ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СЛУЖБОВЦІВ У ЗВЯЗКУ З ЇХ ПІДПОРЯДКУВАННЯМ ОДИН ОДНОМУ: ЗАКОНОДАВЧА КОЛІЗІЯ (original) (raw)
Related papers
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ІНКЛЮЗИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 2021
У статті порушено проблему застосування інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному середовищі закладу освіти. Визначено, що основними типами засобів інформаційно-комунікаційних технологій, що використовуються для навчання дітей з особливими освітніми потребами, є такі: стандартні технології, доступні формати даних, допоміжні технології. Сформульовано три ключові функції, які вони виконують в інклюзивній освіті: компенсаторна, дидактична, комунікаційна. Необхідними умовами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес є наявність матеріального та системо-технічного забезпечення, а також наявність відповідних професійних компетентностей у вчителів.
2021
Анотація. Метою статті є моніторинг зарубіжного досвіду комерціалізації інновацій та активізації інтеграційних процесів у інноваційній сфері. Для виконання окресленої мети у процесі дослідження використано методи формалізації, аналогій, аналізу, порівняння. Інформаційною базою дослідження є матеріали Європейської комісії, матеріали монографій, наукових статей вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичних оглядів. Проведено систематизацію праць вітчизняних та зарубіжних вчених з метою наведення комплексного трактування інновації в сучасних умовах господарювання. Проаналізовано рейтинг країн світу за Глобальним індексом інновацій у 2015-2021 рр. (ТОП-20 та Україна). Досліджено спектр практичних засобів та інструментів задля забезпечення інноваційного розвитку та підвищення рівня комерціалізації інновацій, що застосовують країни світового економічного простору. Оцінивши передовий досвід активізації інноваційної діяльності зроблено висновок про те, що першочерговим завданням, яке вирішують країни-інноваційні лідери є побудова інноваційного ланцюга від генерації ідеї до її реалізації в підприємницькому середовищі. У статті здійснено узагальнення зарубіжного інтеграційного досвіду фінансового, організаційного і нормативно-правового забезпечення комерціалізації інновацій, а також окреслено заходи даного спрямування, що можуть бути адаптовані для впровадження у вітчизняну інноваційну практику. Науковою новизною отриманих результатів є обґрунтування прямого впливу комерціалізації інновацій на конкурентоспроможність країни, уточнено трактування дефініції «інновації» акцентуванням на необхідності їх постійності та безперервності продукування, а також на оптимальності інноваційно-управлінської інфраструктури на мікро-, макро-, мезо-та мегарівнях. Виокремлено із передового зарубіжного досвіду країнінноваційних лідерів заходи підвищення рівня комерціалізації інновацій для інтегрованих структур (наука, держава, бізнес), що сприятимуть підвищенню ефективності усього ланцюга створення інноваційного продукту у вітчизняній практиці. Одержані результати дослідження можуть бути використані при формуванні заходів інноваційної політики щодо формування стратегічних напрямів підвищення рівня комерціалізації інновацій. Ключові слова: інновації, Глобальний індекс інновацій, інноваційний продукт, суб'єкти інноваційної діяльності, start-up компанії, комерціалізація інновацій.
Економіка та суспільство
Стаття присвячена актуальним питанням визначення конкурентоспроможності закладів ресторанного господарства. Проаналізовано найновіші підходи до оцінювання рівня конкурентоспроможності закладів ресторанного господарства. Обґрунтовано необхідність визначення переліку факторів конкурентоспроможності окремо для кожного з типів закладів ресторанного господарства (кафе, бар, ресторан тощо). Адаптовано метод інтегрального показника для визначення рівня конкурентоспроможності такого типу закладів ресторанного господарства, як кафе. Окреслено групи показників конкурентоспроможності кафе, описано особливості їх оцінювання та охарактеризовано вплив оцінюваних показників на загальний рівень конкурентоспроможності.
Information Technologies and Learning Tools, 2021
Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної вищої школи – формуванню у викладачів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу вищої освіти. Запропоновано досвід упровадження постійно діючого семінару «Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладів вищої освіти», створеного для викладачів, його структуру й змістове наповнення, завдання курсу, особливості реалізації, навчальні методи і прийоми, навчальні матеріали, додаткові форми роботи та очікувані результати навчання. З урахуванням наукового доробку сучасних дослідників зазначено, що однією з умов успішної реалізації завдань освіти є розв’язання проблеми підготовки викладачів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, формування в них професійної та загальної інформаційної культури, цифрової компетентності, що сприятиме всебічному розвитку педагогів, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумінню інформаційно-комунікаці...
ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ ПЕРЕКЛАДУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 2016
Розглянуто проблеми формування соціокультурної компетенції засобами перекладу та необхідності формування іншомовної комунікативної компетенції в умовах інклюзивного навчання. Особливо гостро стоїть питання підготовки молодого покоління до життя в умовах багатонаціонального і полікультурного простору, формування умінь спілкування і співпраці з людьми різних національностей, то навчання іноземної мови, формування комунікативної та соціокультурної компетенцій є одним з головних завдань сучасної школи з метою задоволення освітніх потреб осіб з особливими потребами. Встановлено, що реалії сьогодення вимагають, щоб учні із особливими освітніми проблемами вивчали іноземну мову й активно використовували її у процесі навчання. Використання засобів перекладу у процесі навчання іноземної мови, допомагає школярам опановувати нові знання, формувати загальні та спеціальні компетенції, зокрема соціокультурну компетенцію, що сприяє соціалізації дітей з особливими потребами, інтегруванню їх в загальноосвітню систему України. Встановлено, що формування соціокультурної компетенції засобами письмового перекладу відбувається завдяки використанню системи вправ. Ґрунтуючись на цій системі, підсистемах, групах і видах вправ, можна розробляти їх комплекси відповідно до сфери людської діяльності, враховуючи цілі та умови навчання. Відзначено, що модернізація освітньої системи, розвиток інклюзивного підходу до навчання вимагають пошуку нових рішень щодо навчання іноземної мови на різних рівнях навчання.
