СОЦІАЛЬНА АСИМЕТРІЯ ЯК ПРОЯВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (original) (raw)
Related papers
СУЧАСНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АЛЬЯНСІВ
Naukovì perspektivi, 2024
Анотація. У статті розкривається роль та місце транснаціональних глобалізаційних процесів у системі формування міжнародних альянсів (об'єднань держав). Розглядаються витоки, специфіка та юридичні нормативи створення геополітичних (Організація північноатлантичного договору-НАТО), політико-економічних (Європейський Союз-ЄС), економічних (Організація економічного співробітництва та розвитку-ОЕСР, раніше-Рада економічної взаємодопомоги-РЕВ) альянсів (об'єднань) тощо. Визначено юридичне підґрунтя створення міжнародних альянсів. Зокрема, досліджено політичні аспекти генерації альянсів (політична безпека, теорія секьюритизації); догматичні аспекти генерації альянсів (лобіювання державних інтересів політичними групами, партіями та громадянським суспільством на внутрішньому рівні та подальший «вихід» держави із означеними вимогами на зовнішній геополітичний кластерний ринок взаємодії); економічні аспекти генерації альянсів (перспективи діяльності транснаціональних корпорацій-ТНК, співробітництво держав шляхом створення зон вільної торгівлі (ЗВТ) та спеціальних економічних зон (СЕЗ)); безпекові аспекти генерації альянсів (створення «кордону безпеки» для держав-членів, як-от НАТО, де-факто-гарантія ненападу) тощо. Акцентовано увагу на процесі політико-економічної глобалізації крізь призму України та виконання (реалізації) державою положень Угоди про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (ред. від 30.11.2023 р.) та участь, зокрема, у науково-дослідних, науково-технічних та технологічних проєктах із ЄС як передумову подальшого повноправного входження у політико-економічний та економіко-політичний європейський простір. Аспект глобалізації формату Україна-ЄС також досліджено у контексті функціонування зони вільної торгівлі (ЗВТ) між сторонами від 01.01.2016 р.
ГЛОБАЛИЗАЦИЯ КАК СОЦИОКУЛЬТУРНОЕ ЯВЛЕНИЕ
2017
In this article, globalization is explored as a sociocultural phenomenon. At present, the problem of globalization calls upon the minds of the whole civilizational space not only to perceive and respond to current trends, but also to focus their attention on particularly contradictory phenomena. The rapid development of the latest information and telecommunication technologies, as well as their instantaneous distribution, is now acquiring the character of a global information revolution. It, in turn, has a significant influence both on politics, science, economics, finance, management, culture, and on other spheres of the life of society, not only within national borders, but throughout the world as a whole.
Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences, 2019
Автори моделюють вплив символів у політичному просторі на зміну його стану. Розкриваються методологічні підходи до розуміння політичної реальності, яка постійно перебуває під тиском навантаження символів. Показаний нерозривний зв'язок функціонування символів у внутрішній політиці та міжнародних відносинах. Неконгруентні символи взаємодіючих політичних систем породжують політичну нестабільність, що є поширеним явищем в умовах сучасних міжнародних відносин. Розглянуто нові технології втілення символів у свідомість середовища політичних систем. Підкреслено, що успішність проникнення символів у свідомість залежить від конгруентності їх змісту соціокультурним стереотипам. Адже символи несуть в собі певні аксіологічні коди, які, дешифруючись, сприймаються в свідомості як свої/чужі, добре/погано. Залучено синергетичну теорію для пояснення сутності впливу символіки на політичну стабільність в умовах авторитаризму та сучасних політій. Ключові слова: символ, символічна політика, політична стабільність, політична нестабільність, міжнародні відносини, синергетика, комунікативний підхід, аттрактор, конгруентність, символічна політична матриця.
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ У СУЧАСНОМУ СВІТІ
Перспективи та інновації науки, 2022
Globalization is a process of global economic, political and cultural integration and unification. Globalization is a process of involvement of the world economy, which has recently been understood as a set of national economies, interconnected system of international division of labour, economic and political relations, the market and the close intertwining of their economies on the basis of transnationalization and regionalization. On this basis, the formation of a single global network market economygeo-economics and its infrastructure, the destruction of national sovereignty of countries that have been the main actors in international relations for many centuries. There is a need clearly to articulate the priorities of Ukraine's participation in globalization, on the one hand, in order to create effective mechanisms to minimize its negative consequences, and on the other-to use it to increase the competitiveness of the domestic economy. The process of globalization is a consequence of the evolution of state-based market systems. The main consequences of this are the global division of labour, migration (and, as a rule, concentration) on a global scale of capital, labour, productive resources, and standardization of legislation, economic and technological processes, and convergence and merging of cultures. It is an objective process that has a systemic character, covers all spheres of society. As a result of globalization, the world becomes more connected and more dependent on all its subjects. There is an increase in the number of problems common to the group of states, as well as an increase in the number and types of entities that are integrating. The article considers the leading global trends in the development of higher education, describes their impact on the Ukrainian educational system, and offers suggestions for using their positive potential and overcoming possible negative consequences. Among them we consider important the decentralization of the higher education system, real autonomy of free education (including economic activities), and development of the private sector of higher education with the simultaneous introduction of an effective education quality assessment system based on independent quality assessment agencies.
