ХРИСТИЯНСЬКИЙ ВИМІР ГЛОБАЛЬНИХ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОБЛЕМ: ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ (original) (raw)
Related papers
ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ХРИСТИЯНСЬКУ КОМУНІКАЦІЮ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
Успіхи і досягнення у науці, 2024
Україна де-факто є першою країною на теренах колишнього Радянського Союзу, де відбулося визнання богослов’я (теології) як галузі знань в освітньому і науковому просторі. Фахівці різних галузей знань використовують методологію християнської теології. Зауважимо, що вагомої значущості в державно-управлінському дискурсі набуває розповсюдження інформації про святе письмо в контексті його впливу на культуру, історію і науку. Фахівці вивчають теологічну думку християнства, історичні, теоретичні, систематичні та практичні питання догматики, віровчення та духовно-моральні засади життя православної церкви, на яких ґрунтується приватна та публічна діяльність християнина. Наголосимо, що від державних управлінців насамперед очікується впровадження моральних цінностей, етики, норм діалогу культур, релігій і націй в життя українського суспільства.
ФИЛОСОФСКИЙ ВЗГЛЯД НА ГЛОБАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОВРЕМЕННОСТИ
Проблема настоящего в контексте "постметафизики", 2020
Рассматриваются два аспекта проблемы настоящего в современной («постметафизической») философии. Первый аспект данной проблемы связан с невозможностью выделения и фиксации момента «теперь», второй аспект ставит под вопрос критерии настоящего как подлинного. В качестве решения данной проблемы в обоих вышеназванных аспектах предлагается трактовка настоящего как действиясобытия мысли/бытия. В своём осуществлении данный акт выступает условием утверждения любого сущего как подлинного и имеющего место «здесь и сейчас». В этом контексте сама философия осмысляется как деятельность «воссоздания настоящего».
ФІЛОСОФСЬКА ГЕРМЕНЕВТИКА Й ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА
ФІЛОСОФСЬКА ГЕРМЕНЕВТИКА Й ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОГО ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА, 2013
The article is devoted to the research of the source studies aspects of the theory of hermeneutics experience of H.-G. Gadamer. It has been demonstrated that philosophic hermeneutics doesn’t suggest the universal humanities method of cognition. It characterizes the conditions in which cognition is accomplished. H.-G. Gadamer has demonstrated that scientific method alone does not guarantee the truth, because our existence takes part in cognition. Key words: philosophic hermeneutics, theoretical study of sources, the hermeneutic circle, the theory of hermeneutic experience, the science of the spirit, tradition, interpretation, understanding, interpretation.
ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Слобожанський науково-спортивний вісник, 2020
Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, грома...
ФИЛОСОФСКО-ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ МЕР ДЛИНЫ ХРАМОСТРОЕНИЯ ДРЕВНЕЙ РУСИ X-XV ВЕКОВ
Венгерова М.Э. Философско-геометрические системы мер длины храмостроения Древней Руси X–XV веков // Architecture and Modern Information Technologies. – 2019. – №3(48). – С. 23-37 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://marhi.ru/AMIT/2019/3kvart19/PDF/02\_vengerova.pdf, 2019
The article links the linear measures used in ancient Russian churches with the previously identified geometric principles inherent for their proportions and closely connected with the philosophical understanding of the world order by Christians. These principles were used for interior dimensioning in ancient Russian churches of the 10th – 15th centuries and include the “quadrature of a circle” problem solved geometrically in temples with a width-to-length ratio of 8:9, 10:13, 2:3, 5:8; the “Life Giving Pillar” with its horizontal projection equal to the area under the dome in ¾ of the churches, and with a height to the central point of the vault in ratios 1:3, 1:4, 1:5 to its diameter; theological image of the Holy Trinity as a horizontal projection of the divine light “river” flowing from the central dome space and divided into two branches, according to Gregory the Theologian (4th century); and fractions used in the practical dimensioning of the symbolic zones of “visible world” and “invisible world”. It is proposed to restore the chronicle name of the Belt of