ПИТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Випуск 80 (original) (raw)

80-ЛЕТИЕ ПРОФЕССОРА ВЛАДИМИРА КОНСТАНТИНОВИЧА КАРТАШОВА

Чебышевский сборник, 2017

Эта статья посвящена 80-летию видного специалиста по универсальной алгебре-Владимиру Константиновичу Карташову. Дан обзор основных этапов профессионального становления и роста В. К. Карташова. Проанализированы основные направления его фундаментальных математических и прикладных исследований. Представлен список основных научных публикаций В. К. Карташова и тематика диссертаций, по которым В. К. Карташов был научным руководителем. Ключевые слова: универсальные алгебры, теория унаров, Волгоградская школа универсальных алгебр. Библиография: 32 названия.

ПЕРЛИНКА КНИГА З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Ця книжка, створена для тебе, хороша твоя знайома «Перлинка». Тільки вона, як і ти, подорослішала. Під час спілкування з нею розквітатиме твій талант читача. Читання вміщених у ній творів потребує польоту дум ки, фантазії, уміння сприймати їх розумом і серцем.

ПОНЯТТЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПІЛЬНОТИ У ПРАКТИЦІ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Studia Methodologica

У статті зосереджена увага на функціонуванні поняття літературної групи у дослідницькій практиці українських літературознавців, присвяченій українському літературному процесу ХХ століття, актуалізованому самим історико-літературним матеріалом. Констатовано теоретичну недостатність у дефініції спільноти і її видів, зумовлену тривалим колоніальним статусом України і її гуманітарної сфери. На меті – виокремити ті спільноти, із якими працює українська наука («Молода Муза», «Празька школа», група «Вістника»), і на їхньому прикладі з’ясувати змістові складові робочих визначень, із якими пов’язане ідентифікування явища в межах видового ряду, а також актуалізувати ті методологічні підходи, які дозволяють науковцям повноцінно реконструювати соціальну групу. У підсумку зактуалізовані національні пропозиції можуть стати підгрунтям для подальших теоретико-методологічних напрацювань, зразком для дослідження тих соціальних груп, що входять у дискурс літературознавства. Принцип історизму, постколо...

ИСКУССТВО И ЛИТЕРАТУРА

Сыртыпова Сурун-Ханда Дашинимаевна, д.и.н., в.н.с. Лаборатория экологии аридных территорий Института проблем экологии и эволюции им. А.Н. Северцова (ИПЭЭ) РАН,

ОБУЧЕНИЕТО ПО ЛИТЕРАТУРА КАТО БРИКОЛАЖ

web Ако процесът на преподаване/учене на т.нар. точни и природни науки се базира върху транспозицията и неизбежно свързананата с нея трансформация на знания от съответните научни области с оглед на конкретните образователни цели, то литературното образование се намира в една далеч по-усложнена ситуация. Тъй като референтните му дисциплинарни полета са не само тези на литературната критика, теория, история, но и тези на лингвистиката, културологията, естетиката, философията, социологията, психологията и пр., то се оказва лишено от относително единна теоретична основа и заставено да борави с една мозайка, с един пачуърк (Garcia-Debanc 1990: 41-75) от хетерогенни, разноречиви, а често и противоречиви теоретични визии, несводими до единен, кохерентен методически модел 1 .

ТОТАЛІТАРИЗМ І ЛІТЕРАТУРА: ВІД ВЗАЄМОДІЇ ДО ВИКРИТТЯ

Studia Ukrainica Posnaniensia

Researchers from different branches of science are interested in the reasons and conditions of the emergence of totalitarianism in Europe following the First World War. Numerous contemporary studies provide evidence about different ways of explaining post-totalitarian discourse. What is very important in such studies is the problem of art, especially that of literature. The article is devoted to revealing the connections between that regime and the art of word. The author analyzes the peculiarities of using literature as an instrument of propaganda. In addition, one of the main problems of current research is the contemporary ways of artistic rethinking and the process of working out the totalitarian experience. Primarily, it is represented as a trauma that influences the behavior of modern societies and very often provokes unpredictable turns in European policy.

ПИТАННЯ МІФОТВОРЧОСТІ В РЕЦЕПЦІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ НАУКИ

У статті розглядаються питання міфотворчості в рецепції літературознавчої на-уки. Узагальнюються, систематизуються та вдосконалюються теоретичні аспекти міфомислення. Вивчаються традиційні наукові погляди на архетипний образ, міфоло-гему, міфему, символ, мотив, аналізується взаємозв'язок між цими компонентами та вдосконалюються наукові підходи до проблем реалізації міфопоетичних категорій у ху-дожній творчості. Структурні одиниці міфологічного тексту розглядаються в руслі архетипної критики; з'ясовуються основні їх функції в художній творчості (аксіологічна, світоглядна, культурологічна, інтегративна тощо). Вибудовується загальна схема реалізації інваріантного ядра архетипу в літературних контекстах. Звертається ува-га на феномен авторського світобачення та його зв'язок із прадавніми міфологічними уявленнями. Розглядаються способи і види функціонування архетипних схем у літера-турі.

ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ КАРТА И ХОД УРОКА ЛИТЕРАТУРЫ

УРОК ЛИТЕРАТУРЫ в 7 классе (ФГОС) Стихотворения о родине, родной природе, собственном восприятии окружающего. (Стихи поэтов ХХ века В.Я. Брюсова, Ф.К. Сологуба, С.А. Есенина, Н.М. Рубцова, Н.А. Заболоцкого) Разработала учитель русского языка и литературы Власова В.П. Краснодарский край, Лабинский район, ст. Вознесенская 2016 г.