Легітимність зовнішньої політики України в період формування майбутнього світового порядку (original) (raw)
Related papers
Тактична складова зовнішньої політики сучасних держав у системі глобального управління
Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», 2017
Розглядається проблематика ролі та місця сучасної держави в системі глобального управління. Проаналізовано теоретико-методологічні концепції глобального управління та їх застосовність у сучасних дослідженнях. Визначено особливості тактичної складової зовнішньої політики держав та розроблені індикатори (параметри) для їх типологізації. Запропоновано типологію тактик сучасних держав з урахуванням структурно-функціональних та ціннісно-нормативних параметрів.
Релігійний фактор в зовнішній політиці України
Grani
В статті йде розгляд питання релігійного фактору в зовнішній політиці України в період з 2008 по 2018 роки виражених в процесі отримання Томосу на автокефалію від закордонних інституцій президентами незалежної України. Висвітлено процедуру надання Томосу в історії православної церкви. Проаналізовано значний вплив Віктора Ющенко на процес здобуття Томосу. Відображено втручання іноземних представників з наміром перешкодити даному процесу. Акцентується на важливості релігійного фактору в питаннях міжнародних відносин та зовнішньої політики України. Наводяться статистичні дані з питання релігії на території незалежної України. Говориться про значимість помісної афтокефальної церкви для українського народу. Завдання статті є визначення та дослідження впливу релігійного фактору на процес формування зовнішньої політики України. Актуальність даного дослідження ґрунтується на суспільно-політичному інтересі до даного питання. Зазначається що Віктору Ющенко не вдалось досягнути поставленої м...
Зовнішня політика України -Овсій І.О. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник. -2-ге вид. -Київ: Либідь, 2002. -240 с. ВСТУП Увазі читачів пропонується перша частина створеного й прочитаного в Інституті міжнародних відносин Київ¬ського Національного університету імені Тараса Шев¬ченка курсу «Зовнішня політика України», яка охоплює період від давніх часів до 1944 року. Увазі читачів пропонується перша частина створеного й прочитаного в Інституті міжнародних відносин Київ¬ського Національного університету імені Тараса Шев¬ченка курсу «Зовнішня політика України», яка охоплює період від давніх часів до 1944 року. Складність його написання зумовлювалася насампе¬ред браком літератури, в якій би в концентрованому вигляді розглядався хоча б один з відрізків великого за обсягом періоду. А в монографіях, що є дотичними до проблематики, викладені часом діаметрально проти¬лежні погляди, базовані здебільшого на різних ідейно-політичних уподобаннях. Автор прагнув створити лекційний курс, присвячений передусім міжнародному становищу й зовнішній політиці України. Втім, зосереджуючи увагу на дослідженні зовнішньополітичних акцій, міжнародних угод, договорів, ми розглядали їх на тлі загальноісторичного процесу. Отже, матеріал посібника, безумовно, базується на курсі історії України. Розкриваючи тему, автор виходив з принципово важ¬ливої концепції існування чотирьох періодів української державності. Перший пов'язаний з Київською Руссю. Чимало елементів тогочасного державотворення успад-кувало і примножило у своїй діяльності славетне Військо Запорізьке, з яким пов'язаний другий період історії української державності. Третій період покликаний до життя змаганнями за утвердження національної дер¬жавності в 1917-1920 роках. І, нарешті, четвертий настав, коли Україна вступила у вирішальну фазу боротьби за незалежність. З Кожен із цих періодів означений специфічним між¬народним становищем України чи придушенні її виявів злою волею монархів та імперій. Серед джерел, використаних під час написання цього посібника, особливе місце належить тим, що доне¬давна були бібліографічною рідкістю. Це творчий до¬робок М. Грушевського, Д. Дорошенка, О. Єфименко, І. Крип'якевича, Н. Полонської-Василенко, М. Стасіва, О. Субтельного, Д. Яворницького та багатьох інших уче¬них. Цікавий матеріал міститься у спогадах безпосе¬редніх учасників подій, передусім у документованих оповідях В. Винниченка, Д. Дорошенка. І. Мазепи, що ґрунтуються на глибокому проникненні в реалії епохи, вивченні спадку колег і опонентів, творчому, а то й критичному їх використанні. Автор опрацював також документи й матеріали різних періодів непростої істо¬рії України, літописи, перекази, фольклор. Помітний вклад у розробку проблеми внесли сучасні українські історики, такі як М. Брайчевський, В. Сергійчук, П. То-лочко та інші. Вимагають пояснення хронологічні межі періоду -від давніх часів до 1944 року. Погляд у глибину віків, звичайно, не має меж, почати розповідь можна було і з віддаленіших часів. Початок прямо випливає з концепції посібника. А обмеження 1944 роком пояснюється просто: саме тоді, 1 лютого, Україні була повернута зовнішньополітична прерогатива, відновлене Міністерство закор¬донних справ республіки. Україна купці, ремісники з-за кордону охоче відвідували слов'ян, не боячись ні злодія, ні розбійника.