Christ measure (1.05 to 1.08 m), which is a half of the Byzantine fathom orguia (2.12 to 2.17 m). The difference between the two ways of the Holy Trinity representation in ancient Russian churches is explained: its theological concept expressed through a geometrical and symbolic image, or a dedication to it “in the name of the Father, and of the Son, and of the Holy Spirit”. В статье проводятся взаимосвязь мер длины, использовавшихся в храмостроении Древней Руси, с ранее выявленными геометрическими закономерностями построения пропорций, тесно связанными с философским пониманием мироустройства христианами, применявшимися в размерении интерьеров древнерусских храмов X–XV веков, такими как: задача «квадратура круга», которой выстраивались габариты с пропорциями 8:9, 10:13, 2:3, 5:8; «Животворящий столп», горизонтальная проекция которого равна по площади подкупольному квадрату в ¾ храмов, а высота до центральной точки свода кратна его диаметру в соотношениях 1:3, 1:4, 1:5; богословский образ св. Троицы, как горизонтальная проекция «реки» божественного света, льющегося из подкупольного пространства и разделяющегося на два рукава, по Григорию Богослову (IV в.); и дроби, использовавшиеся при практическом размерении символических зон «мира видимого» и «невидимого». Предлагается восстановление летописного названия меры Пояс Христа (1,05 – 1,08 м), представляющего собой половину византийской сажени оргии (2,12-2,17 м). Объясняется разница двух вариантов упоминания в древнерусских храмах св. Троицы, как богословского понятия через геометрическо-символический начертанный образ или, как посвящения ей: «во имя Отца и Сына и Св. Духа».
РОЗРОБКИ УРОКІВ ІЗ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Boock, 2022
Баяновська Марія Романівна-кандидат пед. н., доц., завідувач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін ЗІППО. Староста Володимир Іванович-доктор пед. н., проф. кафедри педагогіки ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Шпір Борис, Бабічин Юрій Ш 8 Розробки уроків із християнської екологічної етики: навчальнометодичний посібник для учнів старших класів закладів загальної середньої освіти (33 уроки, факультатив) / Борис Шпір, Юрій Бабічин.-Ужгород : «Карпатська вежа», 2022.-144 с. ISBN 978-966-8269-74-5 Видання містить розробки 33 факультативних уроків, які мають на меті розкрити учням християнську позицію стосовно ставлення людини до природи-створіння Божого, а також формувати «екологію душі» людини. Крім того, посібник дає учням можливість повторно закріпити деякі екологічні знання, зрозуміти цінності навколишнього природного середовища, усвідомити важливість взаємозв'язку «людина-довкілля», розцінювати збереження природного довкілля, відновлення його пошкоджених ділянок з позиції духовного розвитку людини. Посібник адресований учителям християнської етики, катехитам, учням і студентам духовних та світських навчальних закладів, душпастирям, а також всім людям доброї волі.
The article is devoted to the problem of stylistic analysis of the English-language fiction as an obligatory component for the philolo-gists’ training. The author emphasizes the need to combine the linguistic and literary approaches for the profound understanding of the text and analyzes the existing educational materials from this perspective. The detailed algorithm of analytical work with the text and the model of statement of the analysis results not presented in full in the considered practical manuals are also proposed.
ИКОНОГРАФИЯ АНТИЧНЫХ ФИЛОСОФОВ В ХРИСТИАНСКОЙ ЖИВОПИСИ: РОССИЙСКИЕ И ЗАРУБЕЖНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
2020
Статья представляет собой обзор научной литературы по иконографии античных философов в христианской традиции. Автор приводит основные позиции из нескольких ключевых исследований темы: книг В. П. Зубова «Аристотель», И. С. Дуйчева «Древноезически мислители…», М. Н. Громова «Образы философов в Древней Руси», статей Н. А. Казаковой и В. Н. Сергеева, касающихся истории «Пророчеств еллинских мудрецов». Опираясь на эти и другие источники, автор приходит к выводу, что изображения античных мудрецов, ставшие довольно распространённым сюжетом для церковной живописи XVI–XVIII вв., играли большую роль в обосновании и утверждении христианских догм: устами античных мыслителей часто защищается ключевой тезис о Боговоплощении. Кроме того, визуальный код восточно-христианской культуры наравне с текстами того же периода демонстрирует динамику отношений с западной традицией.