СЛОВЕНСКА МИТОЛОГИЈА КАО ЕЛЕМЕНТ ФРАЗЕОЛОГИЈЕ ПОЕТСКОГ ТЕКСТА (original) (raw)
Related papers
МИФОЛОГИЧЕСКИЙ ОБРАЗ ПТИЦЫ КАК ОТРАЖЕНИЕ КУЛЬТУРЫ ТАТАРСКОГО НАРОДА В СОВРЕМЕННОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
THE MYTHOLOGICAL IMAGE OF THE BIRD AS A REFLECTION OF THE CULTURE OF THE TATAR PEOPLE IN MODERN LITERATURE, 2021
Статья посвящена многоаспектному анализу изображения и функций обращения к мифологическому образу Птицы в современной татарской литературе как отображению традиционной культуры и мифологии тюркских народов Российской Федерации. В комплексном исследовании, в центре которого находится мифопоэтика современной татарской прозы, рассматриваются литературные обращения к мифам животного мира в общем и мифопоэтике Птицы в частности во взаимосвязи с татарским фольклором, мусульманской историей, традициями восточных литератур. Результаты проведенного анализа применимы в дальнейших теоретических и практических сравнительно-сопоставительных исследованиях, а также в изучении мифопоэтики литератур народов Российской Федерации на современном этапе.
ФЕНОМЕН ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС
2020
Стаття присвячена аналізу поняття «політична культура». Розглядаються теоретико-методологічні підходи до визначення сутності політичної культури. Наданий порівняльний аналіз концепцій політичної культури вітчизняних і зарубіжних учених. Особлива увага приділяється дослідженню типології політичної культури. Автор докладно розглядає типи політичної культури класиків політологічного співтовариства Г. Алмонда і С. Верби, а також класифікації У. Розенбаума, Є. Вятра і деяких інших учених.
СЕМАНТИКА РЕЛИГИОЗНО-МИФОЛОГИЧЕСКОГО МОТИВА МОЛИТВЫ/МОЛЬБЫ В СОВРЕМЕННОЙ ТАТАРСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
SEMANTICS OF RELIGIOUS AND MYTHOLOGICAL MOTIF OF PRAYER/SUPPLICATION IN MODERN TATAR LITERATURE, 2021
Статья посвящена рассмотрению семантики религиозно-мифологического мотива Молитвы/Мольбы в современной татарской литературе (конца XX – начала XXI века) на татарском и русском языках как отражения верований тюркских народов в целом и татар в частности. В центре исследования находится мифопоэтика произведений современных авторов (М. Магдеев, Р. Мухамадиев, Ф. Гильми, М. Валеев, Н. Гиматдинова, Ф. Байрамова), продолжающих традицию обращения к религиозным мотивам и образам в творческом наследии классической татарской литературы (Кул Гали, С. Сараи, Мухаммедьяр, Г. Тукай, Г. Исхаки и др.). Своеобразие современного обращения к мотивам Молитвы и Мольбы представляется не только в изображении религиозной обрядовой практики («намаз», «дуа», «салават», «зикр», «никях» и др.), но и в выражении различных чувств, эмоций и состояний человека (надежда, восхищение, хвальба, благодарность, покаяние и др.). Кроме того, мифологический мотив Молитвы – важный, обогащающий художественное произведение элемент как изображения культурно-религиозной жизни народа, его истории, так и исторической памяти, связи поколений. Результаты проведенного анализа применимы в теоретических работах по религиозной символике в словесности, а также во время учебных занятий при изучении системы образов художественного текста.
МЕТАФОРИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ В ТЕКСТЕ И АССОЦИАТИВНОМ ПОЛЕ В СОПОСТАВИТЕЛЬНОМ АСПЕКТЕ
2019
The article deals with using metaphor modeling in comparative studies of metaphorization in different discourse types. The comparative analysis is carried out in different types of medical discourse (scientific, popular, nonprofessional) and different forms of language representation (text and associative field) in the Russian, English and German languages
Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), 2020
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка У статті розглянуто явище лексичного повтору на прикладі поетичної збірки Ліни Костенко «Мадонна Перехресть». Зокрема досліджено структуру, форми вираження повтору, з'ясовано його синтаксичну роль, стилістичну функцію тощо. Простежено, як трактують це явище літературознавчі і мовознавчі джерела. Описано специфіку функціонування у межах повтору таких стилістичних фігур, як полісиндетон, анафора, епіфора, градація, ампліфікація та ін. Доведено, що серед стилістичних домінант найважливіше місце належить градації. Досліджено, що певний стилістичний ефект і граматичну цілісність тексту забезпечують контактні та дистантні повтори. При цьому контактні повтори позначені більшою частотністю вживання і вирізняються підсилювально-експресивною функцією, а дистантні сприймаються в когнітивній площині, оскільки творять концептуальну іпостась образу. З'ясовано, що лексичні повтори забезпечують відповідну інтонацію і глибину звучання поезії. На основі віршів аналізованої збірки виокремлено прості та складні повтори. Перші з них підкреслюють експресивносмислові відтінки поетичного тексту, інші-репрезентують підрядний зв'язок і забезпечують цілісність художнього дискурсу. Простежено, що серед простих синтаксичних конструкцій найчастіше повторюються граматичні основи і односкладні речення зі зміною останнього компонента. Серед складних синтаксичних конструкцій виокремлено підрядні обставинні часу, з'ясувальні та сурядні з єднальним сполучником. Звернуто також увагу на лексичні повтори, що мають різну частиномовну приналежність. З'ясовано, що прикметникові та дієслівні повтори, на відміну від іменникових, відзначаються фрагментарністю вживання. Доведено, що в багатьох випадках інтенсивність лексичного повтору підсилена графічним оформленням поетичного рядка. З'ясовано, що лексичні повтори в поезії Ліни Костенко підкреслюють експресивно-смислові відтінки тексту, виконують особливу функцію динамізації мовлення, передають ритмічну інтонацію, а також виступають лінгвостилістичним засобом вираження авторських інтенцій, а отже, й індивідуально-авторської картини світу. Ключові слова: лексичний повтор, стилістична фігура, анафора, епіфора, анаепіфора, градація, ампліфікація, полісиндетон, індивідуально-авторська картина світу. Haliv U. B. Lexical repetition as a means of stylistic expression of a poetic text (on the materials of L. Kostenko's collection «Madonna Perekhrest»). The article considers the phenomenon of lexical repetition on the example of L. Kostenko's poetry collection «Madonna Perekhrest». In particular, the structure, forms of expressing repetition, its syntactic role, stylistic function, etc. are investigated. It is traced how literary and linguistic sources interpret this phenomenon. The specifics of functioning within the repetition of such stylistic figures as polysyndeton, anaphora, epiphora, gradation, amplification and others are described. It is proved that gradation is the most important among the stylistic dominants. It is investigated that certain stylistic effect and grammatical integrity of the text are provided by contact and distant repetitions. While contact repetitions are marked by a higher frequency of use and have an intensifying-expressive function, distant repetitions are perceived in the cognitive plane, as they create a conceptual essence of the image. It is found that lexical repetitions provide the appropriate intonation and depth of sound of the poetry. Based on the poems of the analyzed collection, the author distinguishes simple and complex repetitions. The former emphasizes the expressive and semantic nuances of the poetic text, the latter represent the subordinate connection and ensure the integrity of discourse. It is traced that among simple syntactic constructions grammatical bases and one-member sentences with change of the last component are the most often repeated. Among these syntactic constructions, the author singles out subordinate clauses of time, object clauses and coordinate clauses with the coordinating conjunction. Attention is also paid to lexical repetitions that belong to different parts of speech. It is found that adjective and verb repetitions in contrast to nouns are marked by the fragmentary use. It is proved that in many cases the intensity of the lexical repetition is enhanced by the graphic design of the poetic line. It is found that lexical repetitions in L. Kostenko's poetry emphasize expressive-semantic shades of the text, perform a special function of speech dynamization, convey rhythmic intonation and also serve as linguistic-stylistic means of expression of author's intentions and, consequently, individually author's picture of the world.
