КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ КЛАСТЕРІВ (original) (raw)

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ГНУЧКА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО БІЗНЕСУ

Сьогодні у світовій економіці відбуваються радикальні зміни, які закладають основу глобальним трансформаціям суспільного життя. Вони пов'язані, зокрема, зі значними змінами вектору суспільного споживання, спрямованого на креативну продукцію; ціннісних пріоритетів людини, де визначальним фактором життя стає відпочинок та зростання інтересу до творчості як процесу і виду діяльності, а також активізацією інтелектуальної діяльності у суспільстві, внаслідок зростання рівня освіти населення та динамічного розвитку сфери науки. Все це мало вирішальний вплив на формування і розвиток нового сегменту національних економік -креативної економіки та виокремлення нового суспільного прошарку населеннякреативного класу. Групування творчих людей на певних місцевих територіях зумовила концентрацію креативної діяльності у містах, регіонах, шо організаційно знайшло своє відображення у формуванні кластерних об'єднань окремих видів креативного бізнесу. Організаційно креативний бізнес почав розвиватися у формі малих та середніх підприємств, розташованих на спільній території.

КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ГНУЧКА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО БІЗНЕСУ.docx

Культурологічний альманах № 11, С. 49-51., 2018

Визначено сутність, значення. фактори формування креативних кластерів, а також підходи, що визначають динамізм розвитку креативних кластерів. Сформовано основні положення формування моделі креативного бізнесу.

ВПЛИВ ОСВІТИ НА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

The article describes the influence of education on the formation of creative human capital. It is justified that education has a significant impact on the formation, reproduction and development of creative human capital. The paper also analyzes the state of the educational level of citizens and innovative development in Ukraine compared to other countries of the world. The work states that it is necessary to reform the modern educational system in order to provide the appropriate level of training of professionals, in which knowledge, skills and abilities will meet the requirements of the creative economy. As recommendations the article presents the main directions of the modern system of education that will be able to provide effective formation of creative human capital, in particular: creation of conditions for development of creative, independent and socially responsible person who is professionally competent; integration of educational and cultural components, a combination of training, education and research work; development of a creative environment that stimulates pupils and students to form an active life position in order to implement their personal and creative potential.

ФЕСТИВАЛІ ЯК ДРАЙВЕРИ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Питання культурології

Мета статті — проаналізувати актуальні проблеми дослідження фестивалів як драйверів розвитку креативних індустрій у контексті історико-культурологічного підходу. Методологія передбачає застосування сукупності методів наукового дослідження загального та спеціального характеру. Ключовим методологічним підходом дослідження визначено історико-культурологічний, на основі якого проаналізовано розвиток фестивалів кінця ХХ – початку ХХІ ст. у культурологічній думці. Культурологічний підхід дав змогу довести, що фестивалі забезпечують синергію креативних ініціатив, історії, культурних цінностей, звичаїв і традицій, мистецтв і творчості, сприяючи сталому розвитку креативних індустрій та суспільства України загалом. За допомогою аналітико- синтетичного методу виокремлено особливості діяльності фестивалів у креативних індустріях в Україні, систематизовано основні класифікаційні підходи до фестивалів креативних секторів; метод логічного узагальнення використано для теоретичного обґрунтування іст...

КРЕАТИВНА ЕКОНОМІКА ЯК КАТАЛІЗАТОР СТАЛОГО РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Наукові інновації та передові технології

Анотація. У статті проаналізовано креативну економіку як каталізатора сталого розвитку культури. Визначено, що у зв'язку з сучасними викликами світових тенденцій, питання осмислення культури на теоретичному рівні, як особливої сфери господарської діяльності є для України актуальним. Розвиток креативної економіки відкриває перед людством значні можливості та подальші перспективи. Найближчим часом становлення креативного сектору та економіки культури може стати одним з головних завдань державної економічної стратегії. Доведено, що в наш час поширюється нова парадигма, в основі якої знаходиться міждисциплінарний підхід, який включає в себе на мікро та макро рівнях культуру та економіку, а також соціально-економічні, культурологічні та технологічні аспекти розвитку. В умовах глобалізаційних процесів основними важелем економічного зростання та передумовами гармонійного розвитку є можливість до творчості, доступ до отримання інформації та формування нових знань. Саме це виступає як фундаментальне положення нової парадигми економічної науки. Визначено, що креативна економікаце цілісна концепція, яка побудована на взаємодії між культурою, економікою та технологіями в глобалізованому соціо-економічному середовищі, в якому переважають символи, тексти, звуки та зображення. Зроблено висновки, що ключовою проблемою при вивченні культурних індустрій як економічного сектору та оцінюванні економічного внеску від діяльності в його межах є відсутність цілісної та оптимальної методики економіко-статистичних та економічних вимірювання зазначеного сектору. Це обумовлено тим, що цей сектор розвивається на межі різних сфер людської діяльності, а вироблений культурний продукт має синергетичний характер.

КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ТА ЇХ РОЛЬ У РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Економіка та суспільство

У статті розкрито зміст поняття «креативні індустрії» та означено, які види економічної діяльності акумулює в собі дана галузь. Вивчено вплив креативних індустрій на соціально-економічний розвиток територій, формування їх бренду й наступне просування на національному та міжнародному туристичному ринку. Увагу звернуто на осмислення впливу креативних індустрій на розвиток культурно-пізнавального туризму, популярність якого упродовж крайніх років стрімко зростає. З урахуванням зарубіжного досвіду та українських практик проаналізовано вплив на попит туристів у сегменті культурно-пізнавального туризму регенерації історичних міст, окремих їх частин, кварталів чи ансамблів, реставрації об’єктів історико-культурної спадщини, відображення культурних та природних об’єктів у кінострічках, літературних та мистецьких творах, проведення фестивалів, майстер-класів, екскурсій, ін.

ГЕНДЕРНО-ВІКОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО- ПРОФЕСІЙНІ ЧИННИКИ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

2018

The article deals with the age and organizational factors of the creative potential of Social Work specialists. On the basis of the results of the empirical study, the level of creative potential, the indicator of creative potential depending on gender, place of the residence of specialists, length of work, the stage of professional development ("self-determination as a specialist", "the stage of self-projecting of professional path"), "self-regulation in professional self-development, self-affirmation and self-improvement in professional activity ","self-realization of a specialist as a professional, the achievement of “achme”, “a reflection of professional experience and self-creation of meaning further way of life”.

ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНУ

The actual problems of regional economy development, 2019

У статті досліджуються питання інституційної складової конкурентоспроможності регіону в частині формування кадрового (людського) потенціалу для її розвитку.Метою є дослідити інституційні чинники формування кадрового потенціалу на регіональному рівні та запропонувати шляхи його розвитку на базі проекту “Створення проектно-освітнього центру розвитку інновацій та інвестицій в регіоні” задля підвищення рівня конкурентоспроможності та інноваційності розвитку Прикарпатського регіону України.Для отримання якісних та кількісних результатів дослідження у статті використано методологію соціологічного опитування, зокрема при розрахунку показників, що характеризують кадрові потреби громад Прикарпаття; застосовано методи статистичної обробки інформації, логіко-аналітичний – для окреслення тенденцій формування, для визначення та систематизації даних щодо кадрового потенціалу, що формується у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (ПНУ), в розрізі об’єднаних територіальних гро...