ПОЛІТИЗАЦІЯ ІСЛАМУ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЗАГРОЗА СВІТУ
Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії
У ході дослідження розкрито суть поняття релігії, її функцій та вплив на держави світу. Охарактеризовано процеси політизації й радикалізації ісламу, а особливо в мусульманських країнах. Проаналізовано суть та етапи розвитку релігійних організацій, радикальних течій, таких як салафітські організації. Наголошено на основних причинах виникнен- ня й посиленої політизації ісламу в сучасних умовах. Висвітлено базові фактори наростаючого розриву між сунізмом і шиїзмом у класичному ісламі. З огляду на те, що сунітів у світі значно більше, вони частіше за все не визнають шиїтську школу, називаючи її прихильників єретиками, а в деяких країнах – мусульманами другого сорту. Першопричиною цього розколу була не релігія (основні догми в них загальні), а власне боротьба за вплив і владу. Визначено, що відома міжнародна релігійно- політична асоціація «Брати мусульмани» прийшла до влади в Єгипті й Тунісі одразу після «Арабської весни», усунувши від політичної влади салафітів. Іранським дослідником Ме...
ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СУЧАСНИЙ ОСВІТНІЙ ТРЕНД
Collection of Research Papers Pedagogical sciences
Мета статті полягає в аналізі гейміфікації як сучасного тренду, вивченні психолого-фізіологічних чинників, які мотивують сучасних людей до ігрової діяльності, пошуку гейміфікованих інструментів (платформ), які позитивно впливають на освітню діяльність. Методи. Оскільки стаття має оглядовий характер, використовувався аналіз джерельної бази, узагальнення підходів до вивчення гейміфікації спеціалістами різних галузей: нейронаук, психології, педагогіки. Вивчення цього феномену передбачає мультидисциплінарний підхід. Нетологічний аналіз засвідчив стрімку позитивну динаміку інтересу у світі до гейміфікації та кількості відповідних пошукових запитів. Результати. Узагальнення джерельної бази дозволило нам визначити гейміфікацію як стратегію використання ігрової механіки та дизайну досвіду для цифрового залучення та мотивації людей для досягнення своїх цілей. Саме нейромедіатори, які вивільняються у гравців під час комп’ютерних ігор, є природними чинниками зміни поведінки. Ми спиралися у сво...
Економіка та суспільство
Стаття присвячена дослідженню особливостей нагромадження соціального капіталу та діяльності громадських організацій в регіонах України та Польщі як інституційної його компоненти. Досліджено сутність понятійного контуру соціального капіталу та особливості його формування в умовах сучасних викликів. Визначено ресурсну та інституційну компоненти соціального капіталу. До ресурсної складової віднесено людський капітал, до інституційної – систему суспільних інститутів та соціальних норм. Проаналізовано динаміку розвитку громадських організацій в регіонах України та Республіки Польща. Розглянуто польський досвід співпраці органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями. Визначено ключові проблеми діяльності та розвитку громадських організацій в Україні в умовах сучасних викликів, а саме повномасштабної війни в Україні. Визначено вектори їх подолання.
ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ
Молодь і ринок, 2018
ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ В умовах трансформаційних змін в Україні спостерігаються динамічні та глибокі зміни у соціальних характеристиках населення в цілому, зокрема молодшого покоління. Важливе місце в економічній соціалізації займає економічні потреби, характер і реалізація яких сприяють включенню особистості в соціальну діяльність, формуючи його економічну свідомість. У статті йдеться про актуальність економічної соціалізації учнів, розглядається поняття та складові економічної соціалізації школярів, аналізуються шляхи економічної соціалізації, приділяється значна увага основним вимогам знань і вмінь учнів у галузі економіки. Ключові слова: економічна соціалізація; економічна освіта; ціннісні орієнтації; шляхи формування економічної соціалізації. Літ. 8.
РОЛЬ МІСТ В ПОГЛИБЛЕННІ АСИМЕТРІЙ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
International relations, part “Economic sciences”, 2014
Анотація. В статті інтерпретовано проблему глобальної нерівності з точки зору постулатів економічної географії з огляду на існування домінуючого міста, низки функціонально відмінних зон з різними практиками трудових відносин і придаткової периферії. На основі аналізу теорій одиничного та системного рівнів в межах концепцій залежності обґрунтовано механізм впливу ринку на географічно нерівномірний та ієрархічний розподіл економічної активності та доходів, що є джерелом загострення проблеми залежності на національному рівні. Розглянуто дві теорії розміщення, як для аграрного, так і для промислового виробництва, з метою доповнення теорії залежності економічними механізмами. Обґрунтовано, що інтенсифікація та концентрація суспільно-економічних взаємовідносин, кількість і якість «споживання» міського простору в ареалах метрополізації впливає на поглиблення центро-периферійного розшарування світового господарства. Ключові слова: місто, аграрні райони, просторово диференційовані економічні зони, залежність, розвиток, недорозвиненість, нерівність. Annotation. The article interprets the problem of global inequality in terms of the postulates of economic geographygiven the existence of a dominant city, a number of functionally different zones with different practices of the labor relations and the subordinate periphery. Based on analysis of the theory of unitary and systemic levels within depending concepts the authors * доктор економічних наук, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка ** кандидат економічних наук, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка substantiate the mechanism of the market's impact on the geographically unequal and hierarchical distribution of economic activity and income, which are the source of aggravation of the problem of the dependence on the national level. The authors consider two theories of accommodation for both agricultural and industrial production to supplement the economic mechanisms with dependency theory. It is proved that the intensification and concentration of socioeconomic relations, the number and quality of the «consumption" of urban space in areas of metropolization effect the intensification of centerperiphery stratification of the world economy.