ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (original) (raw)
Related papers
РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ
Економічний форум
У статті проведено аналіз трактування поняття екологічного туризму. Проаналізовано, що у період глобалізації світова спільнота зіткнулась із проблемою збереження та захисту природних ресурсів міжнародного значення. У світі екологічний туризм визначається як різновид природного науково-пізнавального туризму, що здійснюється в екологічно чисті куточки планети. Екологічний туризм має потенціал для реалізації пізнавальної активності та розвитку суспільства без шкоди для довкілля, що в сучасному глобалізованому світі надзвичайно важливо. Екологічний туризм, що розвивається у синергії з іншими формами сталого туризму і підприємництва в сільських районах, може стати важливим внеском у збереження національної спадщини і природних ландшафтів, підвищення якості життя та зростання добробуту місцевих громад. У статті розглянуто, що екологічний туризм найдинамічніше розвивається на територіях, що мають природничу цінність (національні та ландшафтні парки), спрямований на охорону природного і кул...
ЕКОЛОГІЧНА ТА РОЗВИВАЛЬНА ОСВІТА ЯК ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, 2017
ЕКОЛОГІЧНА ТА РОЗВИВАЛЬНА ОСВІТА ЯК ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У статті подано авторський погляд на історичні витоки концепції освіти для сталого розвитку. Зокрема, розглянуті особливості таких освітніх концепцій, як освіта у сфері розвитку та екологічна освіта, що стали методологічним підґрунтям освіти для сталого розвитку, подано порівняння вказаних освітніх концепцій за такими критеріями: головна тематика, методи навчання, спрямованість, світоглядні установки, місце в системі освіти тощо. Ключові слова: освіта для сталого розвитку, екологічна освіта, освіта у сфері розвитку. Постановка проблеми. Початок третього тисячоліття характеризується поступовою трансформацією індустріального суспільства в науково-інформаційне, де головними об'єктами накопичення стають знання та професійні компетентності. Спільнота держави поступово усвідомлює той факт, що освіта є основним механізмом формування суспільного інтелекту, продуктивним чинником розвитку суспільства, вона має набути статусу загальнодержавної стратегії та об'єднати всі сектори державної політики [14]. Переорієнтація системи освіти кожної держави на засади сталого розвитку визначена як один з пріоритетних напрямів діяльності, що зазначено в програмних документах Всесвітніх самітів ООН – «Порядок денний на XXI століття» (Ріо-де-Жанейро, 1992 р, Ріо+10; Ріо+20); «Порядок денний для сталого розвитку до 2030 р.» (Нью-Йорк, 25.09.2015). У національній доповіді НАН України «Національна парадигма сталого розвитку України» ще у 2012 році було зазначено, що двадцятирічний досвід упровадження стратегічних засад сталого розвитку в Україні доводить необхідність зосередження уваги на системних методологічних аспектах формування оновленого концепту національної освіти [15]. Усе зазначене знайшло відображення в Законі України «Про вищу освіту» [12], де першим принципом державної політики у сфері вищої освіти проголошено сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження праць вітчизняних учених за останнє десятиліття [18] також свідчить, що в суспільстві існує потреба перегляду орієнтирів та створення і впровадження нової моделі освіти, що базується на засадах сталого розвитку. Проте системність здійснених освітніх реформ, якість і ефективність роботи навчальних закладів і установ у цьому напрямі не повною мірою задовольняють сучасні потреби особистості й суспільства. Зокрема, навчальні курси з освіти для сталого розвитку (ОСР) викладаються лише в окремих вітчизняних ВНЗ. В Україні комплексно проблематику освіти для сталого розвитку досліджує невелике коло науковців [20]. Філософські засади стратегії розвитку української освіти з урахуванням проблематики
СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Teorìâ ta praktika deržavnogo upravlìnnâ, 2019
Визначено ключові орієнтири для формування стратегічних імперативів розвитку державної екологічної політики України, базованих на теорії збалансованого розвитку та основних положеннях нормативно-правового забезпечення такої політики. Обґрунтовано сутність та вплив екологічного спрямування державної політики на розвиток країни. Проаналізовано діяльність Кабінету Міністрів України у сфері екології. Зазначається, що важливим складником реалізації державної екологічної політики є екологічне виховання та освіта. Наголошується на важливості участі громадськості у прийнятті управлінських рішень у сфері охорони довкілля. Ключові слова: державна екологічна політика, імперативи розвитку, цілі сталого розвитку, контроль за дотриманням законодавства у сфері екології, участь громадськості у прийнятті рішень.
РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ
Економіка та суспільство
У науковій статті досліджено особливості розвитку туристично-рекреаційного комплексу в умовах сталого зростання економіки України. Встановлено, що туристично-рекреаційний комплекс – це один із ключових видів економічної діяльності в Україні, без якої не можливий сталий розвиток національної економіки. Пандемічні обмеження, спричинені COVID-19, негативно позначились на показниках розвитку туристично-рекреаційного комплексу України. Так, у 2020 році у порівнянні із попередніми роками, а особливо із 2019 роком, суттєво скоротились надходження від подорожей та туризму в національну економіку, і, як наслідок, знизилася частка надходжень від подорожей та туризму у ВВП України. Пандемічні обмеження негативно позначились на залученні капітальних інвестицій у розвиток туристичної діяльності в Україні, а також на стані діяльності колективних засобів розміщування. Тому, з метою зниження наслідків пандемічних обмежень на розвиток туристично-рекреаційного комплексу доцільно впроваджувати заходи ...
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття, 2021
У статті досліджено економічні аспекти розвитку туризму у сучасних умовах. На основі комплексного аналізу визначено сучасний стан розвитку туристичної сфери в Україні, висвітлено її особливості, проблеми та відображено перспективи розвитку в майбутньому як важливого сектору економіки та соціальної сфери. Визначено доцільний напрям комплексного вивчення проблематики туризму, що забезпечило виконання нагальних завдань: розгляд основних функцій туризму; аналіз сучасного стану розгортання туристичних процесів в умовах пандемії COVID-19. Викладено теоретичні передумови та обґрунтовано доцільність вирішення проблем розвитку сфери туризму як економічної категорії. Доведено, що оцінка економічного ефекту туристичної діяльності повинна базуватися на визначенні показника, який характеризує результативність господарської діяльності суб’єктів.
ЕКОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНОЇ ОСВІТИ
2018
the article reveals the essence and urgency of the formation of eco-projection competence of future architects, noted and specified the necessity of introducing into the system of architectural education the subject "Ecopraining" and named the pedagogical conditions of its formation.
Економіка та суспільство
Стаття присвячена актуальним питанням статистичного аналізу обліку екологічних витрат підприємства в умовах сталого розвитку. Проаналізовано поняття екологічного обліку та бухгалтерського обліку екологічної діяльності суб’єкта господарювання. Визначено завданням бухгалтерського обліку екологічної діяльності є формування інформації про: наявність (у кількісному та вартісному вимірниках), ступінь розробки та екологічний стан (якість) природних ресурсів; наявність впливів (позитивних і негативних) суб’єкта господарювання на навколишнє природне середовище; здійснювані заходи суб’єктом господарювання щодо охорони навколишнього природного середовища, а також їх ефективність. Досліджено Міжнародний стандарт аудиту 1010 «Врахування екологічних питань при аудиті». Розглянуто принципи формування екологічного податку та його вплив на екологічну діяльність суб’єкта господарювання. Представлено результати дослідження у вигляді загальної схеми статистичного аналізу обліку екологічних витрат.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Вісник науки та освіти
Critical thinking is a type of thinking used to solve unusual practical problems. It includes substantive and general thinking. Critical thinking is characterized by awareness, independence, reflexivity, reasonableness, consistency, and purposefulness. The main tasks of developing critical thinking according to the requirements of the new Ukrainian school are the formation of the necessary skills, encouraging