Transpozycijni peredumovy rozvytku funkcionalnoi omonimii.pdf (original) (raw)

ТЕРМІНОЛОГІЧНА НАСИЧЕНІСТЬ НІМЕЦЬКИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ ПРОМИСЛОВОЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Південний архів (філологічні науки), 2017

УДК 811.1122'76.6:62 Н. Школьна викладач кафедри англійської мови Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу ТЕРМІНОЛОГІЧНА НАСИЧЕНІСТЬ НІМЕЦЬКИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ ПРОМИСЛОВОЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ Постановка наукової проблеми та її значення. Невпинний розвиток науково-технічного прогресу спричиняє зміни науково-технічного мовлення і, відповідно, прискорює розвиток окремих термінологічних систем. Термінологія як носій професійно-наукової інформації під час комунікації в усній чи письмовій формі ставить перед терміном ряд завдань, зокрема забезпечення ефективності процесу передачі цієї інформації. Функціонування німецьких термінів промислової автоматизації, що активізується у науково-технічних текстах, визначає специфіку залежно від функціональної спрямованості тексту і прагматики інформації. Вивчаючи загальні особливості фахового тексту, доцільним видається виокремлення питання насиченості наукового тексту термінами, оскільки фахова мова є засобом передачі текстової інформації. Питання насиченості текстів термінами розглядають у своїх роботах Ф.А. Циткіна, В.М. Лейчик, Б.М. Головін, Т.Р. Кияк, С.І. Квітко та інші. Об'єктом дослідження виступають німецькомовні тексти промислової автоматизації. Предмет дослідження-термінологічна насиченість вибраних текстів. Мета студії-визначити ступінь термінологічної насиченості досліджуваних текстів, задля її реалізації застосуються квантитативні методи, а також методи синтезу та аналізу на текстовому рівні, що виявить кількісне відношення лексичних пластів у різних видах фахових текстів. Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Питання вивчення фахових текстів щодо лексичного наповнення, термінологічної насиченості як результату мисленнєво-мовної діяльності людства є особливо актуальним. Їх дослідженню приділили увагу Р.І. Гальперін [2], Ф.А. Циткіна [10], Т.Р. Кияк [5], Н.С. Валгіна [1] та інші. Термінологічна насиченість фахових текстів на матеріалі німецькомовного дискурсу стала предметом розвідки О.М. Ріби (тексти нафтової промисловості, Р.Б. Шевціва (тексти економічних наук), на матеріалі англійськомовного дискурсу І.В. Асмукович (авіаційні тексти), Л.А. Закреницької (тексти християнського богослов'я), хоча предмет насиченості німецькомовних текстів промислової автоматизації до цих пір залишається поза увагою науковців, що і зумовлює актуальність дослідження. Оскільки метою статті є дослідження термінонасиченості текстів, доцільним буде спершу розглянути визначення поняття «текст» та «фаховий текст». Відповідно до дефініції Н.С. Валгіної текст визначається як динамічна одиниця вищого рівня, як мовленнєвий твір, що володіє ознаками зв'язності і цільності в інформаційному, структурному і комунікативному плані [1, с. 5]. Л. Гоффман визначає фаховий текст як інструмент або результат здійснення мовно-комунікативного процесу, що пов'язаний із професійною суспільно-продуктивною діяльністю [12, с. 119]. Традиційно науковці розглядають тексти з точки зору інформації, яку він містить (текст-це передусім інформаційна єдність-Н.Ш.); з погляду психології його створення як творчий акт автора викликаний певною метою (текст-це продукт мовленнєво-мислячої діяльності суб'єкта-Н.Ш.) чи з прагматичних позицій (текст-це матеріал для сприйняття, інтерпретації-Н.Ш.). Тексти також характеризуються відповідно до їхньої структури, мовленнєвої організації, стилістики [1, с. 5]. Стосовно інформації, що міститься у тексті, у науково-технічній літературі розрізняють три види: фактографічну, логіко-теоретичну та оцінну. Найважливішою для опрацювання тексту є фактографічна інформація, яка закладена в текст через терміни певної галузі знання чи професійної діяльності [3, с. 303]. Це дає підстави припустити, що текст з найвищим рівнем насиченості термінологічним одиницями буде виконувати функції збереження та передачі фахового знання чи інформації відповідної галузі. Під час вивчення термінів у тексті розрізняють два підходи: від тексту до терміна (термінологічний аналіз тексту), від терміна до тексту (текстовий аналіз терміна). Обидва зазначені підходи правомірні, проте другий має більшу традицію, володіє розробленими методиками та інструментарієм; перший починає тільки формуватися [6, с. 147]. Погляди дослідників на диференціацію лексичного складу текстів різняться. Поетапний аналіз фахових текстів щодо розуміння та сприйняття адресатами залежно від термінологічної насиченості пропонується К. Галінскі [11, с. 117-131]. Він складається з декількох етапів, а саме: виокремлення власне термінів у фаховому тексті та подальше виділення загальновживаної лексики, а також встановлення ступеню розуміння за наявними термінами. Для проведення аналізу мови фахового тексту Т.Р. Кияк виокремлює 4 види лексичних одиниць [5, с. 4], а саме: терміни цієї галузі, які мають власну дефініцію; міжгалузеві та загальнонаукові термінологічні одиниці (зокрема терміни суміжних наук); напівтерміни або професіоналізми; професійні жаргонізми. Досліджуючи терміни, Р.І. Дудок використовує розмежування їх на загальновживані та вузькоспеціалізовані. Загальновживані терміни «не належать до складу якоїсь однієї термінологічної системи, а вживаються у наукових працях різних галузей знань», вузькоспеціалізовані «розраховані на фахівців у певній галузі науки». Загальнонаукові-слова, які в інших стилях мови, окрім наукового, вживаються у не термінологічному значенні, а в науках використовуються як терміни «з різним ступенем термінологізації, оскільки їм властива узагальнена семантика». «Загальнонаукові слова-це поліспеціальні слова, які номінують поняття в кількох терміносистемах» [4, с. 182]. Summary N. SHKOLNA. TERMONOLOGICAL SATURATION OF GERMAN PROFESSIONAL TEXTS OF INDUSTRIAL AUTOMATION The article deals with the researching results terminological saturation of German professional texts of industrial automation. Usage of quantitative methods and the analysis of the obtained data show percentage ratio between terminology and general vocabulary.

