ЕКФРАСИС І ГІПОТИПОЗИС У РАННІЙ ПРОЗІ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІНА (описи осель Валарів у «Книзі Забутих Переказів») (original) (raw)
Related papers
КОЛЯДИ З «БОГОГЛАСНИКА» (1790): ФУНКЦІОНУВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ ЕТНОКУЛЬТУРАХ
Народознавчі зошити, 2018
Проаналізовано стан збереження та сучасного побутування в українській та польській етнокультурах різдвяних пісень - коляд «Небо і земля» («Dzisiaj w Betlejem»), «В яслах лежить» («W źlobie leźy»), «Ангел пастирям мовив» («Anioł pasterzom mówił»), уперше надрукованих у збірнику духовних пісень (з нотами) «Богогласнику», виданому в Почаївському монастирі 1790 року. З’ясовано, що ці та деякі інші різдвяні твори є спільним надбанням українців і поляків, побутують одночасно у двох мовних версіях. Традиція взаємозбагачення сусідніх етнокультур новими колядами розвивається до наших днів.
Розглянуто основні проблеми перекладознавчих праць Г. Кочура та В. Коптілова у зрізі діалогічної теорії М. Бахтіна, що дає змогу осмислити симбіоз їх концепцій як чинник розвитку української школи перекладу другої половини ХХ ст. та як один із фундаментів побудови сучасного українського перекладознавчого дискурсу. Обґрунтовано науково-естетичний характер перекладознавчої концепції В. Коптілова та художньо-естетичний профіль Кочурової концепції перекладу. Описано "перехрестя поглядів" перекладознавців в інтерпретації питань індивідуальності перекладача, джерелоцентричності перекладів та їх мовної культури, перекладності, "планомірності" перекладацького процесу та дисциплінарної традиції тощо.
РЕЦЕПЦІЯ РОМАНУ «ВОВКУЛАКА» В. ДРОЗДА В ОЦІНКАХ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ
Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", 2021
У статті розглянуто науково-критичні розвідки, присвячені химерній прозі українського письменника В. Дрозда загалом й роману «Вовкулака (Самотній вовк)» (1983 рік) зокрема. З’ясовано, що зазначений твір є майстерним художнім зразком, який ілюструє риси індивідуального стилю митця, його неповторний, часто парадоксальний та умовний текстосвіт. Звернено увагу на історію написання та проблему видання твору, котра спричинена вимогами тогочасної цензури. Виділено два етапи вивчення твору зі своїми особливостями, а саме радянський та пострадянський; виявлено та систематизовано основні напрями та аспекти вивчення художнього тексту. Перший етап – з кінця 1980-х років до 1990-х років – представлений невеликою кількістю статей і характеризується окресленням подальших тем дослідження, а саме поетики характеротворення, авторської концепції, гростескної дійсності (В. Коваль, П. Майдаченко, С. Тримбач). Ґрунтовною розвідкою цього періоду є робота П. Майдаченка «Поетика умовності у В. Дрозда» [6], ...
АНАЛІЗ СФЕРИ ТУРИЗМУ ТА ЕКОЛОГІЇ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Modern engineering and innovative technologies
У статті розглядається актуальна проблема забезпечення якості та надійності аналітики у сфері екологічної безпеки та туризму. Виявлено, що в умовах війни, невизначеності в стані української економіки, дестабілізації політичної ситуації, посилення впливу н
Етнічна історія народів Європи №67, 2022
The article, based on an episode of the Galician-Volynian chronicle about the meeting of the Galician-Volynian prince Danylo Romanovych with German allies at Pozsony in 1252, analyzes the eastern influences in the armament of the Galician-Volynian state caused by the Golden Horde. Based on the context of the types of weapons mentioned in the episode, the place of certain weapons and means of protection in the armament complex of Rus' woriors is analyzed. The research is based on the principles of historicism, scientific and authorial objectivity, as well as on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization, comparison) and special-historical (historical-typological, historical-systemic) methods. Listed comparison between the weapons described in the episode, was the chronicler called «Tatar», and items of Mongolian protective equipment and symbolic weapons, mentioned in a number of written sources of the XIII century. In addition, a comparison of written and archaeological sources was made. The author suggests that the gold-clad weapon of Prince Danylo mentioned in the text of the chronicle may have been given to him when the prince was included in the Horde's hierarchy of power in 1245, but emphasizes the need to further clarify and revise this assumption. It is noted that the borrowing of Mongolian arms took place mostly in protective equipment.
