Крейґ Овенс. Алегоричний імпульс: до теорії постмодернізму (original) (raw)

«Постмодернізм у дії», або В пошуках привидів минулого

Ukraina Moderna (17 (6) 2010), 2010

Біографія місця, якого немає: від етнічного прикордоння до радянського 1 центру» 2 Кейт Браун -праця доволі нетрадиційна навіть для американської історіографії. Сама Авторка називає цей жанр «мандрівним» (travelogue), такою собі розповіддю про пошуки «змарґіналізованих людей, які не лишили по собі сліду в архівах» 3 . На думку Тимоті Снайдера, цей наратив гарно вписується у «величну традицію польських мандрівних історій», авторами яких зазвичай були еміґранти з так званих ziem utraconych («втра чених земель») на сході. Все -від вибору предмета дослідження (давні землі колишньої Речі Посполитої), апеляції до власного досвіду, роз повіді від першої особи, стилю, вигадливих метафор 4 , використання розмов з місцевими аж до «дивного моменту великої ностальгії», вважає рецензент, -є відлунням тієї самої традиції 5 . А отже, цю працю можна Юлія Кисла «Постмодернізм у дії» 1 , або В пошуках привидів минулого

Моральні перестороги для молоді на прикладі роману-антиутопії Джорджа Орвелла «1984»

International Science Journal of Education & Linguistics

Світлана Романчук у статті визначає ознаки жанру роману-антиутопії, досліджує причини звернення Джорджа Орвелла саме до цього літературного прийому. Авторка акцентує основну увагу домінантному впливі системи над людиною в романі «1984». У ньому майстерно передано безглузду боротьбу між людською особистістю та системою, яка охоплює всі сфери суспільного життя. У праці підкреслено, що домінування системи над людиною у романі «1984» полягає в стимулюванні читачів задуматися над питаннями свободи, індивідуальності та контролю. Орвелл пророкує майбутнє, де роль людини стає другорядною перед безжальним механізмом системи. Важливим аспектом пропонованої наукової розвідки є актуалізація цієї проблеми в сучасному світі. Авторка «наповнює» діадему «влада – людина» внутрішніми переживаннями молодої людини, яка тільки ступає на поріг дорослого життя. Опинившись «у руках» безжальної тоталітарної системи, важливо не забути про необхідність боротьби за індивідуальність та свободу думок. Наразі акт...

Бачити постмодернізм з «кінця постмодерну»: теоретичний коментар

У статті йдеться про основні методологічні питання, які ставить епоха "кінця простмодерну" перед теоретиками та істориками постмодернізму. Стаття узагальнює основні ідеї заключного розділу книги "Післячорнобильська бібліотека". Український літературний постмодернізм" (Критика, 2013)

Модерністичні дебюти в літературно-критичному часописі "The English Review"

У статті розглянуто роль британського журналу “The English Review” створенні нової британської літературної, літературно-критичної й культурної парадигми ХХ ст. Досліджено межі та значення Едвардіанської епохи в становленні англійського модернізму, видавничу діяльність Ф. М. Форда, творчість Д. Г. Лоуренса та В.Льюїса. Продемонстровано, що Едвардіанська епоха стала часом зародження нових стилів і напрямів у літературі. Доведено, що журнал “The English Review” зіграв ключову роль для творчого дебюту відомих модерністів та пропагував модерністичні ідеї.

Модерн bottom-up: социалистический сюрреализм Андрея Платонова

Logos, 2021

The article examines Soviet modernity of the 1920s–1930s via Andrey Platonov’s novel "The Foundation Pit". That analysis shows how the concepts of time and language may operate as keys to the concept of modernity. Platonov linked time and language to illustrate how time is constituted through language and language through time, whereas various combinations of them constitute heterogeneous processes within one period of time. Three types of “language-time” constellations can be clearly distinguished in the novel: most of all, there is the dominant language of the Soviet system as it established itself through a flood of neologisms to form a new social reality and a new Soviet man; and it is a type of language that corresponds to the temporal mode of the future. Then there is the traditional, native language — the language of the past which is being repressed. And finally, there is the symbolic language of the body, the mute language of the present.This leads to the conclusion that, contrary to the common view, modernity is not singular and not based on a single semantics and a single temporal logic. In fact, there is a bifurcation into a top-down and a bottom-up modernity.The former views the world from the standpoint of a theoretician or ideologist, and the latter forms a picture of the world from the viewpoint of the masses. The paper explores characteristics of these phenomena and describes the essence of bottom-up modernity, which Ke Foundation Pit presents as a socialist surrealism. Surrealism is understood here as the real way of life for a person from the masses, and it comes about through the dissociation of different languages in speech accompanied by a dissociation of temporal modes. The article takes this path to reveal the potential of Platonov’s prose for theorizing about modernity.

Євген Плужник і античність: експресіоністський акцент у неоромантичній інтепретації

2013

Стаття присвячена дослідженню античного «сліду» в ліриці Євгена Плужника. Проаналізовані основні тематичні сходження з античним джерелами. Визначаються особливості авторської інтерпретації образів і мотивів прецедентного походження, які зумовлені експресіоністськими тенденціями в творчості поета-неоромантика.Статья посвящена исследованию античного "следа" в лирике Евгена Плужника. Проанализированы основные тематические схождения с античными источниками. Определяются особенности авторской интерпретации образов и мотивов прецедентного происхождения, обусловленные экспрессионистскими тенденциями в творчестве поэта-неоромантикаThe article is dedicated to the study of the antique imprint on Eugen Pluzhnyk’s lyrics. Were analyzed the main thematic similarities with the antique sources. Was studied the peculiarity of author’s interpretation of images and motives of precedent origin that were caused by the expressionistic tendencies in the neoromantic poet’s art

Хиггс, Джиллеард, Джонс - Эгоистичное поколение: исследование концепции (пер. А. Смолькина)

Paul Higgs, Chris Gilleard, Ian Rees Jones. Exploring the idea of a «selfish generation» The social sciences have tended to emphasise society’s vertical divisions of class, ethnicity and gender while underplaying the significance of horizontal divisions such as age groups and generations. Over the past few years there have been seen signs of change. In Britain as, well as elsewhere, there have been a number of books and articles reflecting a new interest in intergenerational relations and the idea of generational inequality. Many of these debates have seen the affluent baby boom cohort of the West characterised as a «selfish» generation who by ignoring the needs of future generations, have placed in jeopardy the intergenerational compact upon which society depends. In this paper we explore these assumed generational fault-lines by re-examining Karl Mannheim’s idea of generation and the potential links that can be made between his idea of «generational style» and Erikson’s concept of «generativity». If generativity provides the key psychosocial axis mediating the critical social divisions between age groups, is it possible to see the current concerns over intergenerational relationships as a crisis in the generational style through which generativity is now expressed? Recent evidence from personality psychology indicating the emergence of a «generation me» might be considered as one potential consequence of such a putative generational shift in generativity. Key words: Generativity, generational style, third age