ОНТОЛОГИЯ НА СТАРОСТТА (original) (raw)
Related papers
ЗА ОНТОЛОГИЈАТА НА ИГРАТА И ПОРЕДОКОТ
2019
The goal of this article is to examine the ontological basis of game and playfulness, which has its origin in the very beginning of the human culture as expressed in mythical consciousness. It researches the cosmology of different myths from Eastern and Western provenience, especially the ‘covering’ themes, the symbolism of primordial waters, the night, the state of sleep; as a draft that suggests the experience of the world as a hide-and-seek game of covering and discovering
ОНИРОЛОГИЯ И АНТРОПОЛОГИЯ СНОВИДЕНИЙ
2024
Доклад-лекция для антропологов Томского государственного университета в рамках III Томского антропо-логического форума, Томск, 05 октября 2024 г. Доклад подготовлен в рамках гранта, предоставленного Министерством науки и высшего образования
Текст је написан за пројекат Антички лексикон с рецепцијом антике код Срба, ур. К. Марицки Гађански, Матица српска. 1 Cam pion, Nic ho las: 2008, A Hi story of We stern Astro logy, Vol. 1, The An ci ent World (first pu blis hed as The Dawn of Astro logy: a Cultu ral Hi story of We stern Astro logy), Lon don: Con ti nu um, стр. 84. 2 Исто, стр. 173-174.
ИДЕИ И ИДЕАЛЫ ОНТОЛОГИЯ ВРЕМЕНИ У АРИСТОТЕЛЯ
В статье дается систематический анализ воззрений Аристотеля на природу, свойства и возможности исследования времени, изложенных мыслителем в сочинениях «Физика», «Метафизика», «Категории». Показано, что концепция Аристотеля представляет собой синтез метафизического (умозрительного) и естественно-научного (инструментального) подходов к изучению времени. Специфика гносеологической стратегии Аристотеля состоит также в учете дотеоретического, обыденного знания, которое Аристотель признает достоверным в силу соразмерности человека миру.
КУЛЬТУРА І ЛЮДИНА В ОНТОЛОГІЇ СТАНОВЛЕННЯ
Аналізується проблема створення антропокультурної онтології станов-лення, яка репрезентує специфіку розгортання людського в культурному і ку-льтурного в людському. Зазначається, що вона ґрунтується на екзистенціаль-ній онтології культури, на сутнісній взаємозалежності культури і людського існування. Людина і культура створюють антропокультурну цілісність, що зумовлює процесуальність антропокультурного буття, його комунікативний характер. Обґрунтовується, що полісутнісна людина, яка здатна до творчо-руйнівної самореалізації, потребує людинозберігаючого способу буття, тобто культури. Створювальна людиномірність культури розглядається в ситуації екзистенційної сталості та нестійкості (повсякденності та граничного бут-тя).
Обзор описаний дворца и столицы Аттилы и их реконструкций кинематографистами. Описание процесса создания автором макета гуннской столицы и обоснование степени его достоверности.
«РОКСОЛАНІЯ» СЕБАСТЬЯНА КЛЕНОВИЧА ТА ОСТРОГ
Studia Methodologica, 2020
Стаття присвячена аналізу «Роксоланії» (1584) Себастьяна Кленовича. В описі міст Русі автор ігнорує Острог попри те, що на той час він був великим центром української культури. Уже 7 років діяла Острозька академія, що була заснована 1576 року. Вчений В. Шевчук припускає, що причиною цього є відсутність серед навчальних предметів закладу латинської мови. Сучасні дослідження доводять, що латинську мову в академії вивчали. В описі мешканців Львова Кленович негативно описав євреїв, звинувативши їх у нечистоті і лихварстві. На початку ХVI століття в Острозі сформувалася велика єврейська громада. Тут діяла Велика синагога і вища талмудична школа (єшибот). Саме Острог у цей час став головним центром іудейства Волині. Тож особиста неприязнь до єврейської національності була справжньою причиною, чому Кленович називає менш значимі на той час міста, але не згадує Острог.