Samardaković - ДИЈАГРАМИ ЗА ДИМЕНЗИОНИСАЊЕ ТЕМЕЉА EC7 ПРОЈЕКТНИМ ПРИСТУПОМ

Димензионисање плитких темеља аналитичким методом врши се за ULS STR/GEO пројектним приступом DA3, применом комбинације 1 парцијалних фактора за неповољно дејтво оптерећења. За изабрани пројектни приступ, уместо појединачних резултата комерцијалних софтвера, решењем GeoData2 добијају се дијаграми за димензионисање плитких темеља при ULS (DU=1) или за проверу степена искоришћења (DU) граничног отпора датог тла на одабраној дубини-којима конструктер објекта може да димензионише темеље за накнадно добијене утицаје, користећи дијаграме из геотехничког елабората без примене геотехничког софтвера.

Про звiднiсть нескоротних узагальнених квадратичних функцiйних рiвнянь

Вісник Донецького національного університету. Серія А: Природничі науки, 2018

У цiй статтi показано, що всi нескоротнi узагальненi квадратичнi функцiйнi рiвняння вiд п'яти та шести рiзних незалежних предметних змiнних розпадаються в системи рiвнянь, кожне з яких має меншу кiлькiсть як предметних так i функцiйних змiнних. Це означає, що всi такi рiвняння звiднi або парастрофно звiднi. Ключовi слова: квазiгрупа, парастроф, тотожнiсть, функцiйне рiвняння, парастрофно-первинна рiвносильнiсть, звiдiсть, скоротнiсть. Вступ Проблему класифiкацiї парастрофно-нескоротних узагальнених квадратичних функцiйних рiвнянь поставив Ф. М. Сохацький [7]. В рамках цiєї проблеми сформульована низка задач, одна iз яких присвячена встановленню скоротностi, парастрофної скоротностi квадратичних рiвнянь вiд рiзної кiлькостi незалежних предметних змiнних. Парастрофнонескоротних узагальнених квадратичних рiвнянь вiд 2 та 3 рiзних незалежних предметних змiнних iснує точно по одному рiвнянню вiдповiдно:

ЗМІСТ ПОНЯТТЯ "ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА" ЯК СКЛАДОВОЇМЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

2014

ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ УДК 811.111+811.161.281'253 Л. М. Черноватий, доктор педагогічних наук, професор (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна) ЗМІСТ ПОНЯТТЯ "ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА" ЯК СКЛАДОВОЇ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ У статті обґрунтовується зміст поняття "фахова компетентність перекладача", яке використовується на позначення переліку знань, навичок та умінь, необхідних фаховому перекладачеві. Проведено аналіз підходів до визначення поняття "перекладацька компетенція" та суміжних з ним понять, визначено обмеженість та непослідовність різних поглядів на цілі і задачі професійної підготовки перекладачів і запропоновано нове інтегроване розуміння мети навчання перекладу. Фахова компетентність перекладача тлумачиться як ієрархічно організоване поняття, яке включає п'ять складових компетенцій: білінгвальну, екстралінгвістичну, перекладацьку, особистісну та стратегічну.

ПЕРЕВОДНЫЕ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ СЛОВАРИ.doc

The paper considers problems and procedures for translation dictionary creation to be done as the result of merging and converting specialized dictionaries and glossaries. These glossaries created as working paper in the seismic construction domain had served as the source material for a special procedure development. Parallel corpus built on these glossaries was the base for English-Russian dictionary creation and additional terms acquisition, converting this dictionary into Russian-English version had shown applicability of the procedure discussed.

АСПЕКТИ ЗАМІНИ ПРАГМАТИЧНИХ ФУНКЦІЙ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ

ГРААЛЬ НАУКИ

здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національний авіаційний університет, Україна Сітко Алла Василівна канд. філол. наук, доцент, доцент кафедрианглійської флології і перекладу Національний авіаційний університет, Україна Анотація. У статті розглядаються прагматичні функції у руслі комунікативного підходу. Здійснюється аналіз відтворення прагматичних функцій при перекладі. Окреслено головні ознаки кожного типу мовленнєвого акту та методи їх розпізнавання. У дослідженні визначаються причини заміни типу мовленнєвих актів у мові перекладу. Ключові слова: комунікативний підхід; прагматичні функції; мовленнєвий акт; умови реалізації висловлювання; перлокутивний аспект.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В «SŁOWNICZEK PROWINCYONALIZMÓW PODOLSKICH» О. КРЕМЕРА

2019

Стаття вводить в український науковий інформаційний простір фразеологізми, які містяться у «Słowniczek prowincуonalizmów podolskich, ułozony w Kamieńcu Podolskim w roku 1863» (Краків, 1870) О. Кремера – лексикографічній праці, яка й до сьогодні залишається бібліографічною рідкістю в Україні. Словник репрезентує мову поляків, які проживали в околицях Кам’янця-Подільського у ІІ пол. ХІХ ст., і є першим регіональним словником, який виокремлював подільський діалект з-поміж говорів української мови. Ключові слова: О. Кремер, «Słowniczek prowincуonalizmów podolskich», діалектний словник, подільський говір, фразеологізм.