Інноваційна професійна освіта
У публікації обґрунтовано суть концептуальних засад консультування з молодіжного підприємництва в закладах професійної (професійно-технічної) освіти як основоположного, системного й фундаментального розуміння процесу консультування в цілісності підходів, принципів, методів, дій щодо становлення і розвитку молодіжного підприємництва, у т.ч. розвитку готовності майбутніх фахівців до підприємницької діяльності і самозайнятості. Уточнено завдання консультування з молодіжного підприємництва в закладах П(ПТ)О. Розглянуто основні напрями, способи і форми реалізації концептуальних засад системи консультування з молодіжного підприємництва. Консультування з молодіжного підприємництва передбачає: аналіз конкретних ситуацій, що виникають у процесі підготовки здобувачівпрофесійної (професійно-технічної) освіти до підприємницької, бізнес-діяльності; наданнясвоєчасної допомоги майбутнім фахівцям у прийнятті найбільш адекватних рішень щодо їхньоїмайбутньої участі у підприємництві; перегляд і аналіз...
Social political conflicts, 2018
Досліджено використання Інтернету та різноманітних соціальних мереж для поширення фейкових новин, пропаганди з боку Російської Федерації впродовж російськоукраїнського конфлікту, починаючи з 2014 року. Особлива увага приділяється питанням протидії Української держави інформаційній агресії з боку Росії та створенню Україною власних спеціаль них угрупувань для поширення в мережі інформації щодо дій агресора та проведення власних інформаційних кампаній. Ключові слова: соціальна система, дестабілізація соціальної системи, Інтернет, соціальна мережа, інформаційний вплив, дезінформація, фейкові новини, пропаганда. Калюжная Ю. А. Интернет и социальные сети как средства эскалации социальнополитических конфликтов: на примере российскоукраинского конфликта Исследовано использование сети Интернет и различных социальных сетей для распространения фейковых новостей, пропаганды со стороны Российской Федерации во время российскоукраинского конфликта, начи ная с 2014 года. Значительное внимание уделено вопросу противодействия Украинского государства информационной агрессии со стороны России и созданию Украиной собственных специальных подразделений для распро странения в сети информации касательно действий агрессора и проведения собственной информационной кампании. Ключевые слова: социальная система, дестабилизация социальной системы, социальная сеть, Интернет, информационное воздействие, дезин формация, фейковые новости, пропаганда. Kaliuzhna Yulia. Internet and social media as means of escalation of social political conflicts: A Case Study of Russian Ukrainian conflict The role of Internet and various social networks for spreading of fake news and propaganda of Russian Federation in Russian Ukrainian conflict is examined. The ©1КАЛЮЖНА Юлія Олександрівна-аспірантка Національного ін-ституту стратегічних досліджень
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція», 2023
В запропонованій статті розкривається теоретична та практична проблематика використання інституту конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні по корупційним кримінальним правопорушенням. Автором акцентовано увагу на відсутності чіткого нормативно-правового регулювання кола суб’єктів, які уповноважені вирішувати питання про залучення конфідента до здійснення досудового розслідування, що негативно впливає на правозастосовну практику. Також висвітлюються проблеми протиріч між нормами кримінального процесуального закону щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій за участі конфіденційних осіб та доктринальні дискусії з цього приводу в науці кримінального процесу. Автором проведено вивчення судової практики Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за останні роки (2019-2023) щодо особливостей вирішення питання про участь конфідента в корупційних кримінальних провадженнях на підставі чого зроблено висновки про наявність значної кількості поглядів з приводу повноважень прокурора та слідчого залучати відповідних осіб та порядку оформлення такого рішення. На відміну від інших доктринальних робіт з означеної проблематики, в даній статті наводяться міркування стосовно впливу сучасного стану правової регламентації використання конфіденційного співробітництва та актуальної судової практики в частині реалізації відповідних приписів кримінального процесуального закону на стан дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого. Автором на основі вивчення вироків Вищого антикорупційного суду та ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду стверджується, що будь-які порушення сторони обвинувачення з приводу залучення конфідента на сьогодні визнаються неістотними, а тому не мають ніякого процесуального значення. Водночас в правозастосовній практиці зустрічаються виправдувальні вироки, які мотивовані невідповідністю порядку прийняття рішення про участь конфідента в корупційному кримінальному провадженні (неналежний суб’єкт ухвалення процесуального рішення), що зумовлює недопустимість доказів, які сторона обвинувачення отримує в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проте це не є певною тенденцією, а швидше виняток із правила. Окрім того, в подальшому такі вироки скасовуються судами вищих інстанцій. На основі аналізу норм кримінального процесуального закону, практики його застосування та доктринальних здобутків науки кримінального судочинства, автором констатується факт недоцільності формування позиції сторони захисту на спростуванні допустимості доказів сторони обвинувачення на підставі залучення конфідента неуповноваженим суб’єктом або ж неналежного процесуального оформлення прийняття ним відповідного рішення.