Оцінка техногенного навантаження на регіональні ландшафтні структури Сумської області (original) (raw)
Related papers
Соціально-професійна мапа праценадлишкових територій Сумської області
Цьома С.П., 2020
Посібник «Соціально-професійна мапа праценадлишкових територій Сумської області» підготовлений у рамках виконання науково-дослідної роботи «Дослідження шляхів вдосконалення структури та рівня зайнятості населення праценадлишкових територій Сумської області»» на замовлення Департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА у рамках виконання проекту, що реалізується за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. В основу покладено результати аналітичних та соціологічних досліджень, спрямованих на вивчення соціальних, інфраструктурних, інформаційних «точок зростання» усередині територіальних громад. Надані матеріали забезпечують громади та органи влади на місцях об'єктивною інформацією щодо реального стану справ та перспектив, а також сприятимуть пошуку та розширенню можливостей для росту й активізації людського потенціалу, окреслюючи тим самим подальші перспективи соціально-економічного зростання праценадлишкових регіонів, підвищення рівня життя та мінімізації відтоку кваліфікованої робочої сили. Для фахівців у сфері соціальної роботи й державного управління, активу новостворених об'єднаних територіальних громад, а також науковців, студентів та широкої громадськості.
оценка цифровых экосистем регионов россии
Федеральное государственное бюджетное учреждение науки Институт социально-экономического развития территорий Российской академии наук, 2019
Оценка цифровых экосистем регионов России Статья поступила 01.08.2018. development in them is average or higher. There are regions where the situation is the opposite, i.e. the conditions are quite high, but the level of development of the digital ecosystem as a whole leaves much to be desired. Such a negative example is the Moscow Oblast. We also identify leading regions and problem regions. We hope that a reliable assessment of development of digital ecosystems using our technique will help work out effective solutions for successful promotion of the digital economy in Russia. Key words: digital economy, ecosystem of the digital economy, index of activity of the subjects of digitalization, digitalization conditions index, assessment of the level of development of digital ecosystems, regions digitalization matrix.
Проблемы региональной экологии, 2019
Задача организации рекреационной деятельности ООПТ степной зоны осложняется отсутствием методик, либо адаптированных методических подходов по расчету норм рекреационных нагрузок на зональные степные ландшафты, что особенно значимо с учетом их низкой устойчивости к рекреационному воздействию. Указанная проблема безусловно актуальна для Волгоградской области, характеризующейся высоким ландшафтным разнообразием в границах степной зоны, значительным рекреационным потенциалом при интенсивной хозяйственной освоенности и относительно небольших природоохранных площадях. Среди основных задач природных парков, как основной формы территориальной охраны природы в регионе, значится не только охрана естественных степных геосистем, но и организация эколого-туристической деятельности, нормы допустимых нагрузок от которой не установлены. На основе универсальных методик расчета допустимых рекреационных нагрузок авторами предложен 2-этапный методический подход, адаптированный для условий природных парков степной зоны Волгоградской области, в основе которого лежит учет основных природных, экологических и социально-экономических факторов организации рекреации, а также результатов регулярного мониторинга ландшафтов, испытывающих рекреационное воздействие. Обоснованный авторами подход позволяет нормировать рекреационную нагрузку, оценивать степень использования рекреационного потенциала и принимать управленческие решения по оптимизации рекреационной инфраструктуры охраняемых территорий. Данный методический подход отличается относительной простотой применения и ориентирован на использование дирекциями парков.
Сіткова карта регіонального ландшафтного парку «Сеймський»
Bìologìčnì sistemi, 2020
Кожному квадрату присвоєно індивідуальний номер (ID), який складається з буквенного та цифрового позначення, що дозволяє легко знаходити інформацію та оперувати нею. Для кожного з видів рослин створено окремий шар, який зберігається в електронній базі даних та містить інформацію про місцезнаходження виду в певному квадраті. Узагальнення інформації з використанням алгоритму створення тематичних карт дозволить виявити локалітети концентрації флористичного різноманіття на території парку, а поєднання з картами зонування території, забезпечить можливість корекції функціонального зонування території парку. Зібрана та впорядкована таким чином інформація дозволить наочно відобразити динаміку чисельності окремих видів, що є особливо актуальним для рідкісних видів та адвентивної фракції флори РЛП. Картографічний матеріал стане основою подальших моніторингових досліджень на території РЛП «Сеймський».
