Про ефективність судочинства на Волині (на прикладі роботи Луького гродського суду 1598 і 1600 рр.) (original) (raw)
Related papers
Монографічне дослідження присвячене одній із найактуальніших проблем історії держави і права України. У контексті новітніх досягнень юридичної науки розглядаються сутність, зміст і конкретно-історичні форми здійснення судової влади у державах і подібних до них утвореннях, які в різний час існували на території сучасної України. Аналіз історико-правової реальності тісно пов’язується з еволюцією теоретичних і суспільно-політичних поглядів на призначення правосуддя й судової влади. Звертається особлива увага на історичний досвід, який доцільно врахувати у процесі сучасної судової реформи в Україні. Монографія розрахована на широке коло науковців, викладачів, аспірантів, студентів, юристів-практиків, усіх, хто цікавиться проблемами судової влади.
Сибирский архив. 2020. № 4, 2020
Аннотация: Статья связана с изучением сознания русских крестьян начала XX в. Автор ставит задачей понять логику крестьянского судопроизводства: как действовали волостные судьи, сталкиваясь с взаимно противоречивыми свидетельствами, в какой степени они были способны противопоставить свой здравый смысл тем документам и показаниям, которые предлагали участники судебного процесса. Для этого используется годовая подборка решений Тулинского волостного суда (Томская губ., Барнаульский уезд) за 1914 г. Детальному разбору подвергнуты четыре решения, в которых судьи принимают решение в условиях взаимоисключающих свидетельских показаний либо выносят постановление, противоречащее наличным показаниям. Доказанным можно считать, что тулинские волостные судьи придавали значение и устным свидетельствам, и письменным документам (расписки, договоры), но не находились в зависимости от них. Решающую роль в принятии решения играла самостоятельная логика (здравый смысл) судей, критически оценивающих все представленные им факты с учётом собственного жизненного опыта. Адрес публикации: https://archivesiberia-journal.nso.ru/sites/archivesiberia-journal.nso.ru/wodby\_files/files/page\_283/kirillov\_-\_statya.pdf
На этапе станаўлення і развіцця капіталістычных сацыяльна-эканамічных адносін асабліва важнае значэнне набывала эфектыўнасць функцыянавання судовай сістэмы, якая павінна была гарантаваць маёмасныя правы насельніцтва і суб’ектаў гаспадарання. Гэта датычыла не толькі судаводства па грамадзянскіх ісках, але і разгляду некаторых катэгорый крымінальных спраў, якія ўзнікалі на эканамічнай глебе. The efficiency of functioning of judicial system was essential to genesis and development of capitalism, particularly to economic, social and political modernization of the society. Judicial bodies had to guarantee property rights of people and business entities. This applies not only to activity of courts for consideration of civil actions, but also criminal cases of economically motivated crimes.
Справник у системі управління Волинською губернією (кінець ХVІІІ – 1860-ті рр.)
Eminak
Мета статті – висвітлити функціонування інституту справників у Волинській губернії з кінця ХVІІІ ст. і до реформи місцевої поліції 1862 р; охарактеризувати їх повноваження, визначити особливості кадрової політики призначень на цю посаду, охарактеризувати практичну діяльність чиновників. Наукова новизна – охарактеризовано специфічні завдання справників Волинської губернії, які забезпечували стабільність на новоприєднаних територіях, зроблено аналіз їх кадрового складу та підраховано тривалість перебування на посаді. Зроблено висновки про гнучку кадрову політика верховної влади у регіоні: за потреби здобуття лояльності місцевих еліт надавалася можливість шляхті самостійно формувати корпус справників, у випадку опанування ситуації – центр повертався до бюрократичного принципу. Висновки: у статті проаналізовано функціонування інституту справників у Волинській губернії ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. Розглянуто виконання ними адміністративно-господарських, фіскальних, поліцейських повноважень у...
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2023
The paper describes the Kyivan Metropolitanate Basilian general procurators’ in Rome activities to support the Mukachevo eparchy during the 17–18 centuries. The author studies the vectors and forms of this work by analyzing sources’ information. The direct aim of this investigation is to examine the engagement of Fr Ignatius Volodzko OSBM, the general Basilian procurator of 1760–1772, in the case of canonical erection of the Mukachevo Eparchy of Byzantine Rite and its emancipation from the Eger Diocese of Latin Rite control. The historian ascertained that Fr Volodzko systematically communicated with the Mukachevo bishop Manuel Olshavsky OSBM. Fr Volodzko contacted Roman Apostolic Holy See officials to defend the Mukachevo Eparchy’s rights and interests and to speed up the official canonic erection of it in 1771. The researcher reconstructed a list of cardinals and dignitaries in close contact with Fr Volodzko and defined problems they had helped resolve. He also characterized Fr Volodzko’s recommendations to the bishop concerning the struggle for the Eparchy canonical erection in Vienna and Rome. Henceforth the author anatomized and published in attachments two of Fr Volodzko’s letters to bishop Olshavsky from 1766. This correspondence complements the research with information about many events and details during the Mukachevo Eparchy's contention for liberation from the Eger Diocese's “wardship.” The author concludes that the Basilian general procurator in Rome, who indeed officially represented the whole Kyivan Metropolitanate, at the same time was the Mukachevo bishop's deputy in Rome. Bishop Olshavsky trusted Fr Volodzko highly and delegated him largescale authority. As a result, this general procurator and the Kyivan Metropolitanate helped the Mukachevo Eparchy preserve itsel
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 2020
Метою статті є аналіз соціального значення діяльності цивільних департаментів губернських головних судів – ревізійно-апеляційних установ Правобережної України. Верховна влада, заради здобуття лояльності польської шляхти й утвердження в історичному регіоні, проводила гнучку політику, головним елементом якої було збереження річпосполитівської системи цивільних відносин. Автор досліджує межі компромісів еліти й судової влади, що стали наслідком примирення місцевого населення з російським пануванням. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного) методів з принципами історизму, системності та науковості, що дозволило зосередитися на механізмах адаптації річпосполитівської судової традиції до вимог верховної влади. Наукова новизна роботи полягає в дослідженні імперської практики пошуку консенсусу з польською шляхтою через механізми збереження річп...