Litopys Volyni
У статті проаналізовано наукові дослідження деяких іноземних істориків, що присвячені проблемам аграрного розвитку Волині й України в період проведення столипінської аграрної реформи. Проблема полягає в тому, що, по-перше, значна частина праць вітчизняних істориків ґрунтується на методологічних засадах, які зумовили тенденційність і однобічність у висвітленні окремих аспектів столипінської аграрної реформи загалом і на Волині зокрема. Особливо це стосується ідеологічно заанґажованих праць радянського періоду; по-друге, частина досліджень, навіть претендуючи на об’єктивність, має епізодичний характер і не дає можливості повною мірою відтворити важливі деталі та регіональні особливості реалізації столипінського аграрного курсу на Волині; по-третє, декларуючи нові підходи до вивчення та висвітлення проблеми, багато дослідників на практиці вдаються лише до ревізії усталених у попередні часи суджень, оцінок і висновків. У своїх дослідженнях вони послуговуються традиційними методами, ігно...
ОБРАЗ КОЗАКА-ВОЇНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVIII СТОЛІТТЯ
Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія
У статті вперше розглянуто початкові етапи формування образу козака-воїна в національній літературі XVIII століття у взаємозв’язку з фольклорною спадщиною нашого народу та світоглядними поглядами митців слова. Звернення до загальнонаукових та культурно-історичного методів допомогло з’ясувати, що величний образ козака-воїна вперше постає на сторінках літописів Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка, М. Плиски, Г. Покаса, «Історія русів», щоденників П. Орлика, М. Ханенка, Я. Марковича, П. Апостола, гетьманської канцелярії 1722–1723 рр., історичної драми «Милість Божія» невідомого автора, діалогу «Розмова Великоросії з Малоросією» С. Дівовича та віршованої хроніки «Героїчні вірші» Іоанна Уманського. Метод постколоніальної критики уможливив твердження, що образи Северина Наливайка, Максима Кривоноса, Івана Сірка, Івана Богуна, Івана Золотаренка, Тимоша Хмельницького, а також збірні козацькі образи у всіх творах тогочасної національної літератури постають символами антиколоніального спротив...
БОГАТЫРЕВ А.В. ЛИТЕРАТУРНЫЕ ПРЕДПОЧТЕНИЯ РУССКОГО ДИПЛОМАТА ВАСИЛИЯ ТЯПКИНА // ВОРОТЫНСКИЕ ЧТЕНИЯ. СРЕДНЕВЕКОВАЯ РОССИЯ: ВОЕННЫЙ И ДУХОВНЫЙ ПОДВИГ ПРЕДКОВ / ОТВ. РЕД. В.А. САБЛИН. ВОЛОГДА: ВОУНБ, 2020. Вып. 1. С. 62 - 66.
Среди дипломатов-интеллектуалов XVII столетия традиционно называют глав Посольского приказа, прежде всего, А. Л. Ордина-Нащокина, А. С. Матвеева, В. В. Голицына. Менее исследованы духовные запросы их подчиненных. Донесения одного из них, резидента в Речи Посполитой, раскрывают его «книжные» интересы, к числу которых относились близкие знатокам-современникам образцы религиозной и светской «элитарных» литератур, а также представители «низового» жанра.
АРХЕОЛОГИЯ ЕВРАЗИЙСКИХ СТЕПЕЙ, 2022
©2022 г. М. Акынджы, Ф.Ш. Хузин В статье анализируются труды известных советских археологов-доктора исторических наук, профессора А.Х. Халикова и его супруги, кандидата исторических наук Е.А. Халиковой, внесших значительный вклад в решение проблем истории раннего ислама в Волжской Булгарии. Е.А. Халиковой впервые проводились систематические и планомерные раскопки городских и сельских могильников домонгольских булгар, материалы которых, глубоко анализированные с привлечением письменных источников, свидетельствовали о начале мусульманизации населения еще в IX в. и широком распространении ислама среди булгар в последующие периоды, особенно в предмонгольское время. А.Х. Халиков вошел в историю булгароведения как исследователь руин белокаменных мечетей в Биляре и средневековой Алабуге-уникальных культовых сооружений домонгольских булгар. Им же впервые поставлена проблема взаимосвязи процессов исламизации и урбанизации булгарского общества. Ключевые слова: археология, Волжская Булгария, X-начало XIII вв., мусульманские некрополи, мечети, исламизация населения, язычество и ислам.