Ukrainian Ethnos and Language (ukr.) (original) (raw)
Related papers
Ethnolinguistic regionalization of Ukraine
Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 2009
On the basis of analysis of linguistic situation territorial features in Ukraine two ethnolinguistic regionalization variants are offered. Five ethnolinguistic provinces (Western, Central, Siversk-Slobojansk, Dnieper-Donetsk and South), 18 ethnolinguistic areas and 81 ethnolinguistic district are selected in the first variant. 12 ethnolinguistic regions are selected in other variant. Offered ethnolinguistic regionalization of Ukraine territory can be a basis for other types of regionalization, which take into account an ethnic factor. Key words: ethnolinguistic regionalization, linguistic situation, linguistic composition of population, census, mother tongue.
Ethnic Culture, 2019
In this article, from the linguistic and ethnoculturological points of view are analyzed Ukrainian texts of epigraphs in «The Fair at Sorochyntsi» by N.V. Gogol, included in the Russian-language prose, which is an integral part of Russian literature, culture and history. Purpose of the article: This work is an attempt to interpret Ukrainian conceptual symbols, images and metaphors used by the author to create a special atmosphere of Ukrainian identity. Methods: In the study the methods of contextual-pragmatic and lexical analysis are used. In particular, the subject of our study is the Ukrainian texts of the epigraphs to each of the chapters of the above-mentioned literary work, which, due to insufficient knowledge of the Ukrainian cultural context, are far from always deeply understood by the Russian reader and do not always evoke the same associative series as the bearer of the Ukrainian worldview, although close to the Russian one, but still significantly different from it. Resul...
Ukrainian Ethnotype as an Auto-Image in the Vasyl Makhno's Poetic Texts
Včenì zapiski Tavrìjsʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu ìmenì V.Ì. Vernadsʹkogo, 2022
Національний університет «Острозька академія» УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОТИП ЯК САМООБРАЗ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ВАСИЛЯ МАХНА У статті за допомогою імагологічного методу проаналізовано український етнотип у поетичних текстах Василя Махна, акцентовано увагу на питанні національної самоідентифікації автора та її відображенні в творчості письменника. У науковій розвідці з'ясовано зв'язок міграції, мандрівного способу життя, інтелектуального кочівництва, знайомства з різними культурними, політичними, історичними та географічними середовищами з етнічною ідентифікацією автора. Очевидно, що переїзд із України в Америку, часті подорожі, перебування в середовищі різноманітних етнічних груп позначились на світогляді, аксіології та поглядах Василя Махна, які своєю чергою відтворені в поетичних текстах письменника. Унаслідок цього дискусійним та актуальним є питання специфіки репрезентації українського етнообразу в творчості автора. У рецепції письменника український етнотип постає самообразом, оскільки попри перебування серед американського етносу автор усе одно ідентифікує себе українцем. У цій студії охарактеризовано український етнотип у поезіях письменника, специфіку його репрезентації, авторську рецепцію самообразів та функціюнування іміджів «свого» в тестах. Український етнотип переважно репрезентовано в поетичних текстах Василя Махна за допомогою спогадів, представники цього етнообразу-рідні, близькі чи друзі письменника. Самообраз у ретроспективній репрезентації набуває ностальгійного й сумного обрамлення. Люди-спогади в рецепції автора постають доволі ідеалізованими, далекими від теперішнього, такими, якими залишились в пам'яті письменника. Ліричний герой відчуває себе «своїм» серед самообразів-спогадів. Український етнотип у поезіях Василя Махна також репрезентовано випадковими людьми, сучасниками. Рецепція представників теперішнього етносу українців набуває іншого забарвлення, аніж репрезентаторів минулого, внаслідок тривалого життя письменника поза межами цього етносу. Ліричний герой поезії Василя Махна болісно реагує на те, що співвітчизники засвідчують його відчуження та ставляться до нього недовірливо, оскільки поет-емігрант набуває рис «іншого» в представників «свого» етнотипу.
