Загальні засади здійснення юрисдикції щодо злочину геноциду міжнародними судовими органами (original) (raw)
Related papers
Обов'язок покарання за злочин геноциду: судова практика держав
2013
У статті проаналізовано судову практику держав щодо притягнення до відповідальності за злочин геноциду відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Зроблено висновки про застосування національними судами або безпосередньо самої Конвенції про геноцид, або ж національного законодавства, яке містило визначення злочину геноциду відповідно до Конвенції чи розширене визначення геноциду
2023
Стаття присвячена аналізу положень Конвенції про міжнародне співробітництво при розслідуван- ні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших між- народних злочинів 2023 року. Аналіз положень Конвенції є важливим для оцінки спроможності наявних механізмів реагування на міжнародні злочини, вчинені в України. Тому метою статті стала оцінка положень Конвенції, її кореляції з за- конодавством України, у аспекті притягнення до відповідальності винуватих у міжнародних злочи- нах проти України та Українського народу. У статті детально розглянуто: сферу дії та мету Конвенції; зобов’язання криміналізації; зо- бов’язання встановити юрисдикцію; засаду «aut dedere aut judicare»; напрямки взаємної право- вої допомоги; положення Конвенції стосовно по- терпілих. Указано, що Конвенція є важливим кроком у розвитку механізмів переслідування за воєнні злочини. Її унікальна особливість – у наявності норм міжнародного кримінального права, попри назву, яка торкається не тільки міжнародного співробітництва, що зовсім не характерно для інших конвенцій про міжнародну правову допо- могу. Утім, на жаль, по деяким воєнним злочи- нам та злочину агресії потрібне буде додаткове повідомлення щодо застосування Конвенції, що знову ж знижує її потенційний позитивний вплив на притягнення до відповідальності за міжнарод- ні злочини. Аналіз положень Конвенції дозволяє обґрун- товано припустити, що у разі її ратифікації: по- требуватимуть удосконалення норми КК України щодо дії кримінального закону за колом осіб та щодо універсальної юрисдикції; потребувати- муть оновлення норми КПК України щодо на- дання міжнародної правової допомоги; потре- буватимуть доповнень положення КПК України щодо екстрадиції у аспекти засади «aut dedere aut judicare»; потребуватимуть верифікації з пи- тання відповідності Конвенції норми КПК України стосовно участі потерпілих у кримінальному про- вадженні. Крім того, потребуватиме вирішення питання регламентації реституції, компенсації та реабілітації та інших форм відшкодування шкоди потерпілим від міжнародних злочинів. Ключові слова: міжнародне співробітни- цтво, міжнародна права допомога, кримінальне провадження, міжнародні злочини, воєнні зло- чини, розслідування, кримінальне переслідуван- ня, потерпілі, відеоконференція, відшкодування шкоди.
Правовий часопис Донбасу , 2023
Марусяк О.В. Справа про звинувачення в геноциді: юридичний аналіз заяви України до Міжнародного суду справедливості. Правовий часопис Донбасу. 2023. № 4 (85). С. 13-17. DOI: 10.32782/2523-4269-2023-85-13-17. Статтю присвячено юридичному аналізу заяви України до Міжнародного суду справедливості, поданої 26 лютого 2022 року, про відкриття провадження проти Російської Федерації (РФ) щодо наявності спору в контексті тлумачення, застосування та виконання Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року (Конвенції про геноцид). Розглянуто юридичну аргументацію України щодо твердження про наявність між нею та РФ спору щодо тлумачення, застосування та виконання Конвенції про геноцид на підставі застосовування системного підходу до статей І, ІІІ та ІХ цієї Конвенції. Наголошено на неправдивості звинувачень України в актах геноциду в Донецькій та Луганській областях. Доведено, що РФ використала неправдиве звинувачення в геноциді як підставу для виправдання своєї агресії проти України: спочатку РФ визнала так звані Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку, а потім розпочала проти України так звану спеціальну воєнну операцію з метою покарання України за акти геноциду, яких насправді не було, та запобігання «імовірному» геноциду в майбутньому. У статті підкреслено, що спір між Україною та РФ щодо тлумачення, застосування та виконання Конвенції про геноцид у контексті звинувачення в геноциді є першою справою такого роду в історії Міжнародного суду справедливості. Ключові слова: Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенція про геноцид, геноцид, звинувачення в геноциді, Міжнародний суд справедливості, спір щодо тлумачення, застосування та виконання міжнародного договору, Україна, Російська Федерація (РФ).
Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції та міжнародне право
Актуальні проблеми держави і права, 2011
The article considers the practical issues arising from the application of international law, including international treaties of Ukraine. In this regard, analyzed a number of acts of courts and the Constitutional Court of Ukraine and noted the existing problems and their possible solutions.