Опыт районирования территории Беларуси по снеговым нагрузкам
2008
TOUR V. V., VALUYEV V. E., DERECHENNIK S. S., MESHIK O. P. The experience of zoning of Belarus on the matter of snow loadsПриведена методика исследований, построены карты: распределения нормативных значений снеговой нагрузки (в изолиниях); районирования нормативных значений годовых максимумов снеговой нагрузки (0,98-квантиль распределения); районирования территории Беларуси по типам распределения снеговых нагрузок. Оценена точность районирования статистическими методами
Використання рослин для індикації стану грунтів техногенно-навантажених територій
2020
У роботі досліджено особливості накопичення важких металів у рослинах на ґрунтах техногенно-навантажених територій з хімічним типом забруднення. Побудовано акумулятивні ряди накопичення важких металів для ґрунтів та рослин техногенно-забруднених територій. Здійснена оцінка можливості використання поглинаючої здатності рослин по відношенню до важких металів у якості індикатора стану техногенно-навантажених ґрунтів. Вказано, що важливе індикаційне значення, для оцінки стану ґрунтів техногенно-навантажених територій, має рослинність. Результати досліджень рослин у якості індикаторів вмісту важких металів у ґрунтах на забруднених територіях вказують на значну екологічну небезпеку забруднення ґрунтів територій з інтенсивним техногенним хімічним забрудненням від діяльності підприємств цивільної авіації. Отримані результати вказують на необхідність розробки та реалізації проекту рекультивації території в зоні впливу підприємств авіаційної галузі
Scientific Bulletin of UNFU, 2021
ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ РЕКРЕАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ТУРИСТИЧНОГО ШЛЯХУ "СТЕЖКАМИ ЛЕГЕНДАРНОЇ ТУСТАНІ" З'ясовано, що чисельність відвідувачів державного історико-культурного заповідника "Тустань" за 2019 р. становить 145 958 осіб, що майже втричі більше, ніж зафіксовано у 2012 році. Для зменшення негативного рекреаційного впливу на ґрунтовий покрив працівники заповідника "Тустань" у 2007-2008 рр. облаштували шлях. Встановлення дерев'яного настилу позитивно вплинуло на основні фізичні та водно-фізичні властивості ґрунтів. За результатами польових та експериментальних досліджень у 2020 р. виявлено, що майже через 12 років після облаштування шляху показники щільності ґрунту на стежках (під дерев'яним настилом) були достатньо близькими до контрольних та становили 0,93 та 0,79 г/см 3 відповідно, хоча й показники щільності твердої фази ґрунту залишалися помітно вищими, що, беззаперечно, засвідчує значний рекреаційний вплив у минулому. Збільшення відвідувачів більше як утричі на туристичному шляху "Стежками легендарної Тустані" спричинило витоптування узбіч стежки з дерев'яним перекриттям та формування додаткових, паралельних стежок. Показники щільності ґрунту становили на цих ділянках 1,25-1,28 г/см³, що в 1,5 раза більше, ніж на контролі. Збільшення щільності ґрунту значно зменшили показники загальної шпаруватості та водопроникності. Практична водонепроникність верхніх горизонтів (0,04-0,07 мм/хв проти 4,13 мм/хв на контролі) зумовлює формування на стежці поверхневого стоку води, внаслідок чого немає лісової підстилки та зростають показники щільності твердої фази ґрунту. Оцінено стан стежки за такими критеріями, як: 1) ширина стежки; 2) наявність додаткових/паралельних стежок; 3) кількісні та якісні зміни у рослинному покриві обабіч стежки (для лучних екосистем) та наявність/відсутність лісової підстилки на стежці (для лісових екосистем); 4) ущільнення ґрунту; 5) розвиток ерозійних процесів (глибина ерозійного врізу та об'єм винесеного пухкого матеріалу з 1 м²). На підставі цих параметрів встановлено, що туристичний шлях "Стежками легендарної Тустані" зараховано до ІІІ категорії з V, що, згідно з класифікацією Р. Прендкого, оцінюють як "шлях під загрозою". Запропоновано організаційно-управлінські та інженерні заходи: 1) замінити низький дерев'яний настил на стежці на високий та ширший-не менше 1,5 м; 2) встановити бар'єри, обмеживши стежку поручнями; 3) облаштувати місця для тимчасового перепочинку чи проведення екскурсій; 4) виконати інженерні роботи для відновлення деградованих ділянок. Ключові слова: заповідник "Тустань"; динаміка відвідувачів; стежка; щільність; будова ґрунту; водопроникність ґрунту; облаштування стежки.
Диагностика природной среды в зоне функционирования временной площадки складирования снега в Минске
Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология
В статье приводятся результаты изучения компонентов природной среды в районе расположения одной из площадок временного складирования снега (ПСС) в городе Минске, организованной на резервном участке перспективной ландшафтно-рекреационной зоны. Показано, что как источник загрязнения окружающей среды ПСС представляет собой временную техногенную геохимическую аномалию с повышенным содержанием в твердом осадке хлоридов, натрия, нефтепродуктов и тяжелых металлов.