ИНТЕРНЕТ В ПЕРСПЕКТИВЕ ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОЙ ФИЛОСОФИИ И ФЕНОМЕНОЛОГИИ (original) (raw)
Related papers
HORIZON. ФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ. Том 3(1) 2014. С.192-208, 2014
Интенциональность играет центральную роль в развитии гуссерлевской феноменологии. В «Идеях I» Гуссерль обозначает важность интенциональности для его феноменологии следующим образом: «Интенциональность есть название проблемы, охватывающей всю феноменологию». Согласно ему, интенциональность означает фундаментальное свойство, «отсылающее к чему-то объективному», которое может быть усмотрено в определенном виде опыта. Это понятие интенциональности, которое возникло благодаря критике брентановского понятия интенциональности, было впервые учреждено в «Логических исследованиях» 1900/1901 и получило дальнейшее развитие в «Идеях I» и других работах. Перевод выполнен по изданию: Lee, N.-I. (2000), Practical Intentionality and Transcendental Phenomenology as a Practical Philosophy. Husserl Studies, (17), 49–63. В более ранней версии эта статья была представлена как Лекция в память об Аароне Гурвиче, спонсированная Центром передовых исследований в феноменологии на 38-ой ежегодной встрече Общества феноменологии и экзистенциальной философии, Юджин, Орегон, Октябрь 1999. Перевод: К. Майдаченко, ред.: Н. Артеменко
ПРО ВІДМІННІСТЬ ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ І ТЕОЛОГІЇ КІНО
Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences, 2020
Розглядається проблема співвідношення підходів до розумію релігійного кінематографу. У центрі уваги знаходиться теорія трансцендентального стилю в кіно Пола Шредера. Розкриваються головні аспекти цієї теорії. Показані причини, внаслідок яких теорія Шредера не стала домінуючим напрямом у рамках філософії кіно. На прикладі фільму Пола Шредера «Щоденник пастиря» показані сильні і слабкі сторони теорії трансцендентального стилю. Детально розглянуті прецеденти створення релігійного кіно в американській і італійській кінематографічних культурах. На прикладі фільмів на біблейські сюжети розкрита специфіка побудови протестантського і католицького образу Христа. У американському кінематографі до середини 1960-х років домінувала тенденція класичного костюмного фільму в епічному стилі. З початку 1980-х років новою тенденцією став розвиток телеєвангелізму, в якому істотну роль грали телепостановки новозавітних історій. Цей напрям не породив якісних фільмів. У італійському кінематографі кращими ...
ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДМОВИ В ЦІЛІСНОМУ СПРИЙНЯТТІ ТЕКСТУ (ВІТОЛЬД ҐОМБРОВИЧ " ТРАНС-АТЛАНТИК "
Анотація. Розглядаються особливості функціонування паратексту, зокрема його рецептивна складова. Акцентується його участь в оформленні тексту у специфічну інтерпретаційну рамку цілісності, що генерує механізм рецептивної дії, звужує чи розширює горизонт очікування читача. Підкреслюється роль авторської передмови в архітектоніці літературного тексту як певною мірою „проксемічного центруˮ. За результатами рецептивного опитування стосовно роману Вітольда Ґомбровича (1904–1969) „Транс- Атлантик” (1953) функція передмови інтерпретується як діалогічна. На основі аналізу трьох авторських передмов (1951, 1953, 1957) і матеріалів письменницького щоденника робиться висновок про наративну динаміку цих передмов і безпосередній вплив означеного паратекстуального фрагмента тексту на процес декодування змісту роману. Ключові слова: паратекстуальність, передмова, наратор, рецепція, горизонт очікування, В. Ґомбрович, „Транс-Атлантик”
ИНТЕРНЕТ КАК ГЕНЕРАТИВНОЕ ПРОСТРАНСТВО: ИСТОРИКО-ЭВОЛЮЦИОННАЯ ПЕРСПЕКТИВА
Вопросы Психологии, 2019
В данной статье предпринимается попытка рассмотреть природу Интернета как принципиально незавершаемой генеративной сети, порождающей непредсказуемые эффекты в поведении сложных систем. С опорой на историко-эволюционный подход (А.Г. Асмолов) и концепцию генеративных систем (Дж. Зиттрейн) обосновывается гипотеза, согласно которой Интернет выступает как сетевая технология, обусловливающая «социальный ароморфоз» – скачок к качественно иному образу жизни. В силу своей принципиальной открытости и незавершенности Интернет ускоряет процессы роста разнообразия социальной организации, одновременно увеличивая ее преадаптивный потенциал и чувствительность к изменениям. На основе концепции генеративности демонстрируется роль Интернета в росте разнообразия деятельностей, опосредствуемых через разные культурные орудия (Л.С. Выготский, А.Н. Леонтьев, М. Коул, Ю. Энгестрём). Анализ генеративности Интернета в контексте историко-эволюционного подхода дает возможность раскрыть эволюционный смысл Интернета как ресурса вариативности и преадаптации в эпоху нарастающей неопределенности и цивилизационных кризисов. Кроме того, взаимодополнение концепции генеративности и историко-эволюционного подхода позволяет предложить новую интерпретацию различного рода инициатив по регулированию и суверенизации Интернета.