Essay on the Language Situation in the Ukrainian Danube Region
Mova, 2023
Анотація. Мета дослідження-окреслення сучасної мовної ситуації в одному з поліетнічних, полілінгвальних і полікультурних регіонів України: Буджаку. Завдання дослідження: а) визначити основні диференційні риси мовної ситуації регіону; б) виявити складники мовної ситуації-ідіоми, що взаємодіють у досліджуваному регіоні; в) виявити функційне навантаження ідіомів у побутовому й офіційному спілкуванні; г) дослідити вплив стандартних (літературних) мов на діалектні системи. Об'єктом вивчення є мовна ситуація в одному з регіонів України. Предметом дослідження є структура й особливості сучасної мовної ситуації в поліетнічному регіоні українського Подунав'я. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки: мовна ситуація в досліджуваному регіоні є багатокомпонентною, складною, екзоглосною (взаємодіють ідіоми (діалекти) різних мов: болгарської, гагаузської, албанської, молдовської (румунської), української, російської тощо); ендоглосною (конкурують діалекти та стандартні мови); незбалансованою (компоненти функційно нерівнозначні та розподіляються за сферами використання). Українська мова виконує функції мови офіційного спілкування й освіти, російська-функції lingua franca та неофіційного (усного й писемного) спілкування. Перспективу подальших студій вбачаємо у дослідженні міжмовної взаємодії, мішаних говірок і регіолекту. ESSAY ON THE LANGUAGE SITUATION IN THE UKRAINIAN DANUBE REGION Summary. The purpose of the study is to outline the current language situation in one of the multiethnic, and, accordingly, multilingual and multicultural regions of Ukraine-Budzhak. The Research objectives are: a) to identify the main differential features of the language situation in the region; b) to identify the components of the language situation-idioms that interact in the studied region; c) to identify the functional load of idioms in everyday and official communication; d) to study the influence of standard (literary) languages on dialect systems. The object of the study is the language situation in one of the region of Ukraine; the subject of the study is the structure and peculiarities of the modern language situation in the multiethnic region of the Ukrainian Danube. Conclusions. In the studied region the language situation is complex, exoglossic (idioms (dialects) of different languages interact: Bulgarian, Gagauz, Albanian, Moldovan (Romanian), Ukrainian, Russian, etc.); endoglossic (dialects and standard languages compete); unbalanced (components are functionally unequal and are distributed by spheres of use). Ukrainian serves as a language of official communication and education, while Russian serves as a lingua franca and informal communication. We see the prospect of further research in the study of interlingual interaction, mixed dialects and regionalisms. We consider it necessary and urgent to draw up a programme of comprehensive sociolinguistic research of the region as a model that can be used in other multiethnic regions in order to improve language planning and language policy of the state in general.
About an entropy of Ukrainian language
Ukrainian Information Security Research Journal, 2012
УДК 004.056.53 Бабенко Т.В., Сушко С.О. ПРО ЕНТРОПІЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У статті виконано аналіз підходів до формалізації природних мов та викладено результати експериментальних досліджень теоретикоінформаційних характеристик різних стилів української мови, визначена її надлишковість та приведено результати порівняння ентропії української мови з іншими природними мовами. Ключові слова: ентропія, мова, дослідження, параметри.
PSYCHOLINGUISTICS
The article analyzes features of ethno-linguistic identity characteristic for representatives of the main Ukrainian language groups: Ukrainian-speaking Ukrainians, Russian-speaking Ukrainians and Russian-speaking Russians. The main concepts of the ethno-linguistic identity theory and ethnic group vitality are examined; individual and collective strategies maintaining positive identity through language are described; the factors influencing language expressiveness in the structure of ethnic identity are presented. The article shows that Russian-speaking Ukrainians are more competent in both languages(Ukrainian and Russian); Ukrainian-speaking Ukrainians are highly proficient in their ethnic language and have predominantly an average level of Russian language proficiency; Russian-speaking Russians are characterized by good understanding and knowledge of their ethnic language only, at the same time they are low proficient in Ukrainian. As for Ukrainian-speaking Ukrainians and Russian-...
Ethnocultural Semantics of Ukrainian Artifact Threshold in a Comparative Aspect
Studia Linguistica, 2021
The main objective of the study is to analyze the ethnocultural semantics of the artifact porih (threshold), implicitly embedded in its name and related long-out-of-date transparent rituals, taboos and archaic believs. The research methodology is based on the application of an interdisciplinary approach to the study of the cornerstones of semiotics, linguistics and culturology. In addition to general scientific methods of analysis and synthesis, the study uses the cultural-genetic method, as well as such culturological and linguistic methods as descriptive, historical–comparative and conceptual-ideographic analysis. The scientific novelty of the study is that it combines linguistic and cultural analysis of the semantics of the ethnic artifact threshold in the models of the world of different peoples in an effort to answer the question of what is rooted in rituals and taboos associated with its sacralization. As a result of the study, conclusions were drawn that the roots of the sacr...
Bohdan Hawrylyshyn and the Question of the Preservation of the Ukrainian Language
Humanities science current issues
На основі аналізу спогадів, віднайдених інтерв'ю та джерел автором публікації обґрунтовано думку, що світогляд та патріотизм Б. Гаврилишина втілювався і у вигляді активної підтримки української мови. Цікавість посилюється тим фактом, шо він як представник діаспори повернувся в Україну та намагався сприяти поширенню та зміцненню позицій рідної мови. Вже перебуваючи на пенсії, у більш зрілому віці він присвячує себе Україні, живучи на два міста: Київ та Женеву. Намагається підтримати молоді державні інституції, ставши радником двох президентів та трьох прем'єр-міністрів. Допомагав налагоджувати молодій державі контакти із Заходом. Окрім висвітлення своїх поглядів щодо потреби активного застосування української мови, стикаємося також і з його практичними кроками щодо її підтримки. Закликав кожного громадянина України розпочинати будь-яку розмову тільки українською мовою. Став ініціатором створення україномовного видання «Кур'єра ЮНЕСКО», підтримував друк україномовних книг, форуми української молоді діаспори, проекти громадських організацій «Студентська республіка» та «Ліга інтернів».