Можливості застосування структурно-морфологічного підходу В.Я. Проппа в інтерпретації даних якісних соціологічних досліджень) (original) (raw)

Іванченко С. М., Каніболоцька М. С. Налагодження взаємодії між суб’єктами впровадження освітніх реформ

Наукові студії із соціальної та політичної психології, 2017

Як актуальна на сьогоднішній день розглядається організація соціально-психологічного супроводу, спрямованого на підтримку освітніх реформ не лише на рівні суспільства, а й окремих навчальних закладів. Звертається увага на необхідність налагодження взаємодії між учасниками процесу впровадження реформи освіти. Cоціально-психологічні підходи до соціальної взаємодії розділено на дві групи: пряма комунікація “обличчям-до-обличчя” і опосередкована комунікація за допомогою, зокрема, соціальних мереж. Представлено результати двох емпіричних досліджень у межах всеукраїнського експерименту: онлайнового опитування учасників експерименту та групової дискусії методом знаходження консенсусу серед педагогів експериментальних шкіл. Результати опитування щодо користування соціальними медіа показали, що педагоги далеко не повною мірою використовують інтернет-ресурси для професійної комунікації, недостатньо проявляють свою особисту позицію через поширення освітнього контенту, обмін думками або коментування. Другий етап експерименту – групова дискусія – передбачав взаємодію учасників (освітян, учнів та їхніх батьків) на основі застосування соціально-психологічних технологій. Апробовано метод знаходження консенсусу, за допомогою якого педагоги вчилися досягати згоди щодо проблемних питань реформування освіти. У різних групах педагогів консенсус досягався неоднаково легко, але загалом цей метод дає змогу підвищити рівень обізнаності громадян щодо освітніх реформ, сформувати проактивну позицію щодо їх упровадження, покращити діалог між учасниками навчально-виховного процесу щодо проблем школи в контексті освітніх нововведень, сформувати готовність до впровадження освітніх інновацій.

КОМПЛЕКСНЕ МОНОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МУЗЕЙНИХ ПАМ’ЯТОК ЯК ЗАСІБ РОЗПРЕДМЕТНЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ (на прикладі середньовічних шабель з Національного військово-історичного музею України)

Анотація. Стаття присвячена специфіці монографічного дослідження музейних пам’яток із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Автор розкриває історико-культурну інформацію, що несуть середньовічні шаблі: уточнює датування, висуває та обґрунтовує гіпотези щодо їхньої етнокультурної приналежності та особливостей бойового використання. Для всіх, хто цікавиться питаннями наукової інтерпретації музейних пам’яток, історичної пам’яті, музейної справи. Ключові слова: Культура, історична пам’ять, середньовічна шабля, наукова інтерпретація музейних пам’яток. Аннотация. Статья посвящена специфике монографического исследования музейных памятников, используя мультидисциплинарный подход. Автор раскрывает историко-культурную информацию, содержащуюся в средневековых саблях: уточняет их датировку, выдвигает и обосновывает гипотезы их этнокультурной принадлежности и боевого использования. Для всех, кто интересуется вопросами научной интерпретации музейных памятников, исторической памяти, музейного дела. Ключевые слова: Культура, историческая память, средневековая сабля, научная интерпретация музейных памятников. Summary. The article is devoted to specificity of monographic investigation of museum memorials with using multidisciplinary approach. The author reveals the historical and cultural content of medieval sabers: refines the age of these museum values, brings and substantiates the hypothesis about their ethnical specificity and combat using. This scientific work is intended for all, who shows interest to issues of scientific interpretation of museum memorials, historical memory, museum activities. Key words: Culture, historical memory, medieval sabre, scientific interpretation of museum memorials.

ІНФОРМАЦІЇ ТА КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ ПОЛЬСЬКИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НА УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОД ІСНУВАННЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ ЯК СТАТИСТИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

Східноєвропейський історичний вісник, 2022

Мета дослідження. Автор у статті на основі матеріалів Державного архіву Івано-Франківської області та мемуарних праць систематизував дані про місце народження, вік, освітній рівень, фах, сімейний стан, віросповідання, приналежність до громадських та партійних організацій, репресії польської кримінально-правової системи щодо українців, які доклали зусиль до допомоги Карпатській Україні в 1938 – 1939 рр. Крім того, у статті проаналізовано час нелегального перетину польсько-чехословацького кордону українцями, форми участі добровольців у житті Карпатської України та чисельність загиблих у протистояннях. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, верифікації, об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі польських поліційних донесень проаналізовано персональні дані 634 українців,...

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМАХ ПІДГОТОВКИ ХУДОЖНИКІВ-ВИКОНАВЦІВ

Professional Pedagogics, 2021

Актуальність статті зумовлена розвитком молодіжного підприємництва у сфері культурних і креативних індустрій та необхідністю вивчення стану підготовки молоді до підприємницької діяльності у закладах фахової передвищої освіти мистецького напряму. Мета: проаналізувати діючі освітньо-професійні програми (далі: ОПП) закладів фахової передвищої освіти з підготовки фахівців за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», щоб з’ясувати наскільки вони забезпечують розвиток підприємницької компетентності фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець». Методи: вивчення наукових джерел і педагогічної документації – для аналізу наукових праць та освітньо-професійних програм. Результати: з’ясовано ступінь наукової розробленості проблеми; проаналізовано чинні освітньо-професійні програми (далі: ОПП) підготовки майбутніх художників-виконавців, оприлюднені на сайтах закладів фахової передвищої освіти; охарактеризовано їх можливості щодо розвитк...

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування

У статті досліджено проблеми, пов’язані з розвитком іншомовної компетентності майбутніх спеціалістів сфери публічного управління та адміністрування. Іноземна мова в закладах вищої освіти є не просто однією з дисциплін гуманітарного блоку, яка сприяє оволодінню знаннями за фахом, вона стала засобом професійної реалізації сучасної особистості. Володіння та активне користування англійською мовою, мовою міжнародного спілкування та однією з офіційних мов Євросоюзу, у професійній сфері є актуальним завданням, а для майбутніх фахівців зі сфери управління та адміністрування це просто «must have» сьогодення, необхідна і безумовна вимога часу, адже майбутній управлінець має відігравати велику роль у ефективному демократичному врядуванні, бути здатним надавати державні послуги та сприяти підвищенню конкурентоспроможності, економічного зростання країни та добробуту її громадян. Визначено коло проблем та шляхів їх вирішення, що сприятиме виконанню завдань щодо розвитку іншомовної компетентності:...

ІМПЕРАТОР ЮЛІАН І НАРОД АНТІОХІЇ: КОНФЛІКТ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ

Східноєвропейський історичний вісник, 2021

Мета дослідження полягає у конфлікті культурних традицій, який відбувся між імператором Юліаном та народом Антіохії в липні 362 р. – березні 363 р. н.е. Це зіткнення описується в роботах учасників, імператора Юліана та Лібаніуса, а також інших авторів як язичницьких, так і християнських, що забезпечує достатнім матеріалом для визначення мети приїзду Юліана до Антіохії, для з’ясування соціально-політичної ситуації в місті, для висвітлення основних векторів політики Юліана та для вивчення сприйняття конфлікту його учасниками. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності, а також на використання загальнонаукових методів (індукції та дедукції, аналізу і синтезу) та спеціально-історичних методів (історико-системний, історико-генетичний, методи історіографічного та джерелознавчого аналізу. Наукова новизна статті полягає у тому, що вона є першою спробою у вітчизняній історіографії дослідити культурний аспект конфлікту Юліана з мешканцями Антіохії. Досл...