ИННОВАЦИОННАЯ ЭКОНОМИКА: РОЛЬ УНИВЕРСИТЕТОВ В ПРОЦЕССЕ ТРАНСФЕРТА ЗНАНИЙ
Ветник КазНУ (Серия экономическая), 2014
В данной статье анализируется роль университетов в процессе трансферта знаний в контексте инновационного развития страны. В качестве основного метода исследования был использован анализ и синтез роли университетов в ряде стран. На основе сравнительного анализа были сделаны выводы относительно роли и функциях высших учебных заведений в развитых, развивающихся странах и в странах с переходной экономикой. Результаты исследования показали, что с ростом уровня развития страны меняется понимание роли и функции университетов. Чем выше уровень развития страны, тем комплекснее и шире роль вузов в процессе трансферта знаний и ускорении темпов роста инновационной составляющей экономики. Казахстан в последние годы выстраивает достаточно активную политику по развитию инновационной экономики на основе трансферта знаний между университетами и предприятиями. Университеты теперь рассматриваются не только как образовательные и исследовательские центры, но и как неотъемлемая часть национальной инновационной системы, активно взаимодействующая с предпринимательским сектором.
ФЕНОМЕН ОБРАЗОВАНИЯ В ТРАНЗИТИВНОМ ОБЩЕСТВЕ
2015
У статті аналізуються основні підходи до поняття транзитивного суспільства. Дається характеристика терміна «транзитивність» як соціального явища. Виділяються основні характеристики транзитивного суспільства. Підкреслюється феноменальність освіти як явища соціального життя в транзитивну епоху. Принципово змінився статус самого знання, його виробництва і споживання. Сьогодні перед освітою стоїть завдання розширити пізнавальні можливості людини, озброїти її новітньою методологією освоєння світу і набуття нових знань, підвищення рівня компетенцій у її професійній діяльності.This article analyzes the main approaches to the concept of transitive society. Describes the term "transitivity" as a social phenomenon. There are basic characteristics of transitive society. Phenomenal emphasized education as a phenomenon of social life in the transitive period. Fundamentally changed the status of the knowledge, its production and consumption. Today, the task of education is to expand edu...
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ У СФЕРІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
Vìsnik Deržavnoï akademìï kerìvnih kadrìv kulʹturi ì mistectv, 2020
Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об'єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний-для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний-для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу-для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об'єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об'єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб'єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату-театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів авторського та/або суміжних прав). Ключові слова: творчість, театр, авторське право, мистецтво, інтелектуальна власність. Яворская Александра Степановна, доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой интеллектуальной собственности, информационного и корпоративного права Львовского национального университета имени Ивана Франко; Тарасенко Леонид Леонидович, кандидат юридических наук, доцент кафедры интеллектуальной собственности, информационного и корпоративного права Львовского национального университета имени Ивана Франко Интеллектуальная собственность в сфере театрального искусства Целью работы является анализ театральной деятельности как творческой деятельности, направленной на создание объектов интеллектуальной собственности. Методология. В процессе выполнения научного исследования использованы следующие научные методы: диалектический-для выявления основных закономерностей и особенностей, присущих правоотношениям, возникающим в сфере театрального искусства; сравнительный-для сравнения отечественного и зарубежного законодательства о театральной деятельности; анализа-для исследования правовых норм, регулирующих отношения в сфере театрального искусства. Научная новизна работы заключается в