Результати аналізу пелеток сипухи (Tyto alba L.) з території Берегівського району (Закарпаття) (original) (raw)
Related papers
VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Хімічна технологія: наука, економіка та виробництво», 27-29 листопада 2024 р., м. Шостка, Україна., 2024
Резюме. Досліджено регуляторний ефект нових синтетичних низькомолекулярних азагетероциклічних сполук, похідних тієнопіримідину на процес фотосинтезу у рослин сорго зернового (Sorghum bicolor L.) сорту Одеське 202. Регуляторний ефект похідних тієнопіримідину, застосованих у концентрації 10-7М, порівнювали з ефектом гормону рослин ауксину ІОК (1H-індол-3-оцтова кислота) та синтетичними регуляторами росту рослин, похідними натрієвої і калієвої солей 6-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідину (Метіур і Каметур), застосованих в аналогічній концентрації. Встановлено, що похідні тієнопіримідину підвищують біосинтез фотосинтетичних пігментів (хлорофілів а та б, а також каротиноїдів) в листках рослин сорго, порівняно з аналогічними показниками контрольних рослин. Запропоновано практичне застосування регуляторів росту Метіуру та Каметуру, а також найбільш біологічно активних синтетичних сполук, похідних тієнопіримідину для підвищення процесу фотосинтезу у рослин сорго зернового (Sorghum bicolor L.) сорту Одеське 202. Ключові слова: сорго зернове, ауксин ІОК, регулятори росту Метіур та Каметур, похідні тієнопіримідину.
Дятли родини Picidae прирічкових заплавних лісів та дібров долини р. Уж у Закарпатській області
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія
Дослідження дятлів родини Picidae у дібровах та прирічкових заплавних лісах долини р. Уж у Закарпатській області України проводили у 1994-99 та 2016-20 роках. Результати досліджень свідчать, що статус та поширення деяких видів дятлів істотно змінився за останнє століття. Два види – дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1802) та жовна зелена (Picus viridis Linnaeus, 1758), які ще на початку ХХ ст. були звичайними та численними видами лісів долини р. Уж, сьогодні занесені до Червоної книги України. Рідкісними також стали дятел малий (Dendrocopos minor Linnaeus, 1758) та крутиголовка (Jynx torquilla Linnaeus, 1758). Натомість жовна чорна (Dryocopus martius Linnaeus, 1758), яка на початку ХХ ст. траплялася переважно у хвойних лісах, а у передгірних та рівнинних листяних лісах Закарпаття лише зимувала. Нині цей вид трапляється у передгірських букових лісах та дібровах долини р. Уж цілорічно. Новим видом для орнітофауни Закарпаття став дятел сирійський (Dendrocopos syriacus H...
ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЦІАРИД (DIPTERA, SCIARIDAE) У ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ
2020
Згідно з результатами аналізу літературних джерел і власних досліджень, наразі у складі ентомофауни України виявлено 108 видів сціарид з 21 роду. 33 види з 11 родів (2 з яких раніше в Україні не наводились) для території країни виявлено вперше. Для 23 видів, відомих з літератури, розширено дані хорології одим чи кількома новими локалітетами (усього 36 нових знахідок). Таким чином, питання хорології сціарид, а також їхній видовий склад у фауні України, є практично не розробленими. Слабко вивченою залишається біологія розвитку та трофічні зв'язки представників родини Sciaridae, тому перспективними є дослідження не лише особливостей поширення та видового складу детритниць, а й окремі аспекти їхнього розвитку й трофіки. Представникам родини Sciaridae характерний широкий спектр субстратів живлення їхніх личинок, які розвиваються у трухлявій деревині, детриті, старих плодових тілах макроміцетів тощо, беручи таким чином активну участь у ґрунтоутворенні. Еволюція трофічної спеціаліза-Всі фото, використані для обкладинки збірки, оприлюднені авторами під вільною ліцензією CC BY-SA 4.0. Також усі фото є переможцями конкурсу фотографій природно-заповідного фонду «Вікі любить Землю» (http://wikilovesearth.org.ua/).
Нови данни за печенегите в Южна България
New Data on Petchenegs in Southern Bulgaria, 2015
New Data on Petchenegs in Southern Bulgaria The historical sources about Petchenegs reveal their important role in the destiny of the Balkans during the 11th century. The problem with the late nomads, particularly the Petchenegues is not well studied in South Bulgaria. Precious information about the material and spiritual culture of the Petchenegs was assumed through the research work at the settlement and the necropolis near Village of Iskra, Region of Plovdiv.
Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2013
ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ ЯЛИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (PICEA ABIES (L.) Н. KARST.) В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ ЯДЕРНОЇ ДНК Подано результати дослідження генетичної структури та мінливості ялини звичайної із семи місць зростання на території Українських Карпат з використанням мікросателітів ядерної ДНК. Із збільшенням географічної відстані між популяціями ступінь генетичної диференціації за частотою алелей зростає, однак ця різниця є статистично не істотною. Частка міжпопуляційної генетичної мінливості становить всього 2%, а внутрішньопопуляційної-98%. Усі обстежені популяції походять з одного історичного рефугіуму та належать до одної метапопуляції. Ключові слова: ялина європейська, ядерна ДНК, популяційно-генетична мінливість, Українські Карпат. Вступ. Ялина європейська (Picea abies (L.) Н. Karst.) поширена у Швейцарських і Баварських Альпах, у горах Франції, на Польській рівнині, на Північних Балканах, Прибалтиці, Білорусії і в Українських Карпатах. Утворює ліси чисті або мішані з листяними чи хвойними породами. Однією з причин погіршення санітарного стану похідних ялинників (створених на місці букових та ялицевих лісів) на території Українських Карпат вважається їх не аборигенне походження. Створення лісових культур ялини на території Карпат має тривалу історію-висівання та садіння цієї породи почали практикувати з кінця ХІХ ст. Особливо масово ялинники створювали після
2016
Из огромного количества организмов, населяющих нашу планету, насекомые составляют 70%, являясь самым многочисленным из беспозвоночных животных классов, насчитывающих более 2 млн. видов. Сложно отыскать такое место, где нельзя было бы встретить представителей этого огромного класса. Они полностью освоили все среды обитания - воду, сушу, воздух. Для них характерны сложные инстинкты, всеядность, высокая плодовитость, для некоторых - общественный образ жизни. Насекомых можно встретить на огромных высотах, доходящих до уровня 5000 метров, населяют они и безжизненные пустыни, где практически никогда не бывает дождей, не говоря уж об отсутствии какой - либо растительности. Глубокие пещеры, в которых нет ни солнечного света, ни условий для питания и существования живых организмов - это тоже места обитания насекомых, встретить их можно далеко за Полярным кругом, и даже - на многих островах Антарктики, где кроме безжизненных скал, казалось бы, нет ничего. Среди насекомых, одним из самых больших и многочисленных семейств - являются жужелицы (Carabidae). Они тонко реагируют на изменения почвенно-растительных, гидротермических и микроклиматических условий среды, что делает их удобным модельным объектом различных экологических и зоологических исследований. Жужелицам принадлежит большое число родов и видов, нередко трудно различимых, в связи с этим для диагностики используются много различных признаков: принимаются во внимание окраска, форма тела, наружное строение, структура поверхности, размеры, строение гениталий и хетотаксия. Вследствие того, что количество жужелиц огромно, а по внешнему виду очень трудно определить их родовую принадлежность, возникла потребность автоматизации процесса их идентификации, вследствие чего потребовался специальный механизм, который бы повысил точность определения этих насекомых. В предыдущей работе авторов (http://ej.kubagro.ru/2016/05/pdf/01.pdf) в перспективе рассматривалась возможность с помощью метода АСК-анализа классифицировать насекомых не только по видам, но и по родам, отрядам, тем самым повысив достоверность определения жужелиц, что и будет сделано в данной статье. Приводится численный пример. Имеется успешный опыт решения подобных задач в других предметных областях. Данная статья может рассматриваться, как продолжение серии работ, посвященных применению автоматизированного системно-когнитивного анализа (АСК-анализ) и его программного инструментария - системы «Эйдос»
The results of comparative carpological analyze of shrubby plants from 11 species, 6 genera and 5 subfamilies of Rosaceae family are shown in the article. It was singled out four types of fruits of these plants. Based on phylogeny of fruits worked out by A.V. Bobrov the evolutional range of selected plants was arranged. Also biometric indexes of fruits of plants from Exochorda Lindl., Kerria DC., Photinia Lindl., Prinsepia Royle, Rhodotypus Sieb. et Zucc. Stephanandra Sieb. et Zucc., genera are giving.