ИНТЕГРАЦИЯ В МЕЖДУНАРОДНЫЕ ТРАНСПОРТНЫЕ КОРИДОРЫ КАК ГЛАВНЫЙ ВЫЗОВ ТРАНСПОРТНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ АРМЕНИИ (original) (raw)
Related papers
ФОРМИРОВАНИЕ И РАСШИРЕНИЕ ТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ УКРАИНЫ В СФЕРЕ МЕЖДУНАРОДНОГО ТУРИЗМА
2017
The peculiarities of the European Union transport policy for different types of transport (road, rail, air and maritime transport) are characterized. Perspective directions of development of the transport system of Ukraine in terms of deepening the integration process are analyzed. The strengths and weaknesses, external and internal features of the transport network of Ukraine are analyzed. The article also proposes the mechanism of state-private partnerships and actual problems of it, which the Ukraine is facing with, on the way of implementing new legal norms and standards for various types of transport. In addition, the priority areas of international transport sphere are defined, and prospects of the development of the transport policy of Ukraine are investigated.
The institutional environment of multimodal (mixed) transport with the participation of rail is considered. The analysis of the main provisions of formal institutes regulating multimodal transportations at the international, European and national levels was carried out. As a result, it was determined: 1) at the international level, there is no single universal and legally defined concept of "multimodal transportation"; 2) the concept of "multimodal transportation" is defined as the basis in the mixed transport of goods, which includes intermodal, which in turn include the combined, serving their subspecies; 3) measures to stimulate the development of multimodal (mixed) transport with the participation of rail in Ukraine are proposed. They relate to improving the institutional environment (formal institutions) implementation of multimodal (mixed) transportation.
Сборник материалов научного семинара «Многополярность как фактор мировой стабильности и безопасности Российской Федерации», 2019
После распада Советского союза общепризнаваемая биполярная система международных отношений стала более неактуальна. Новая многополярная система находится в процессе становления. В этих условиях мы можем наблюдать две тенденции, серьезно угрожающие безопасности современных государств, включая Россию. Во-первых, без четких соблюдаемых международных «правил игры», государства позволяют себе действовать в парадигме «realpolitik», вмешиваясь во внутренние дела своих «партнеров». Во-вторых, прогресс в области технологий коммуникации привел к взаимопроникновению информационных пространств государств. Сочетание этих двух тенденций выводит на передний план угрозу информационного вмешательства в политический процесс современных государств, что окажет сильное влияние на конфигурацию складывающегося многополярного мира. Государства будут стремиться к информационной автономии, защищая свое коммуникативное пространство.
РАЗРАБОТКА МАРКЕТИНГОВОЙ СТРАТЕГИИ ТРАНСПОРТНОЙ КОМПАНИИ НА РЫНКЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ ПЕРЕВОЗОК ГРУЗОВ
2017
Foreign economic relations in modern conditions are an important factor in the economic development of any country, and the integration of Uzbekistan into the global economy is seen as a priority direction of economic development of the country. It puts forward many proposals on the perspective directions of development of foreign economic activity of the country. This focus on exports of highly processed, participation in international scientific and technical cooperation, and access to new markets for services and others.
ЗМІСТОВНО-ДЕФІНІТИВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ІНФРАСТРУКТУРА» СТОСОВНО ТРАНСПОРТНОГО РИНКУ
Економіка та суспільство, 2021
Cтаття присвячена широкому комплексу проблем, пов’язаних з теоретико-методологічними аспектами вивчення категорії «інфраструктура». Виявлено основні підходи до виникнення інфраструктури як поняття та категорії: хронологічний, етимологічний, економічний. Визначено особливості формування інфраструктури транспортного ринку, визначено її сутність та вплив на розвиток країни. Обгрунтовано застосування транспортної доступності як визначального критерію результативності використання інфраструктури транспортного ринку. Поглиблено змістовно-дефінітивне навантаження поняття «інфраструктура транспортного ринку» з метою відображення зв’язку економічного простору в параметрах обсягу перевезених вантажів і кількості пасажирів, часу та якості в процесі задоволення потреб суспільства в переміщенні вантажів.
