Горбаненко С.А. Природничі методи у вивченні сільського господарства слов’ян // Зб. наук. праць Науково-дослідного ін-ту українознавства. — 2007. — Т. 15. — С. 177—187 (Gorbanenko S.A. Natural methods to study of Slavic farming). (original) (raw)
Related papers
Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом. Ключові слова: сортова назва, Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин, правопис, номенклатура.
Science and Innovation, 2021
Вступ. Необхідність підвищення експлуатаційних характеристик газоохолоджувачів, які контактують з вибухонебезпечним середовищем, виникає в енергетичній промисловості для забезпечення надійної роботи турбогенераторів.Проблематика. Під час експлуатації теплообмінного обладнання важливими проблемами, що вимагають постійного вдосконалення устаткування, є локальна корозія, наводнювання та ін., зокрема, стикових з'єднань трубок з трубними дошками, яке характеризується зародженням і розвитком тріщин під впливом одночасної дії механічних напружень та корозивного середовища. Виникнення тріщин сприяє розгерметизації цих з'єднань, що призводить доаварійної зупинки турбогенератора.Мета. Розробка нової конструкції ущільнювальних з'єднань теплообмінних трубок та трубної дошки газоохолоджувачів для атомних та теплових електростанцій з підвищеною корозійною тривкістю, опірністю корозійно-механічному та водневому руйнуванню.Матеріали й методи. Випробовували зразки із сталі 09Г2С, міді М2...
Національна академія наук України Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов На правах рукопису БОБОШКО ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА УДК 811.111+81'42 ОЦІННІ РЕСПОНСИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (на матеріалі американських і британських художніх творів початку ХХІ століття) 10.02.04 -Германські мови Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник Чайка Лариса Василівна, кандидат філологічних наук, доцент Київ -2015 Уперше поняття оцінки як лінгвістичної категорії було введено в науковий обіг на початку XX століття швейцарським мовознавцем Ш. Баллі [10, с. 208], котрий зазначав, що оцінка -це своєрідна реакція на вербально виражене явище чи предмет у широкому діапазоні відносин: залежно від того, чи даний предмет викликає радість або смуток, корисний він чи шкідливий, хороший або поганий, а також чи відповідає принципам моралі. Інтерес лінгвістів до робіт представників шкіл аналітичної філософії (20-60-ті роки ХХ ст.) зумовлений тим, що вони започаткували вивчення проблем семантики, синтаксису і прагматики оцінних слів, їх функцій у тексті, комунікативних властивостей і застосування у повсякденному мовленні [8]. Зокрема, у семіотичній концепції стверджується, що знак може вживатися з інформативною, оцінною, спонукальною та системною метою [21, c. 24]. У цей період під впливом ідей Л. Вітґенштайна сформувалось питання про комунікативну мету оцінного висловлення [28], в дослідженнях встановлено, що «головне призначення оцінних висловлень полягає не в повідомленні фактів, а в створенні впливу», тобто естимаційна складова відображає прагматичний аспект знакової ситуації [149; 208, с. 16]. Ці положення сприяли визначенню умов та інтенцій вживання лексем «добро», «зло», «обов'язок», «бажання», «задоволення» у мовленнєвих актах [88]. Зазначалось, що певна сума якостей об'єкта спричинює його кваліфікацію як хорошого [131, с. 81]. Розвиток дослідження привів до того, що напрямок комунікативного аналізу текстів із оцінною складовою узгоджувався з концепцією значення як вживання слова, що була сформульована в 50-ті роки ХХ століття під впливом ідей «пізнього» Л. Вітґенштайна та Дж. Остіна. Згідно з цією концепцією, значення слова визначалось через відповіді на такі питання: 1) для чого використовується слово?; 2) в яких умовах доречно 19 використовувати слово з даною метою? [28; 147]. Відповідно до цього підходу, в оцінному дискурсі виокремлено дві категорії предикатів, які виконують певні функції та пов'язані з інтенцією мовленнєвого акту: «Аслова» (aptness-words), що позначають властивості об'єктів через ту психологічну реакцію, яку вони викликають у людини (e.g. wonderful, terrible, boastful, joyful, annoying, generous etc.), й протиставлені дескриптивній лексиці, та «Джі-слова» (gerundive words), які «вимагають» від людини певних дій (e.g. approving, disgraceful, praiseworthy as well as blameworthy etc.) [210, с. 64]. Таким чином, значення оцінних предикатів, тобто те, що залишається після експлікації їх фактичного (дескриптивного) змісту, зводиться до комунікативного наміру відповідного МА [189]. Вивченню оцінного прикметника good «хороший» і його антонімів присвячено праці [213; 218; 220]. На підставі концептуального аналізу оцінного предиката виокремлено такі різновиди оцінних висловлень: інструментальні, технічні (оцінки майстерності), оцінки користі, утилітарні, медичні, гедоністичні [218, с. 66]. Стверджується, що good не позначає певної природної властивості, тобто характеризує вже готовий об'єкт. Отже, створюється враження, наче good пов'язаний зі своїм об'єктом складнішим і менш безпосереднім чином, ніж інші предикати, як, наприклад, yellow [213]. Прикметнику good притаманний відносно високий «ранг», оскільки він зустрічається на самому початку ланцюжка прикметників, які позначають певний іменник [220, с. 203]. Такий ранг good пояснюється його широкою лексичною сполучуваністю [220]. Для розвитку можливостей вивчення категорії оцінки потрібні були певні умови, які б зацікавили науковців і прискорили дослідження цього важливого аспекту діяльності людини. Таким «поштовхом» став «прагматичний поворот», започаткований на рубежі 60-70-х років XX ст. працями засновників теорії мовленнєвих актів Дж. Л. Остіна [147], Дж. Р. Серля [201; 202], Г. П. Ґрайса [167] та представників теорії
ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА
Journal of Chemistry and Technologies
Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і ...
