NOZZLES FROM GORODSK IN THE NMUH COLLECTION/СОПЛА З ГОРОДСЬКА В ЗІБРАННІ НМІУ (original) (raw)
Related papers
ЖІНОЧІ ОБРАЗИ У НОВЕЛЛАХ ГІ ДЕ МОПАССАНА
Grail of Science
У статті розглянуто індивідуально-авторський погляд на образ жінки у творах Мопассана; проаналізовано характери, риси, моделі поведінки героїнь новел, а також зробити висновки стосовно жіночих образів у творчості письменника.
ЗОЛОТООРДИНСЬКІ КОЧІВНИКИ З НЕКРОПОЛЯ БІЛЯ СЕЛА ВОЛОШИНЕ (ЗА ДАНИМИ КРАНІОСКОПІЇ)
За даними етнічної краніоскопії опрацьовано 46 черепів з поховань Золотоординського часу, які дослідив О. Б. Супруненко поблизу с. Волошине Полтавської обл. За більшістю ознак ця серія черепів належить до південних європеоїдів, однак окремі показники дають підставу припустити східну антропологічну домішку. За даними аналізу головних компонент виявлено, що досліджувана серія черепів ХІІІ–ХІV ст. тяжіє до половецької вибірки з ХІ–ХІІІ ст., Луганської обл. та населення Нижньої Наддніпрянщини (Мамай Сурка ХІІ–ХV ст.).
СЮЖЕТОТВОРЧА РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «НІС»
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія
У статті розглядається проблема сюжетотворчої ролі фразеологізмів у повісті М.В. Гоголя «Ніс». Відзначається, що письменник, який у своїх творах активно використовував загальновживані фразеологізми, побудував повість «Ніс» на імпліцитному використанні цілого ряду ідіом, пов’язаних із назвою твору.Мета статті – розглянути роль фразеологізмів у побудові сюжету гоголівської повісті, простежити, як відбивається психологія, світосприйняття й поведінка героя як об’єкта дії в усталених словосполученнях. У роботі використані метод фразеологічної ідентифікації, комунікативно-функціональний аналіз, культурно-історичний та герменевтичний методи, що дозволяє виявити специфіку функціонування фразеологізмів в художніх творах. Вибір дослідження був зумовлений прагненням проаналізувати відомий гоголівський твір на перетині фразеології, літературознавства, психології та культурології, що є надзвичайно цікавим і актуальним в сучасній гуманітаристиці.При тому, що в повісті експліцитно присутній лише о...
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ МОТИВАТОРІВ НОМІНАЦІЇ РОСЛИН У НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія
Стаття присвячена класифікації та опису мотиваторів рослин у німецькій та українській мовах за ознакою зовнішнього вигляду. Дослідження проведено із врахуванням психоментальних особливостей номенотворчості та етнічної колективної свідомості обох народів. Усі виокремлені мотиватори умовно поділені на дві групи: об’єктивні фактори – форма окремих частин рослин, та оцінній фактор, тобто суб’єктивні судження про зовнішній вигляд рослин. Основною диференційною ознакою при окресленні зовнішнього вигляду є форма квітки, листка, плода, стебла, кореня тощо. Основою мотивації у цій групі рослин є порівняння та метафора. Об’єктом метафоризації слугують зоооніми та орнітоніми, різноманітні артефакти неживої природи, люди, при залучені назв яких спостерігаємо соціальний фактор типу багач-бідняк тощо. Серед зоонімів найчастіше використані назви кота, зайця, ведмедя, коня, кози, їжака, цапа, барана, а також назви плазунів та комах. Орнітоніми слугують для порівняння окремих частин їхнього тіла з ч...
ЗОЛОТООРДЫНСКИЕ ПОГРЕБЕНИЯ МОГИЛЬНИКА НУРАТАЛДЫ-2
С XI в. территория Центрального Казахстана вошла в зону расселения кыпчакских племен, которые в качестве этнического субстрата сыграли ключевую роль в сложении казахского народа. Археологическими исследованиями на могильнике Нураталды-2 в 2011 и 2015 гг. были изучены кыпчакские захоронения золотоордынского времени: безынвентарное мусульманское и два языческих с богатым сопроводительным инвентарем, состоящим из украшений, предметов вооружения и конской упряжи. Внешняя и внутренняя погребальные структуры сооружений отражают влияние ислама и трансформацию традиционных языческих верований.
