Чабала Олег Інтернаціоналізація та глобалізація як ключові чинники міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти (original) (raw)
Related papers
Береговая О. А., Кудашов В. И. Интернационализация высшего образования в условиях глобализации // Перспективы науки и образования. 2019. № 3 (39). С. 31-43. doi: 10.32744/ pse.2019.3.3, 2019
Интернационализация высшего образования в условиях глобализации Представлена точка зрения на интернационализацию как объективный, так и целенаправленный процесс в глобализирующемся мире. Цель статьи-проанализировать интернационализацию в условиях глобализации на основе подходов отечественных и зарубежных исследователей. Исследование базируется на основе общенаучных методов, принципе дополнительности подходов отечественных и зарубежных исследователей. Авторы выявили, что в отличие от глобализации, интернационализация придает высшему образованию характер управляемости глобализационными процессами; предполагает построение взаимоотношений между странами, людьми, культурами, институтами и системами, способствует открытости национальных систем высшего образования друг другу, ценностной и институциональной гармонизации, взаимной адаптации, а не смешиванию, унификации и стиранию различий. Авторы пришли к выводу, что интернационализация объективно становится ведущей тенденцией высшего образования во всем мире в условиях глобализации. Для успешной интернационализации необходима выработка собственной национальной стратегии высшего образования. Ключевые слова: высшее образование, интернационализация, глобализация, взаимодействие, интеграция, стратегия, образовательная политика Перспективы Науки и Образования Международный электронный научный журнал
О генезисе интернационализации высшего образования
Смоляков Д.А. О генезисе интернационализации высшего образования. Образование и наука. 2019;21(8):9-28. , 2019
Аннотация. Введение. Научно-образовательное сообщество часто недо-оценивает значение фундаментальных исследований в сфере интернационализа-ции высшего образования. Между тем философское обоснование данного фено-мена может пролить свет на природу и законы его развития. Изучение такой проблемы, как генезис интернационализации высшей школы, в свою очередь, может существенно повлиять на дальнейшие разработки по организации и раз-витию данной деятельности, определению конечных целей и возможностей их достижения, интерпретации концептуальных этических, политических и духов-ных составляющих международной академической мобильности. Цель представленного в статье исследования-вскрыть истинные при-чины и условия возникновения интернационализации как нового уровня выс-шего образования, государственной и наднациональной политики. Методология и методы. Работа выполнена с опорой на методологичес-кую концепцию критического анализа с использованием ретроспективного, рефлексивного, сравнительного видов анализа, методов синтеза, обобщения и систематизации различных научных точек зрения. Результаты исследования и научная новизна. В настоящее время фило-софские аспекты интернационализации высшего образования разрабатыва-ются узким кругом ученых, рассматривающих ее генезис сквозь призму гло-бализации. Выделены три варианта имеющихся позиций: интернационализа-ция как часть глобализации; как ответ на ее вызовы; как явление, предваря-ющее глобализационные трансформации. В каждом из этих подходов интер-национализация выглядит как взаимодействие национальных субъектов, про
Глобализация, европеизация и интернационализацияв системе высшего образования: пример Италии
Человек. Сообщество. Управление, 2014
Глобализация, интернационализация и европеизацияиграют решающую роль в текущем процессе трансформации систем высшего образования во всем мире. Система высшего образования в Италии не стала исключением в этом глубоком процессе трансформации за последние несколько лет, она сильно изменилась с тем, чтобы успешно соответствовать упомянутым вызовам. В статье предпринята попытка проанализировать международный аспект итальянской системы высшего образования, изучить трансформации, которые произошли с ней в процессе глобализации и европеизации, а также исследовать стратегию, которую использовало правительство Италии в университетах для того, чтобы решать новые внешние вызовы. Первая часть статьи посвящена теоретическому анализу литературы, связанной с понятиями глобализации, интернационализации и европеизации. Во второй части статьи анализируется международный аспект итальянской системы высшего образования со ссылками на теоретические модели, разработанные в первой части. Этот анализ показывает, что система высшего образования в Италии следует глобальным тенденциям в процессе интернационализации, но некоторые критические аспекты все еще сохраняются. Globalization, internationalization, and regionalization are factors, which are playing a crucial role in the current process of transformation of the higher education systems at worldwide level. The Italian university system was not exempt from this deep process of transformation and in the last few years, it deeply changed to be able to respond successfully to these challenges. The article aims to analyse the international dimension of the Italian university system, to explore how it was transformed by the processes of globalization and Europeanization and to investigate which strategies have been put in place by the Italian government and the Italian universities to face the new external challenges. The first part of the article consists in a theoretical analysis of the main literature related to the concepts of globalization, internationalization and Europeanization. In the second part of the article, the analysis is addressed to the international dimension of the Italian higher education system with references to the theoretical models elaborated in the first part. This analysis shows that Italian universities are following the global trends in their process of internationalizations, but certain critical aspects still persist.
