КАТАСТРОФІЧНІ ПРИРОДНІ ЯВИЩА ТА ПРОЦЕСИ ЯК ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ.doc (original) (raw)
Related papers
ПРИРОДНІ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ЗАПОРІЗЬКОМУ РЕГІОНІ
2017
The optimization of tourism development is closely linked with the identification of natural resources and opportunities in the Zaporizhzhya region. Natural tourism resources contribute to the development of various types and types of tourism activities. The study under the natural tourism resources refers to such natural features of the territory, the individual components of the natural environment and their material components, which are characterized by favorable qualitative and quantitative parameters for tourism activities and serve or have all the prerequisites for being the material basis for the organization of recreation, tourism, excursions, treatment and rehabilitation of people (landscape, aqua complexes, nature protection territories, medical mud and mineral waters, ecological condition). Natural features of the territory of the Zaporizhzhya region are natural tourist resources are climate, balneological, mud, biological resources contribute to the development of tourism activities and others are relief, landscape monotony, drinking water shortage, low attraction factor. Therefore, it is important to rational use of natural resources in the process of socio-economic development of the region of research, investment attractiveness, restoration of cultural heritage and, first of all, economic development of these resources in the future.
СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ
Економіка та суспільство, 2021
У статті обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку туризму на природоохоронних територіях України. Установлено, що найпоширенішим підходом до планування розвитку туризму в межах природоохоронних територій є планування в інтересах окремих природоохоронних установ різних типів, інтегроване до системи регіонального та національного планування. Представлено складові концепції сталого розвитку, розкрито сутність, види та принципи сталого туризму. Запропоновано стратегічні заходи щодо розвитку туризму на природоохоронних територіях України. Систематизовано підходи та методи управління рекреаційною діяльністю на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. Обґрунтовано важливість забезпечення ефективної взаємодії правового, організаційного, економічного та фінансового механізмів державного регулювання туристичної діяльності у рамках стратегічного розвитку туризму на природоохоронних територіях України.
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОПИТУ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Nauka ì tehnìka sʹogodnì, 2023
сектору (зміщення попиту з однієї послуги на іншу), так і зовнішня взаємозамінність, особливо щодо рекреаційних послуг, доступних у місці проживання. Ключові слова: міжнародний туризм, туристичний попит, туристичний ринок, туристичний продукт, туристичні послуги, туристичні інвестиційні проекти індустрія туризму.
ПРИРОДООРІЄНТОВАНИЙ ТУРИЗМ ЯК СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
Економіка та суспільство
У статті проведено аналіз основних видів природоорієнтованого туризму, які ґрунтуються на використанні ресурсів природного середовища, а для свого розвитку використовують природні території (як змінені внаслідок людської діяльності, так і ті, які залишаються недоторканими) і мають екологічну орієнтацію. Наведена класифікація форм та видів природоорієнтованого туризму дає можливість виявлення складності та багатокомпонентності його структури. Визначено, що природоорієнтований туризм тісно пов'язаний з іншими видами туризму, що існують як самостійні поняття і одночасно як його складові компоненти. Окрім того, значення природоорієнтованого туризму розглянуто з точки зору повоєнного відновлення України, яке має застосовувати найкращі доступні технології і практики сталого розвитку. Акцент має бути зроблений на збереженні екосистем, національних парків, природо-заповідного фонду.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021
особливості організації і проблеми розвитку рекреаційно-туристичної діяльності та динаміку чисельності відвідувачів Карпатського біосферного заповідника, визначити осередки найбільшого рекреаційного навантаження та їх сучасний стан. Методи. Геопросторовий аналіз, статистично-математичні, картографічні та ін. Результати. Вивчено сучасний стан та особливості організації рекреації та туризму у Карпатському біосферному заповіднику у поєднанні із природоохоронною діяльністю, яка передбачає максимальну екологізацію господарювання та раціональне використання рекреаційних ресурсів. Також проаналізовано динаміку та сучасну структуру чисельності відвідувачів біосферного заповідника у розрізі заповідних масивів та природоохоронних науково-дослідних відділень. У результаті встановлено, що за останній десятирічний період з 2011 по 2020 роки чисельність відвідувачів Карпатського біосферного заповідника суттєво зросла, а її максимум був зафіксований у 2017 році-37 443 осіб. Найбільшого рекреаційного навантаження зазнає заповідний масив «Долина нарцисів», який щорічно головно у весняний період відвідують близько 40 % туристів та рекреантів заповідника. Суттєвий вплив на рекреаційно-туристичну діяльність у заповіднику має пандемія COVID-19, яка у 2020 році спричинила різке зменшення чисельності відвідувачів, за виключенням Трибушанського та Петрос-Говерлянського природоохоронного науково-дослідних відділень, що характеризуються додатнім приростом чисельності відвідувачів. Висновки. Інтенсивність рекреаційно-туристичної діяльності у заповіднику територіально суттєво відрізняється, що зумовлює нерівномірне рекреаційне навантаження на екотуристичні маршрути, рекреаційні об'єкти та заповідні масиви. Найбільше навантаження на рекреаційні ресурси рівнинної частини Карпатського біосферного заповідника спостерігається у травні, тоді у Свидовецькому, Чорногірському та ін. гірських заповідних масивах активна фаза рекреаційно-туристичної діяльності зафіксована у літній період-з червня по серпень. У цей час необхідний посилений моніторинг за рекреаційним навантаженням та сучасним станом цінних ландшафтних комплексів заповідника. КЛЮЧОВІ СЛОВА: природно-заповідний фонд, рекреаційне навантаження, рекреаційна зона, екологічний стан, рекреаційно-туристична діяльність
АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ДУХОВНОЇ ПІДТРИМКИ ПАЦІЄНТІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ
Psychological Prospects Journal
Мета. У статті визначається місце духовної підтримки пацієнтів методами арт-терапії в системі професійної допомоги в клінічних умовах. Важливими завданнями є аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці; узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та огляд прикладних досліджень із заявленої проблематики; експлікація категоріального апарату; обґрунтування контепоральних моделей духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичній взаємодії; визначення психотерапевтичних мішеней духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичному процесі. Методи. Дана стаття має характер теоретико-методологічної розвідки. Основні методи дослідження – аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці за допомогою інструментів арт-терапії; синтез, узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та прикладних досліджень; експлікація категоріального апарату; теоретико-методологічне моделювання. Результати. ...
КАТАСТРОФІЧНИЙ ДОСВІД ДВОХ УКРАЇНСЬКИХ ПОГРАНИЧ ЯК ПРЕДМЕТ АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ
У пропонованій розвідці здійснено спробу відстежити основні складники антропологічного катастрофізму другої половини ХХ – початку ХХІ століття, типові для двох погранич – українсько-російського та українсько-білоруського. Пограничні території для висвітлення окресленої проблематики вибрані не випадково, оскільки саме на їхніх теренах катастрофу як категорію антропологічного дискурсу можна прочитати виразніше. Актуальність вибраної проблематики посилено й тим, що термінологічного поняття «антропологія катастрофи» на позначення наукового напряму в українському інформаційному полі фактично немає, а компонентну структуру антропології катастрофи й досі недостатньо деталізовано, не відпрацьовані й не обґрунтовані критерії оцінювання цих компонентів.