Copernicus Political and Legal Studies
The article discusses the term “Three Seas Initiative” – a product of the adaptation of the philosophical and geographical category “Intermarium” to the description of Central-Eastern and South-Eastern Europe. The thesis is substantiated that the application of the category “Intermarium” to Central-Eastern and South-Eastern Europe is due not only to the “mental geography” of Polish political thought and the practical needs of Polish geopolitics of the 20th and 21st centuries but also to the objectively existing general characteristics of the region (its buffer status between geopolitical powers of Germany and Russia, the lower level of prosperity of this region compared to Western Europe, its predominantly Slavic character, which repeatedly pushes the implementation of pan-Slavist projects in the Central-Eastern and South-Eastern Europe, the trends in social, in particular, cultural, economic and political, which are observed at least since the late 1980s). It is argued that the pro...
В статье анализируется типология образов государств, а также дается оценка роли образов в формировании внешнеполитического курса государств. Особое внимание уделяется рассмотрению концепта «образ врага» и его трансформации в рамках многополярного мира. The author analyses typology of state images and estimates the role of images in construction of foreign relations policy. Special focus is made on the concept “image of enemy” and transformation of the notion in the multipolar world.
Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры, 2017
Ни один из этих шести сценариев не обнадеживает. Первый, о сохранении «серой зоны», сегодня кажется наиболее вероятным. Но он, возможно, с учетом известного прошлого опыта, в конечном счете – тупиковый. Остается неясным, может ли даже более сильная чем сегодня ассоциация с Западом, адаптация к новым вызвам после 2014-го года и консолидация постмайдановского украинского государства в рамках этого сценария заменить или компенсировать официальную и устойчивую институциональную интеграцию Украины, Грузии и Молдовы в более или менее значимую международную коалицию до такой степени, что безопасность этих трех стран существенно усилится. Остальные пять сценариев, напротив, дают некоторые международно-правовые механизмы серьезного обеспечения безопасности в сегодняшней «серой зоне». Они бы принципиально поменяли всю геополитику Восточной Европы путем подписания разного рода новых больших договоров. Но эти сценарии, которые в тех иди иных измерениях выгодны Украине, Грузии и, частично, Молдове, сегодня мало реалистичны, если не фантастичны. Тем не менее, эти пять сценариев в той или иной мере могут стать возможными в будущем, если произойдут существенные изменения во внутренней или внешней политике тех или иных вовлеченных в восточноевропейский регион стран и организаций.
Зовнішньополітичні чинники у процесі національної консолідації України
2012
Аналізується вплив зовнішньополітичних чинників на процес національної консолідації в Україні. Основну увагу приділено аналізу таких зовнішньополітичних чинників, як діяльність міжнародних організацій, етнічних батьківщин національних меншин, діяльність української діаспори у напрямі національної консолідації та вплив євроінтеграційних процесів. Ключові слова: нація, національна консолідація, етнополітика, етнічна інтеграція, національна ідея, національна еліта, міжнародні організації. Halyna Lutsyshyn FOREIGNPOLITIC FACTORS IN THE PROCESS OF NATIONAL CONSOLIDATION OF UKRAINE The article analyzes the foreignpolitic factors is on the process of development of nation and national consolidation in Ukraine. In the article basic attention is spared to the analysis of activity of international organizations, influence of the separate states and their national minorities, activity of the Ukrainian diaspore in the direction of national consolidation and influence of eurointegration processes.