КОНТЕЙНЕРНА ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ИНТЕРМОДАЛЬНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Розглянуто термінологічний апарат, що характеризує контейнерну транспортно-технологічну систему. Проаналізовано сучасні визначення транспортно-технологічних систем, формалізовано та представлено у візуальній формі контейнерну транспортно-технологічну систему на відтинку «агрегат–агрегат». Встановлено місце і зв'язок контейнерних транспортно-технологічних систем по відношенню до споріднених транспортних систем інших рівнів, запропоновано принципові тези, які можуть бути прийнятими за основу концептуального аналізу контейнерних транспортно-технологічних систем. Ключові слова: транспортна система, виробнича система, транспортно-технологічна система, контейнер, інтермодальні перевезення, система доставки. Вступ. Різноманіття і складність самих систем класу виробничих, в тому числі транспортних, а також багатоваріантність, і навіть антагоністичність уявлень дослідників-транспортників, які займаються моделюванням систем щодо об'єкта дослідження, викликає достатню кількість дискусій вже на рівні термінологічного інструменту. В останній час отримав поширення логістичний підхід, який у вирішенні транспортних завдань привніс нову термінологію, що призвело до зміщення і розмиття базових (класичних) понять. Тому дослідження в області структури транспортних систем, їх термінології та класифікації призводить до загального впорядкування та систематизації знань про транспорт. Основна частина. Метою статті є виявлення на основі запропонованих існуючих термінологічних понять, наведених авторами в науковій літературі, таких ознак, які б ясно задали уявлення про контейнерну транспортно-технологічну систему в контексті природного розвитку знань про транспорт у вітчизняній науці та її термінологічної інтерпретації на рівні «відправник–одержувач». Щодо встановлення структурних елементів і зв'язків між ними, в досліджуваній транспортно-технологічній системі був використаний апарат системного аналізу, реалізовані принципи і допущення, що лежать в його основі. Виходячи з аксіоматичного уявлення про транспорт як сферу виробництва, транспортно-технологічні системи належать до класу виробничих систем (ВС), або транспортно-виробничих (ТВС), у зв'язку зі специфікою транспортування як нематеріального продукту виробництва. У зв'язку з тим, що основу функціонування будь-якої ТВС становить технологія перевезень, основним системоутворюючим компонентом є сам матеріальний об'єкт переміщення [10], тобто сам рух вантажу, в контексті контейнерної транспортно-технологічної системи (КТТС) – рух контейнеропотоків. Найбільш точне термінологічне визначення КТТС, яке б містило елементи, зв'язки, мету системи, спостерігача, представлене одним з можливих способів, може лежати лише в площині окремо взятого завдання. Тому термінологічне розмаїття є лише наслідком широти досліджуваних проблем і методів їх вирішення. Це, однак, ні в якому разі не дає права на підміну поняття «транспортно-технологічних система», а лише встановлює можливість певної інтерпретації як реалізації свободи наукового пошуку в межах системи термінів «класичного підходу» до розгляду функціонування і розвитку транспорту. Питання термінологічного характеру, що виникли внаслідок міждисциплінарною інтеграції, яке супроводжується переходом термінів з існуючого у вітчизняній транспортній науці і практиці понятійного апарату в терміносистему логістики, докладно і чітко висвітлено у [3]. Також досить докладно поняття ТТС уточнено в роботі [12]. Там же обґрунтована нетотожність понять «транспортної» і «логістичної» систем. В даний час відносно контейнерних транспортно-технологічних систем немає і не може бути єдиного визначення, яке цю систему представляє, оскільки «система есть отражение в сознании субъекта (исследователя, наблюдателя) свойств объектов и их отношений в решении задачи исследования, познания» [11]. КТТС доставки вантажів являє собою систему взаємодіючих елементів, тому при вирішенні завдань планування організації системи доставки доцільним є застосування методів системного аналізу, суть яких полягає у визначенні елементів системи, зв'язків між ними, дослідження впливу кожного з них на систему в цілому. У науковій літературі достатньо суперечливо представлено визначення ТТС: «Качественно новая форма организации транспортного процесса во всех ее звеньях на основе эффективного использования специализированных транспортных средств, [1]
Юридический мир. 2020. № 8. С. 54-58., 2020
В статье путем сравнительно-правового анализа раскрываются общие черты и особенности, преимущества и недостатки процедур, направленных на ускорение и упрощение разрешения част- ноправовых споров трансграничного характера в судопроизводстве и арбитраже (третейском разбирательстве) в России. Отмечается, что все рассмотренные меры, безусловно, направлены на повышение эффективности судопроизводства, особенно по небольшим и несложным спорам. Подчеркивается, что при соблюдении определенных условий стороны как в судебном производ- стве, так и в третейском разбирательстве могут своим соглашением распространить прави- ла упрощенной и ускоренной процедуры на другие споры. Третейское разбирательство, в качестве способа, альтернативного судебному производству, должно отвечать современным вызовам и быть конкурентоспособным государственному отправлению правосудия.