Философские основания интернационализации высшего образования
Смоляков Д.А. Философские основания интернационализации высшего образования. Вести Национальной академии наук Беларуси. Серия гуманитарных наук. 2019; 2: 135-144. , 2019
Аннотация. Рассматриваются различные концептуальные подходы к пониманию феномена интернационализации высшего образования. В частности, проанализированы основные заблуждения и мифы, циркулирующие в академической среде в отношении данного феномена, разобраны типы его обоснования, рассмотрены заинтересованные стороны. Детально показаны концептуальные отличия интернационализации от глобализации, подчеркивается характер высшего образования как национального феномена. В силу различия национальных приоритетов и заинтересованных сторон делается вывод, что интернационализация сама по себе не может быть целью, однако может являться приоритетом национальной и институциональной политики. Представлен генезис интернационализации как попытки интеграции через различные программы по совершенствованию качества высшего образования постсоциалистических стран в общеевропейское пространство в 1990-2000-х гг. В результате устанавливается связь интернационализации высшего образования с такими концептами, как «интеграция» и «качество», а сам феномен представляется как институциональный процесс, лежащий в поле дихотомии данных концептов.
Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства : монографія
2020
У монографії узагальнено результати наукового дослідження «Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства». Основну увагу приділено глобальним інституційним трансформаціям, міжнародній публікаційній активності, розвитку системи освіти України у світлі зміни поколінь, трансформативним стратегіям вищої освіти, проблемі якості, гуманістичним та особистісним інтенціям вищої освіти, комунікаційній складовій вищої освіти. Упровадження монографії сприятиме підвищенню рівня і якості інтернаціоналізації вищої освіти України, формуванню світоглядного підґрунтя для стимулювання і забезпечення стійкого розвитку суспільства, підвищенню соціальної відповідальності вищої освіти і зміцненню її функції служіння суспільству. Для науковців у галузі вищої освіти, філософії освіти і педагогіки, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.
2011
У статті розглянуто поняття «глобалізація» та «інтернаціоналізація»; надано їх визначення; схарактеризовано складові процесу глобалізації та розкрито їх вплив на процес інтернаціоналізації; проаналізовано різні підходи до порівняння їх виявів у освітній галузі. В статье рассмотрены понятия «глобализация» и «интернационализация»; представлены их определение и характеристик а ; определены составные элементы процесса глобализации и раскрыто их влияние на процесс интернационализации; проанализированы разные подходы относительно сравнения указанных образовательных феноменов . The article touches upon the notions of «globalization» and «internationalization» . T heir definition and the characteristic is presented in the article. The components of the process of globalization are defined and their influence for internationalization process is described. D ifferent approaches concerning comparison of the specified educational phenomena are analyse d by the author.
Міжнародна конкурентна диспозиція національних систем вищої освіти
Міжнародна економічна політика, 2017
Міжнародна конкурентна диспозиція національних систем вищої освіти АНОТАЦІЯ. У роботі досліджено стратифікацію національних систем вищої освіти у динамічному конкурентному середовищі, яка є однією з форм поглиблення асиметрій глобального економічного розвитку. Уряди країн-ключових інноваторів, реагуючи на глобальні виклики, значну увагу приділяють підвищенню конкурентоспроможності національних систем вищої освіти як генератору конкурентних переваг суб'єктів міжнародних економічних відносин, які уречевлюються у формі інтелектуального капіталу. Для виявлення міжнародної конкурентної диспозиції національних систем вищої освіти досліджено еволюцію парадигм вищої освіти, детермінанти, критерії та показники оцінювання, методики класифікації та досліджень конкурентоспроможності систем вищої освіти. Проведено стратифікацію країн за рівнем конкурентоспроможності національних систем вищої освіти, яка спирається на їх позиціонування в системі координат якості, охоплення вищою освітою та питомих витрат, побудову конкурентних карт глобального освітнього ринку, кластерний аналіз. В основу побудови конкурентних карт покладено показники якості систем вищої освіти, які є складовими індексу глобальної конкурентоспроможності, та індикатори складання рейтингу національних систем вищої освіти. На підставі аналізу конкурентних карт розкрито динамічність позицій країн та обґрунтовано доцільність їх поділу на чотири групи. Виявлено, що групування країн і їх ключові характеристики відповідають рівням розвитку, що притаманні парадигмам Освіта 1.0-Освіта 4.0. Ідентифіковано чотири типи конкурентної диспозиції національних освітніх систем: лідерські, міцні, слабкі та аутсайдерські, кожному з яких притаманні характерні особливості. Доводено доцільність групування національних систем вищої освіти на проміжні, перехідні підгрупи, яких виокремлюють від однієї до трьох. Розкрито, що кожна з методик групування країн має недоліки та переваги, тому можуть застосовуватись різні з них залежно від цілей стейкхолдерів. 1 Антонюк Лариса Леонтіївна-доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Автор понад 120 праць, у тому числі 27 навчально-методичного характеру. Автор і співавтор 13 монографічних досліджень. Сфера наукових інтересів: конкурентоспроможність національної економіки, венчурний капітал, університетська освіта, соціально-економічне підприємництво.