43_11_Soboleva (1).pdf (original) (raw)
Related papers
ВЗАЄМОДІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ДІАЛЕКТНОЇ ФОРМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЛІЛІНГВАЛЬНОМУ АРЕАЛІ
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія
Актуальність розвідки обумовлена потребою поглибленого дослідження широкого переліку явищ вза- ємовпливу, взаємодії, взаємозв’язків різних форм української національної мови в аспекті мовного контактування. Надзвичайно цікавими та вдалими лабораторіями для таких експериментів уважають мультилінгвальні континууми, зокрема, у статті спостереження здійснено над поліетнічним, полікультурним, полімовним, полідіалектним середови- щем межиріччя Дністра і Дунаю (південь Одеської обл. України). У статті автори висвітлюють дискусійні питання кореляції літературної форми мови та українських діалектів у вітчизняному мовознавстві; окреслюють роль діалектів у формуванні літературного стандарту української мови; роз- кривають проблеми взаємовпливів літературної і діалектної форм української національної мови на сучасному етапі її розвитку; характеризують евристичний потенціал ареалу межиріччя Дністра і Дунаю для вивчення взаємовпливу літературного та діалектного різновидів української мови. Окрему...
Діяльність Української Повстанської Армії у висвітленні польської історіографії (період Польської народної республіки), 2007
Необхідною умовою розвитку сучасних досліджень українсько-го визвольного руху 1940-х-1950-х рр. є узагальнення і переосмис-лення вже накопиченого в ході вивчення проблеми досвіду. Важли-вим елементом цього процесу є аналіз досягнень наших іноземних колег. За кордоном чи не найбільший доробок у дослідженні пробле-матики Української Повстанської Армії належить польській істо-ріографії. Діяльність українського національного підпілля, що тісно пов'язана з важливими подіями в історії Польщі, викликає у поль-ських дослідників особливий інтерес, адже має виняткове політич-не значення. Переломним моментом у розвитку польської історіографії ста-ло падіння наприкінці 1980-х рр. комуністичного режиму Польської народної республіки (ПНР). Нові політичні умови дали змогу істори-кам переосмислити складні епізоди українсько-польських стосун-ків. Було порушено раніше замовчувані теми, спростовано фаль-сифікації комуністичної пропаганди, а до наукового обігу введено раніше невідомі джерела. Проте становлення сучасної польської історіографії не означало заперечення здобутків комуністичного періоду. Навпаки, тривалі традиції польської академічної науки не перервалися й в умовах тоталітарного режиму, тож сучасні істо-рики, відкинувши ідеологічні нашарування, змогли скористатися фактографічними напрацюваннями своїх попередників. Діяльність Української Повстанської Армії була однією з най-актуальніших проблем у польській комуністичній історіографії. Впродовж 1950-х-1980-х рр. польські дослідження про ОУН і УПА перебували під постійним ідеологічним та політичним тис-ком керівництва ПНР. Їх використовували як один із засобів пропагандистсько ї боротьб и комуністичної партії з проявами «бур-жуазного націоналізму» та інакодумства.
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПОРТРЕТ УКРАЇНСЬКОГО БІЖЕНЦЯ В ПОЛЬЩІ
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ)
Стаття присвячена дослідженню соціокультурного портрета українського біженця, який прибув до Польщі після 24 лютого 2022 р. При цьому зроблено акцент на тому, що на формування цього портрета впливають історично сформовані уявлення народів один про одного, результати контактів останніх десятиліть і сьогоднішня нова соціокультурна обстановка. Під час дослідження проведено кількісні опитування, результати яких доповнювалися аналізом чатів та інших досліджень. У рамках інтерпретативного підходу виокремлено смислове навантаження соціокультурного портрета українських біженців у Польщі. Виявлено, що відмінною рисою українських біженців є їхня активна інтеграція за допомогою праці та бажання зайняти соціальну нішу за своєю спеціальністю. Неможливість реалізації цих особливостей призводить до підміни реальних процесів інтеграції, їхніми симуляціями і трансформації акумуляційних процесів у субкультурну реальність. Така тенденція може підмінити реальні процеси міжкультурної комунікації їхніми ...
Розглянута історія української політичної еміграції від князівської та козацької доби і до ХІХ ст. Звернута увага на роль українських жінок князівської доби, які разом зі своїми чоловіками‐князями відігравали помітну роль не тільки в країні проживання, але і в політичних зв'язках України; особливу увагу звернено на політику гетьмана П. Орлика і його політичні документи, боротьбу за незалежну Українську Державу. Ключові слова: Княжа доба, політична еміграція, доба козаччини, Пилип Орлик, Правобережна Україна, Лівобережна Україна, гетьманство, ідея української державності. Рассмотрена история украинской политической эмиграции от княжеской и казацкой эпохи и до ХІХ в. Обращено внимание на роль украинских женщин княжеского периода, которые вместе со своими мужьями‐князьями играли видную роль не только в стране проживания, но и в политических связях Украины; особое внимание обращено на политику гетмана Ф. Орлика и его политические документы, борьбу за независимое Украинское Государство. Ключевые слова: Княжеская эпоха, политическая эмиграция, казацкая эпоха, Филипп Орлик, Правобережная Украина, Левобережная Украина, гетьманство, идея украинской государственности. The Ukrainian political emigration history starting from Prince's times and Cossacks' epoch up to XIX century is reviewed in the article. The attention is paid to the Ukrainian women role of the Prince's period that together with their husband‐princes played a significant part not only in the residence country, but also in Ukraine political relations; particular attention is given to the hetman P. Orlyk's politics and his political documents, the struggle for independent Ukraine state.
Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", 2021
У статті, на базі матеріалів особового характеру, висвітлено джерела додаткового заробітку та сфери реалізації поза професійною діяльністю українсько-галицької інтелігенції у другій половині ХІХ – на початку ХХ cт. Зазначено, що серед людей розумової праці поширеною практикою було шукати додаткові джерела прибутку, оскільки їхня основна фахова діяльність не завжди могла забезпечити належного рівня життя. Звернено увагу на інші причини, окрім заробітку, які спонукали інтелігентів поєднувати декілька професій: потреба реалізації творчих здібностей чи долучитися до розвитку українських національних організацій та товариств, культурно-просвітнього життя краю. Адвокати, викладачі, вчителі, священики та інші представники інтелігенції ставали також видавцями, редакторами, літераторами, журналістами, політиками. Як правило, “друга професія” була пов’язана з основною та здобутою освітою. Багато українських інтелігентів займалися науковою діяльністю, ставали авторами перших україномовних під...
Анотація. У статті розглянуто основні теоретичні положення та практичні рекомендації відомого українського вченого-методиста, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора Н. Й. Волошиної з питань організації та проведення позакласної роботи з української літератури. Ключові слова: Ніла Волошина, літературна освіта, позакласна робота, принципи організації позакласної роботи, форми позакласної роботи, літературно-творчі здібності учнів. Summary. The article deals with the basic theoretical principles and practical recommendations of the famous Ukrainian methodist, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, PhD, Professor N. Y. Voloshyna on organization and conducting the extracurricular activities on Ukrainian literature. Key words: Nila Voloshyna, extracurricular work, the principles of extracurricular activities, methods and forms of teaching literature, literary and creative abilities of students, literary education.
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ПОПУЛЯРНОЇ ПІСНІ „HEJ, SOKOŁY!” («ГЕЙ СОКОЛИ!»)
2021
У статті розкрито історію пісні „Hej Sokoły!”, яка сьогодні популярна як у Польщі, так і в Україні. У цій пісні розповідається про молодого козака, який виїхав за кордон і тужить за рідною Україною та коханою дівчиною, що залишилася там. Хоча твір і виражає любов до України, та це не українська, а польська пісня. Вона пов’язана зі середовищем поляків, які залишили українські землі після Другої світової війни. У 1918–1939 рр. сучасні терени Західної України (Галичина і Волинь) входили до складу Польської держави. Там проживало багато польських сімей. Коли після Другої світової війни Волинь та Галичина увійшли до складу Української РСР, то велика кількість поляків виїхала звідти до Польщі в її нових межах. Виражена в пісні „Hej Sokoły!” туга за Україною не однозначна з українського й польського поглядів. Водночас цей твір, перекладений українською мовою, набув популярності та вважається українською патріотичною піснею. Відтак запропонована у статті версія походження пісні „Hej Sokoły!...
ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
2019
The purpose of the article is a comparative analysis of legislation on the cultural heritage protection in Ukraine and Poland, its gaps identification and the formulation of proposals for possible applying of foreign experience. Methodology: historical method, which allowed to trace the genesis of the cultural heritage legal protection in Ukraine and Poland; analysis and synthesis methods, their application assisted in the legal analysis of the basic normative acts, in the identification of legal regulation gaps; the forecasting method made it possible to develop proposals regarding concrete rules for improving the legislation on the cultural heritage protection in Ukraine. Scientific novelty. The attention was focused on basic normative acts in the sphere of cultural heritage protection in Ukraine and Poland; the common and distinctive features of the cultural heritage legal protection of the two countries was analyzed; the main activity directions of the Ukrainian and Polish insti...
Військова освіта, 2020
У статті розкрито значення для формування професійної культури майбутніх офіцерів-прикордонників спецкурсу «Українсько-російські відносини: історія і сучасність». Вивчення української мілітарної історії, звитяжних сторінок боротьби українських героїв за свою державу має першочергове значення з огляду на необхідність формування патріотизму майбутніх захисників українських кордонів, історичного мислення, розуміння ними ролі героїв, що віддали своє життя за незалежність. Визначено, що вивчення спецкурсу відповідає вимогам посилення військової компоненти у діяльності прикордонного відомства та реаліям сьогодення, дозволяє ознайомити майбутніх офіцерів-прикордонників із традиціями і звитягою славетних українських військових формувань, загалом здійснювати їх належну підготовку до інформаційної та збройної протидії агресору.