Н.В. Хамайко ИГРАЛЬНЫЕ НАБОРЫ С РАСКОПОК П.И. СМОЛИЧЕВА ИЗ ПОЙМЕННОГО МОГИЛЬНИКА ШЕСТОВИЦЫ В статье на основании архивных источников осуществляется републикация утраченных в настоящее время играль- ных фигурок, найденных при исследованиях Шестовицкого пойменного могильника П.И. Смоличевым в 1926 г. Систематизированы данные об аналогиях, хронологии комплексов и видовом составе фигурок, которые обнару- живаются в погребениях Х в., а также в качестве единичных находок в синхронных культурных слоях поселений Древней Руси и Скандинавии. Стеклянные игральные фигурки концентрируются в так называемых «дружинных» центрах, в комплексах, связанных со скандинавским влиянием, и являются импортами для Руси. Независимо от места производства последних (на сегодня до конца не выясненного), аналогии выявляют их принадлежность к североевропейскому культурному кругу. Обнаружение подобных находок в шестовицких курганах, погребе- ние одного из которых совершено по типу кремации на месте с помещением останков в урну, характерному для славян древнерусского ареала в Х в., говорит о заимствовании игры местным населением, хотя и с оговоркой на локализацию подобных находок на больших торговых путях. N.V. Khamaiko PLAYING SETS FROM EXCAVATIONS BY P.I. SMOLYCHEV FROM FLOODPLAIN BURIAL GROUND AT SHESTOVYTSIA Based on the archival sources, the republication of lost today gaming pieces found during the research at the floodplain burial ground by P.I. Smolychev in 1926 is conducted in the article. Systematized is the data on the analogies, on the chronology of assemblages and the typological structure of the pieces, which are found in the 10th century burials, and also as single findings in synchronous cultural layers at the settlements in Kyiv Rus and Scandinavia. Gaming pieces made of glass are concentrated in so called «retinue» centres related with the Scandinavian influence and were the imports for Kyiv Rus. Analogies of glass pieces reveal their belonging to North European cultural circle, irrespectively of their place of production, which is not finally determined today. Discoveries of such findings in barrows at Shestovytsia, with a cremated at the place burial among them containing the remains in urn peculiar for the 10th century Slavs in Ancient Rus millieu, testify that the game was adopted by the local population, though with reservation on localization of such findings at the main trade routs.
ДЖЕРЕЛА ДОНОРИ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК НУТУ ЗА КОМПЛЕКСОМ ЧИННИКІВ
The four-year research of the collection of cheack-pea relative to the contents of seed protein and oil is represented. Biochemical analysis of the protein content according to Keldall's method (with a conversion factor for legumes 6.25) and oil content according to the method of Rushkovsky were carried out in the laboratory of grain quality at The Plant Production Institute nd. A. V. Ya. Yuryev. As a result of the research conducted, a collection of samples of cheack-pea Сicer was grouped into ecologically-geographic groups. An analysis of the collection of 7 species of cheackpea (Сicer arientinum L., C. Reticulatum Labizinsky, C. Judaicum Boiss, C. bijugum K.N. Rech, C. Pinnatifidum Jaub, C. chorassinicum (Bge) M. Pop та C. Yamashitae Kitam) were carry out. According to biochemical indicators (protein content and seed oil content) a collection is structured, sources of high content of these indices are selected for the purpose to select parental forms for crossing and creating a new source material for breeding on their basis.
Капустін К.М., Журухіна О.Ю. СКЛЯНІ ВИРОБИ ГОРОДСЬКА (за матеріалами розкопок 1940—1950 рр.)
K. M. K a p u s t i n, О. Y u. Z h u r u k h i n a GLASSWARE FROM HORODSKE (based on the excavations of 1940—1950) The assemblage of archaeological sites near Horodske village of Korostyshiv Region in Zhytomyr Oblast consists of three hill-forts, an unfortified settlement, and a burial ground. Regular research at the site started in 1936 and lasted with some breaks during the 1940s and the 1950s. Male Horodske hill-fort is the best studied: more than 2000 m2 , 24 dwellings, 4 craftsman’s and 16 husbandry buildings, as well as 57 pits of various functions were studied. The hill-fort was dated by the period from the 10th to the 13th centuries for a long time. At the end of the 1980s and in the beginning of the 1990s, two cultural and chronological horizons were defined there: of the Kyiv Rus and the Golden Horde periods. Analyzed in this paper are the main categories and types of glassware discovered during the archaeological excavations on the territory of Male Horodske hill-fort, Chervona Hirka hill-fort, Valy, etc. The materials collected during the excavations on a whole are typical for the South Rus sites of the 12th—14th centuries. Presented here are the fragments of dishes (of Byzantine and Middle East production), bracelets (of Kyiv Rus and Byzantine origin), beads, and rings. They are stored in the Archaeological funds of the Institute of Archaeology NASU. The majority of the finds are dated within the period from the 11th to the 13th centuries. Exceptions are a fragment of a glass pot painted with enamel and gold and some types of beads, which can be dated based on the analogies by the 13th and the 14th centuries. It is indicative that the number and variety of glassware in the Golden Horde period objects is significantly higher comparing to the 12th and the 13th centuries assemblages. Such correlation is not common for the Kyiv Rus sites and can be related with the functioning of a glass bracelets repair shop at Male Horodske hill-fort in the second half of the 13th and the 14th centuries.
НАБОКОВСКИЙ КОД В РУССКО-АМЕРИКАНСКОМ РОМАНЕ ОЛЬГИ ГРУШИНОЙ
В статье рассматривается роман Ольги Грушиной «Жизнь Суханова в сновидениях» (The Dream Life of Sukhanov, 2006) с точки зрения присутствия в нем набоковского «кода», выраженного, главным образом, в перекличке символов. Последовательность этого приема, очевидно, свидетельствует о стремлении писательницы-иммигрантки продолжить традицию русско-американского романа на английском языке.