З ЛИСТУВАННЯ ПОЛЬСЬКИХ КОРОЛІВ У ПЕРІОД ВЕЛИКОЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ 1700 – 1721 рр. (original) (raw)
Related papers
The article deals with relations between rulers of Poland and Rus’ during early medieval ages. It is presented that the relationships were strictly linked to an issue of socalled Cherven towns, concerning dates: 981, 1018 and 1031. It is stated that Nestor the Chronicler described a historical process in this three dates (out of the three only one date is accurate). It is proved that the other two were probably established by Nestor himself, who was aware from his sources of a rivalry between Polish and Rus’ rulers regarding the boarder land. It is emphasized that the culminating point of the first phase of the fighting was Boleslaw the Brave waiving his claims to the Cherven towns about 992; the second phase ended in regaining the towns by Polish king in 1018; finally the third one when Casimir the Restorer renounced the claims to the Cherven towns.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки»., 2024
У статті розглянуто найпоширеніші типи сільських поселень у прикордонних повітах Волинського воєводства. На підставі результатів перепису 1921 р. проведено аналіз демографічного стану та етноконфесійної структури сільських поселень. Встановлено, що в досліджуваний період прикордонним повітам була притаманна поліетнічність. У релігійній структурі досліджуваного регіону простежується явне домінування православного населення.
2021
У статті розглядається питання польсько-української війни в контексті впливу на її хід миротворчих місій Антанти. Проаналізовано діяльність першої неофіційної місії під керівництвом французького поручника Анрі Віллема. Вивчено роль перших офіційних військово-дипломатичних місій країн Антанти у справі врегулювання польсько-українського військового конфлікту. Означено позицію урядів ЗУНР та Польщі у справі оцінки визначен- ня статусу Східної Галичини іноземними делегатами. Озвучено рекомендації антантівських делегацій щодо унор- мування польсько-українського військового протиборства. Зокрема, детально проаналізовано діяльність першої офіційної місії на теренах Галичини під проводом англійського полковника Гаррі Вейда. Досліджено, що дана місія прибула до Галичини для з’ясування ситуації у краї, а також у справі встановлення польсько-українського перемир’я під егідою Антанти шляхом установлення демаркаційної лінії між ворогуючими сторонами. Охарак- теризовано вплив політики Франції, Ве...
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ, 2021
Публікацію присвячено дослідженню механізмів формування та реалізації державної регіональної політики в сфері суспільно-релігійних відносин доби встановлення державності в Україні і національно-визвольних змагань. Було досліджено історичні особливості становлення державно-релігійних відносин, а також проаналізовано зовнішні та внутрішні фактори, що вплинули на формування цих відносин в періоди: Центральної ради (04.03.1917р. – 29.04.1918); Гетьманату П. Скоропадського (29.04.1918 – 14.12.1918) та Директорії (14.11.1918 – 10.11.1920). Було надано оцінку ефективності діяльності центральних органів державної влади щодо забезпечення формування державної політики з питань суспільно-релігійних відносин. Результати дослідження можуть слугувати основою для подальшого розвитку механізмів формування та реалізації державної регіональної політики в сфері суспільно-релігійних відносин.
Народознавчі зошити, 2020
З’ясування базових чинників збереження та зміцнення традиційної народної культури, етнічної та національної ідентичності українців в умовах глобалізації через ретельне розкриття зображення чужинців у фольклорних наративах про події Другої світової війни на Волинському Поліссі постає актуальним. Метою запропонованої розвідки є з’ясування специфіки іноетнічного героя в період Другої світової війни, що актуалізується в образах поляка, єврея, німця, угорця. Об’єктом дослідження обрано фольклорний наратив Волинського Полісся, а предметом — відображення у текстах специфіки зображення чужого в умовах воєнного часу. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму фольклору, а основними методами — структурно-типологічний, метод концептуального аналізу. Використана методологія українських та зарубіжних істориків та дослідників народної прози (В. Сергійчука, І. Пашука, О. Бріциної та ін.). Для формування джерельної бази проведено фольклорні експедиції, під час яких здійснено фіксацію матеріалів за допомогою усного опитування респондентів згідно з попередньо підготовленим запитальником.
