian Synodicon-Pomyannyk of 1639. For the first time, a study and description of the entire codex was conducted, paying primary attention to the Ukrainian Pomyannyk. The separateness of the Ukrainian Pomyannyk from the Russian Pomyannyk and the artificiality of their unification under one frame were proven. Conclusions. The Ukrainian Zograf manuscript Pomyannyk of the 17th—18th centuries is a significant national historical source and written monument. It was compiled during the years 1682—1769 during the collection monks in the lands of the Hetmanate and Slobozhanshchyna (Sloboda Ukraine) of generous donations to the monastery from Ukrainian hetmans and Cossack elders, which also supported the existence of a national spiritual center on Mount Athos. The Ukrainian Pomyannyk, united under one frame with the Russian Synodicon-Book of Commemoration of 1639, is not related to it by the time and place of writing, language, type of writing and artistic decoration. The Russian Synodicon is a manuscript copy made in 1639 in Moscow in the Church Slavonic language of the Russian edition, Moscow semi-statute and cursive, with separate later entries of the 17th—18th centuries. The Ukrainian Pomyannyk began to be composed only in 1682, probably in Chernihiv, and was completed in the 1770s. Entries in it were made by Ukrainian clergy and lay persons, scribes, office clerks, in cities and towns in Chernihiv, Kyiv, Pereyaslav, Poltava, Sumy, Kharkiv, etc. The manuscript is written in Church Slavonic of the Ukrainian edition and in Old Ukrainian, in Ukrainian semi-permanent and cursive writing styles, and folk plant elements were used in artistic decoration. It is likely that two Pomyannyks were bound in one book only in the 18th century. The book has not been published in facsimile to this day, and the original and electronic copy remain inaccessible to a wide range of researchers. The basic codicological and paleographic metadata we have obtained will contribute to the further study of the Ukrainian iconographic Pomyannyk and the codex as a whole. Key words: Mount Athos, the Holy Mountain, Zograf Monastery, Zograf Synodicon, Book of Commemoration, Ukrainian Zograf Pomyannyk of the 17th-18th centuries, Russian Synodicon of 1639, convolute, manuscript, codicological and paleographic metadata.
Стаття присвячена атрибуції двох срібних корон, що зберігаються в Скарбниці Національного музею історії України. Завдяки світлині 1878 р., зробленої фотографом Міхалом Ґреймом, достовірно встановлено їх походження з Вірменського собору в м. Кам’янець-Подільському. Проводиться аналіз художніх особливостей виробів, який дозволив датувати їх виготовлення кінцем ХVII ст. Аналізуються історичні умови появи шат ікони Богородиці, частиною яких були корони, та самої ікони. Завдяки фото стала можливою атрибуція й скіпетра, який також був частиною шат, а нині зберігається в фондах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
TWO SCYTHIAN PLAQUES FROM SERHII KREITON’S COLLECTION OF THE NATIONAL MUSEUM OF THE HISTORY OF UKRAINE The article is dedicated to two bronze plates of the Scythian period from the collection of the National Museum of the History of Ukraine. They came to the museum from the collection of Serhii Kreiton in the spring of 1920. Serhii Kreiton was a military man, one of the founders of the Kyiv Military Historical Museum, which existed in 1911–1919. His archaeological collection is probably associated with this museum, which included items from the Stone Age to the Middle Ages. The plaques represent figured images of isolated rear parts of animals. One of them (inventory number B 2279; fig. 1, 1) is a part of an ungulate, the second (inventory number B 2587; fig. 2, 1) is a part of a predatory creature. They have certain analogies that allow dating them to the second half of the 5th century BCE. Both plaques were part of the decoration of a horse’s bridle. They were part of a set of items that represented a detachable image of a fantastic animal.
The article gives an initial description of an antique pendant with a cameo found in the Khmelnytsky region depicting a healthy triad: Hygeia — the goddess of recovery, Asclepius — her father — a doctor admitted to the Olympic celestials, and his son Telesphorus — the god who was «responsible» for healing and recovering. The composition of the plot is analyzed, as well as iconography and styles. The discovery of a pendant in the confluence of the Middle Dniester and the Southern Bug can tell us not only that the cult of the triad of healing gods spread to the northeast of the Danube Limes. It also forces another update of the circle of questions, those related to the presence among local barbarian tribes of bearers of ancient traditions and elements of the Ancient worldview. A pendant with the image of Hygeia, Telesphorus and Asclepius may complete the statistics of finds of Greco-Roman and Eastern cults in the area of the spread of Chernyakhiv culture in the specified territory. The pendant with the image of the healthy triad is of extraordinary historical, artistic and religious interest as a monument of ancient glyptics, microplastics, epigraphy, and magical protection practices. It complements the next page in the history and development of medicine in Southeast Europe.
Стаття вводить до наукового обігу надгробок виявлений на старому кладовищі в с. Лівобережна Сокілка Кобеляцької громади Полтавського району. Наводяться обміри й топографія пам’ятки, аналізуються генеалогічні джерела сотенного містечка Сокілка, за якими зроблено спробу встановити особу похованого. Ключові слова: Полтавський полк, Сокілка, козаки, некрополістика, генеалогія.
Lion and Panther (Openwork Plates from Melitopol Burial-Mound) The article deals with the openwork plates proceeds from Melitopol burial-mound with the image of confrontation of lion and panther. The images and style features of the composition are analyzed in details. Confrontation scenes are compared with scenes of attack / laceration of two predators on ungulates animals. The patterns of communication of predators and their victims, as well as a pair of predators are identified. There is revealed a hierarchy of predators (griffin — lion — panther), which probably is related to different areas of the mythological universe. Panther in this hierarchy appears as a predator that is firstly associated with the theme of death, while the scene of attack / laceration generally expresses the theme of sacrifice. Items decorated with attack / laceration scenes images had a special ritual and sacred meaning and linked to the mythological context of the altar and the world axis. It is assumed that openwork plates from Melitopol burial-mound were part of the decoration of the hat and symbolized the idea of overcoming death through sacrifice.