Чернухін Євген (м. Київ) Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України УДК 303.446.4 : 096.5 (477.7) "19" ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ ГРЕКІВ КРИМУ ТА НАДАЗОВ'Я: ЗА НЕВИДАНИМИ ПРАЦЯМИ КІНЦЯ 1950-х -ПОЧАТКУ 1960-х рр. Науково-дослідницька діяльність трьох грецьких краєзнавців з Надазов'я, де кримські греки облаштувалися в 1780 р., розглядається на прикладі низки праць, знайдених в архіві київських філологів Андрія Білецького і Тетяни Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Праці Харлампія Караманіци, Никифора Костаманова і Дмитрія Кечеджи були спрямовані на збереження історичної пам'яті, національної свідомості та етнічної ідентичності в умовах засилля російської культури й зростаючої асиміляції їхніх співвітчизників сусідніми народами. Ключові слова: кримські греки, надазовські греки, історична пам'ять, національна свідомість, етнічна ідентичність, асиміляція.
Східноєвропейський історичний вісник, 2022
Мета дослідження. Автор у статті на основі матеріалів Державного архіву Івано-Франківської області та мемуарних праць систематизував дані про місце народження, вік, освітній рівень, фах, сімейний стан, віросповідання, приналежність до громадських та партійних організацій, репресії польської кримінально-правової системи щодо українців, які доклали зусиль до допомоги Карпатській Україні в 1938 – 1939 рр. Крім того, у статті проаналізовано час нелегального перетину польсько-чехословацького кордону українцями, форми участі добровольців у житті Карпатської України та чисельність загиблих у протистояннях. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, верифікації, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі польських поліційних донесень проаналізовано персональні дані 634 українців,...
Іноземні мови. – № 1. – С.30-37., 2006
Використання методу проектів для формування професійно-педагогічної компетенції студентів V курсу вищих мовних закладів освіти на матеріалі теми "Learning and Teaching Styles: Multiple Intelligences» Програма з англійської мови (АМ) пропонує вимоги щодо розвитку професійно-педагогічної компетенції (ППК) студентів усіх курсів вищих мовних закладів освіти. Так, у період двох перших років навчання ППК має розвиватися за рахунок вправ, які студенти виконують на заняттях та аналізують із позиції і того, хто навчається, і як майбутні вчителі, спираючись на свій власній досвід. На III курсі професійно-зорієнтоване навчання у формі виконання вправ і самоаналізу знаходить наукове підґрунтя при вивченні теоретичного курсу "Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах". На IV курсі до вищезазначених шляхів розвитку ППК додається педагогічна практика у школі, яка передбачає самоаналіз, відвідування уроків, спостереження, викладання тощо. П'ятий рік навчання-це етап вдосконалення ППК, яке здійснюється за такими ж напрямами 1. У цій статті розвиток ППК студентів-філологів V курсу пропонується здійснювати з використанням діяльнісно-зорієнтованого підходу, який ставить у центр навчання самого студента-його мотиви, мету, психологічний склад, бажання самореалізуватися у професійно-педагогічній діяльності. У межах такого підходу студент виступає суб'єктом навчального процесу, рівноправним партнером викладачів. При цьому його пізнавальна та комунікативна активність спрямована на вирішення конкретних професійно-педагогічних задач. Саме необхідність зробити студента не об'єктом, а активним суб'єктом професійно-зорієнтованого навчання, організувати його самостійну пізнавальну, дослідницьку й організаційну діяльність підказує обрати для реалізації зазначеного підходу у площині розвитку ППК таку технологію, як метод проектів. У цій статті під методом проектів розуміється технологія реалізації діяльнісно-зорієнтованого підходу, в основі якої лежить система 1 Програма з англійської мови для університетів / інститутів (п'ятирічний курс навчання): Проект / Колектив авт.: С.Ю.Ніколаєва, М.І.Соловей, Ю.В.Головач та ін.-Вінниця: Нова книга, 2001.-С. 9-10.