ВПЛИВ ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКОГО КОРДОНУ НА ЕКОНОМІКУ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА В 1921–1939 РОКАХ
Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Вип. 33., 2022
The article attempts to outline the impact of the PolishSoviet border on the economy of Volyn' Voivodeship in the interwar twentieth century. The settlement of political and economic relations between Poland and the USSR had a negative impact on the possibility of economic development in the Volyn' region while focusing on the markets of the USSR. It is established that in the period of 19211924 the economy of the region benefited from trade with Soviet Ukraine. During this period, illegal trade flourished in the territories adjacent to the border, which had a positive impact on the economy of the province. However, in the following period of 19251939, trade contacts between the Volyn' Voivodeship and the USSR were reduced to a minimum. The geographical location of the Volyn' Voivodeship on the border with the USSR and the economic potential of the region remained virtually untapped in favor of economic development. The strengthening of the border by the Border Guard Corps effectively isolated Volhynia from any contact with the Soviet side, thus making it impossible to use the existence of the border for the economic development of Volyn' Voivodeship. Instead, the second period of 19251939 was characterized by the de facto complete elimination of border trade and the closure of the PolishSoviet border.
Aktualʹnì pitannâ u sučasnìj naucì, 2024
РОЗВІДУВАЛЬНА ТА ДИВЕРСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СРСР ПРОТИ ПОЛЬЩІ НА УКРАЇНСЬКІЙ ДІЛЯНЦІ КОРДОНУ В 20-30-х РОКАХ ХХ СТ.: СУЧАСНА ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІОГРАФІЯ Анотація. Проблеми безпеки державного кордону відіграє визначальну роль в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, коли важливо дослідити історичні уроки використання спеціальними службами СРСР інструментів шпигунства та диверсій для дестабілізації політичної системи та дезорганізації військових формувань міжвоєнної Польщі. Цього завдання не вирішити без критичного узагальнення попередніх напрацювань вітчизняної історичної науки. Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що вперше пропонується історіографічний аналіз напрацювань вітчизняними дослідниками розвідувальної та диверсійної діяльності СРСР проти Польщі у прикордонних українських регіонах у 20-30-х роках ХХ ст. Варто вказати, що проблематика формування та функціонування т. зв. українського відрізку радянсько-польського кордону в 1921-1939 рр. досить повно розкрита сучасною українською історіографією. Однак, очевидною є відсутність узагальнюючих досліджень диверсійної та розвідувальної діяльності Радянського Союзу проти Польщі на українських етнічних теренах, які за умовами Ризького мирного договору 1921 р. були розділені між згаданими вище державами. Радянські шпигуни й диверсанти відігравали вагому провокативну роль як в дезорганізації політичної системи та військової організації міжвоєнної Другої Речі Посполитої загалом, так у боротьбі із залишками українського збройного національно-визвольного руху у Волинському й Тернопільському воєводствах Польщі та особливо у суміжних областях Радянської України. Ключові слова: розвідка, шпигунство, диверсія, Україна, Радянський Союз, Польща, Об'єднане державне політичне управління (ОДПУ), Корпус охорони кордону (прикордоння) (КОП).
«ПОЛЬСКИЕ ПЕРЕБЕЖЧИКИ» ИЗ ЗАПАДНОЙ БЕЛАРУСИ В «ПОЛЬСКОЙ ОПЕРАЦИИ» 1937–1938 ГОДОВ В ПЕРМИ
2020
Using the example of the so called “Polish refugees” ( pol’perebezhchiki ), the paper discusses a research problem of the “blind spots” of historical memory. By the technical term pol’perebezhchiki the NKVD investigators denoted a special social group of the former citizens of the interwar Poland – mainly ethnic Belarusians, Ukrainians, and Jews, – who escaped to the Soviet Union in the 1920s – 1930s, and, according to the order № 00485 from 11.08.1937 issued by Nicholas Ezhov, were almost totally exterminated during the 1937–38 ‘NKVD Polish operation’. “Polish refugees” do not exist, as the objects of commemoration, neither in traditions of national remembrance (Polish, Jewish, Belarusian, Ukrainian or Russian ones), because they cannot be introduced into the heroic or lacrimous national narratives; nor in the memory of their families: as young men, they were not married and did not have children. They are ignored by scholars as well. Based on the materials of the NKVD archives in ...