МИСТЕЦЬКА ПЕДАГОГІКА ЯК ЯВИЩЕ СЕНСОРНОЇ КУЛЬТУРИ: СОЦІОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Estetika ì etika pedagogìčnoï dìï, 2017
У статті здійснено соціокультурологічний аналіз мистецької педагогіки. Грунтуючись на властивостях сенсорної культури, визначених відомим американським соціологом П. Сорокіним, автор доводить, що сучасна мистецька педагогіка є безперечним феноменом сенсорної культури. Проте місія мистецької педагогіки (ширше-педагогіки як науки) полягає в наближенні епохи ідеалістичної культури через оспівування, піднесення «всесвіту смислів» і вічних цінностей. Ключові слова: мистецька педагогіка, сенсорна культура, типи культур (ідеаційна, ідеалістична, сенсорна), характерні властивості сенсорної культури.
ПОСТКЛАССИЧЕСКАЯ МЕТОДОЛОГИЯ В ТЕОРИИ ОБУЧАЮЩИХ СРЕД
присутствие в среде обучения, мгновенный доступ к учебной информации и интерактивный контакт с учителем. Всё это не используется в методиках Íàðîäíîå îáðàçîâàíèå 8'2011 К лассическое кабинетное обучение испытывает кризис. Оно не способно ассимилировать новые возможности, вызванные появлением информационных технологий, позволяющих реализовать дистанционное ÏÎÑÒÊËÀÑÑÈ×ÅÑÊÀß ÌÅÒÎÄÎËÎÃÈß â òåîðèè îáó÷àþùèõ ñðåä Ñåðãåé Ô¸ îðîâè÷ Ñåðãååâ, академик РАЕН, профессор Санкт-Петербургского государственного университета, доктор психологических наук 193
СЕМАНТИКА МИФОЛОГИЧЕСКОЙ ТРИАДЫ УЧИТЕЛЬ - КНИГА - СУДЬБА В СОВРЕМЕННОЙ ТАТАРСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
СЕМАНТИКА МИФОЛОГИЧЕСКОЙ ТРИАДЫ СЕМАНТИКА МИФОЛОГИЧЕСКОЙ ТРИАДЫ УЧИТЕЛЬ - КНИГА - СУДЬБА В СОВРЕМЕННОЙ ТАТАРСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ, 2021
Книга является важной частью татарской и тюркской культуры, где стремление к знаниям в самом широком смысле считалось обязанностью каждого человека. В народной культуре уважения заслуживают знания различной направленности: в условиях влияния, с одной стороны, различных культур (в первую очередь, восточных), с другой - налаженных торговых взаимоотношений, важное значение приобретает знание не только родного, но и иностранных языков, в «том числе русского» , что отразилось в татарской пословице «Знай языки семи домов» («Җиде йортның телен бел»)....
МИФОЛОГИЗМ АСТРАЛЬНЫХ ОБРАЗОВ СОЛНЦА И ЛУНЫ В СОВРЕМЕННОЙ ТАТАРСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
МИФОЛОГИЗМ АСТРАЛЬНЫХ ОБРАЗОВ СОЛНЦА И ЛУНЫ В СОВРЕМЕННОЙ ТАТАРСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ, 2022
Астральные образы Солнца и Луны, являющиеся неотъемлемой частью мироощущения и мифологии тюркских народов, находит отражение не только в фольклоре, но и в авторской татарской литературе практически на всех этапах ее развития. Особый интерес представляет архаическая символика небесных тел, а также и новые значения, характерные для произведений современной татар- ской литературы. Цель: анализ символики образов астральной мифологии в произведениях литературы на татарском и русском языках на современном этапе ее развития. Материалы и методы. Материалом исследования выступают произведения современной татарской прозы на татарском (М. Магдеев, Р. Зайдулла, Н. Гиматдинова, Ф. Гильми, Ф. Хусни, Р. Мухамадиев, М. Валеев и др.) и на русском языке (И. Абузяров, Ш. Идиатуллин). Основные методы исследования − сравнительно-сопоставительный, аналитический, текстологический. Результаты исследования, обсуждения. В процессе исследования произведений современной татарской литературы выявлена как традиционная символика образов небесных тел в истории татарской литературы (значения жизни и смерти, магии и загадочности, символов власти и богатства и др.), но и частные значения произведений современности (символа мудрости, новой жизни, заботы, мечты, тоски, одиночества и другое). Заключение. В результате исследования автор приходит к заключению, что анализ образов Солнца и Луны в современной татарской литературе, с одной стороны, характеризуется традиционными для истории татарской литературы значениями, в другой – новыми значениями и символикой, что обуславливается закономерностями литературного процесса народов России и особенностями индивидуальности авторов.