Записка атамана М. И. Платова о Бородинском сражении // Материалы VII Всероссийской научной конференции "Отечественная война 1812 года. Источники. Памятники. Проблемы". Бородино, 1999. С. 171-177. (original) (raw)
Related papers
БОГАТЫРЕВ А.В. ОТЗВУКИ ТРАГЕДИИ ПОДГАЕЦ 1675 ГОДА В ПОЛЬШЕ И В РОССИИ // ВОЙНА И МИР В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И МИРОВОЙ ИСТОРИИ: МАТЕР. МЕЖДУНАРОДНОЙ НАУЧНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ. СПБ.: СПБГУПТД, 2020. С. 28 - 36.
Память о захвате османами города Подгайцы живет до сих пор, однако источников информации об этой драме не так много. В их число попал доклад русского резидента в Речи Посполитой В.М. Тяпкина, позволяющий более детально воспроизвести произошедшее. Рассказ дипломата помогает выяснить скорость распространения вестей относительно участи Подгаец, узнать о первых откликах на катастрофу представителей польско-литовской стороны и Москвы. Оперируя польскими и украинскими материалами, автор статьи находит общие черты, сближающие донесение Тяпкина с другими историческими обобщениями по данному вопросу. Роковой шаг защитников населенного пункта, в итоге отворивших ворота перед неприятелем, был спровоцирован суровыми испытаниями, выпавшими на долю этого места.
2019
Казанский поход 1552 г., ставший одним из важнейших внешнеполитических достижений Ивана Грозного, неоднократно привлекал внимание исследователей. Традиция его изучения в отечественной историографии насчитывает более двухсот лет. За это время в научный оборот были введены многочисленные источники, освещающие подготовку и ход военных действий: памятники русского летописания, историко-публицистические трактаты, повести, документальные сводки и т. д., — большинство из них в настоящее время опубликовано. Именно поэтому большую ценность приобретает выявление и публикация новых источников, позволяющих уточнить события Казанского похода. К числу таких памятников принадлежат разрядные записи из сборника БАН, 16.17.34, содержащие множество подробностей о военных действиях 1552 г. В статье предпринята попытка оценить потенциал данного памятника как исторического источника, а также представлена публикация текста с комментариями.
Наукові записки з проблем волинезнавства. І-й випуск. Зб. наук. статей та мат., присвячений 45-річчю від дня народження С. Д. Панишка. – Луцьк, 2008. - С.260-278, 2008
Подано аналіз та публікацію рукопису щоденника мешканця м.Устилуга на Волині В.Добринюка, що зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею. Простежується певна паралель між спогадами Володимира Добринюка періоду Першої світової війни і відомими спогадими Олеся Кобця "Записки полоненого". Останні були опубліковані в 1931 р. у Києві-Харкові, а також у 1933 році львівським видавництвом. Як і герой Кобця, так і "герой" Добринюка перебувають у Дебрецені, здійснють побіг із полону кукурудзяним полем та навіть мають багато збігів у життєвих ситуаціях та діалогах. Це своєрідна перцепція, адже спогади свої Добринюк заносить у зошит на схилі віку і багато чого із власного пережитого, із зрозумілих причин, змішує із чужим. Із біографії Добринюка взнаємо про його участь в армії УНР, після повернення на Батьківщину. Ці сторінки із зошита були автором (а можливо і ще кимось) вирвані. Проте, збереглися записи про українсько-польську війну, взяття поляками Луцька 1919 року і, відповідно, – кінець військової кар’єри автора. З 1920-х років до своєї смерті автор щоденника займався бджолярством, чому присвятив багато сторінок своїх записів. An analysis and publication of the manuscript of the diary of V. Dobryniuk, a resident of Ustyluh in Volyn, which is kept in the funds of the Volyn Museum , is presented. There is a certain parallel between the memoirs of Volodymyr Dobryniuk during the First World War and the well-known memoirs of Oles Kobets "Notes of a Prisoner". The latter were published in 1931 in Kyiv-Kharkiv, as well as in 1933 year Lviv publishing house. Both Kobets' hero and Dobryniuk's "hero" are in Debrecen, escape from captivity in a corn field, and even have many similarities in life situations and dialogues. This is a kind of perception, because Dobrynyuk puts his memories in a notebook at an advanced age and mixes many of his own experiences, for obvious reasons, with others. From Dobryniuk's biography we learn about his participation in the army of the Ukrainian People's Republic, after returning to his homeland. These pages were torn from the notebook by the author (and possibly someone else).However, records of the Ukrainian-Polish war, the capture of Lutsk by the Poles in 1919 and, accordingly, the end of the author's military career. From the 1920s until his death, the author of the diary was engaged in beekeeping, which is why he devoted many pages of his records.