ЦИТАТИ З ПІСНІ НАД ПІСНЯМИ ТА ОДКРОВЕННЯ В РУСЬКИХ ГОМІЛІЯХ НА УСПЕННЯ (XVII СТ.): МІЖ ЛАТИНСЬКИМИ ВПЛИВАМИ І ТЯГЛІСТЮ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ МОДЕЛІ (original) (raw)
Related papers
РУСИНСЬКА СПІЛЬНОТА МІЖВОЄННОЇ ПОЛЬЩІ У ВИСВІТЛЕННІ «НАШОГО ЛЕМКА»
2017
It was emphasized that the Second Commonwealth committed the unbearable pressure on the most western ethnic group of Ukrainians i.e. Lemkos. In official documentation, they were recognized as Polish who needed a « help » in finding their national identity. Lemkos' dispersion (due to the specific conditions of living), as well as mostly diversed ethnic environment, facilitated the assimilation of the eternal Ukrainian territories by the Polish invaders, as well as complicated the preservation of the historic memory by the Lemkos themselves. These processes have found quite a complete reflection on the pages of the two-weekly « Nash Lemko » . This newspaper was the only Ukrainian magazine of the interwar twenty years, not only addressed to the Lemko reader, but also created by Lemkos themselves. Along with the implementation of the important task of internal mobilization of the Ruthenian environment itself, « Nash Lemko » also presented to the outside world of the Ruthenians as po...
У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творчий шлях тією чи іншою мірою був пов'язаний зі Львівським університетом. Привернуто увагу до студій над духовною піснею XVII -XVIII ст. М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, М. Возняка, В. Щурата, Юл. Яворського, О. Колесси, В. Сімовича та ін. Відзначено великий внесок згаданих вчених у формування колекцій давніх рукописних духовнопісенників, пошуку стародруків, археографічне опрацювання. Вирізнено основні напрямки наукових студій львівських дослідників щодо духовної пісні, почаївського «Богогласника».
„БІЛЫ МІСЦЯ“ АБО ПОТЕНЦІАЛЫ РУСИНЬСКОЙ ЛІТЕРАТУРЫ НА СЛОВАКІЇ
Studium Carpatho-Ruthenorum 2022 Штудії з карпаторусиністікы 14., 2022
Abstract In our text, we deal with the possibilities of Rusyn literature in Slovakia after 1989. The first authors in this period who wrote in the Rusyn language were writers such as Mária Maľcovská, Štefan Suchý and Mikuláš Kseňák. More than thirty years have passed since the beginning of the given literary period, nowadays we can enjoy the literary work of the older generation, but also of younger and emerging authors. It is customary to evaluate the existing literature, i.e. what was written and published, on the other hand, based on examples from the literary work of authors such as Daniela Kapraľová, Vladislav Sivý or Ľudmila Šandalová, in this text we would like to point out potential possibilities or white, unexplored places on the map of Rusyn literature in Slovakia in the future. Keywords: Potential of literature. Contemporary Rusyn literature in Slovakia
ПОСУД З ЛІТЕРНИМИ ГРАФІТІ XVII–XVIII СТОЛІТТЯ З ВОЗНЕСЕНСЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ ПОБЛИЗУ ДУБНА
НАУКОВІ ЗАПИСКИ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ» Серія «Історичні науки», 2023
Стаття порушує питання призначення посуду із літерними графіті, який було виявлено в ході археологічних досліджень на місці Вознесенського (Підборецького) монастиря XVI–XIX ст. поблизу міста Дубна (Україна). Розглядаються територіальні та хронологічні рамки побутування такого посуду. Огляд європейських монастирських комплексів із подібними знахідками засвідчує широкий культурний контекст цього явища. The question about purpose of the ceramic pottery with scratched letters is brought in the article. These fragments of the pottery were found on the territory of Voznesenskyi monastery from XVI–XIX ss. near Dubno (Ukraine) during the archaeological excavations. The territorial and chronological frameworks of everyday using of such wares are considered. The review of European monastery complexes with similar founds witnesses about wide culture context of this phenomena.
Вестник ТвГУ. Серия: История, 2022
В статье рассматривается тип русских височных колец XIII-XVI вв. с фигурной лопастью в виде птички. Приводятся находки из погребальных памятников и поселений Северо-Востока и Северо-Запада Руси, характеризуются особенности формы и хронология данного типа украшений. На протяжении XIII-XV вв. бытуют височные кольца со схематичными криновидными завершениями, в том числе грубой отливки. В XV-XVI вв. появляются более детально проработанные разновидности с петлями в нижней части криновидных завершений. Рассматриваются женские украшения с образом птицы, происходящие из памятников Юго-Восточной Европы, Поволжья, Крыма, Кавказа, относящихся к различным этно-территориальным группам населения Евразии VIII-XV вв. Приводятся аналогии среди ювелирных изделий Кавказа XVIII-XIX вв., а также сходные мотивы птиц в русском этнографическом костюме. Делается вывод о том, что русские височные кольца с фигуркой птички появились в женском уборе как результат длительного восприятия, переработки и сплава восточных и местных традиций в культуре русских земель XIII-XVI вв. Ключевые слова: височные кольца, головной убор, костюм, зооморфные украшения, Русь, XIII-XVI вв.
International Journal of Innovative Technologies in Economy
In the article, from the standpoint of market conditions for the formation of labor demand and supply on qualified human resources, the existing problems of unregulated interaction of a plurality of enterprises of branches of the national economy of Ukraine with a number of higher educational institutions as consumers and suppliers of these resources are considered. The conditions and the scheme of organization of direct interaction of enterprises and educational establishments in the mode of "subject-subject" in the processes of ordering-training-supplying the necessary categories of human resources by minimizing the financial participation of the state budget and the managerial influences of the state are proposed and substantiated. It has been demonstrated that if a new scheme of cluster organization of relations between the subjects of supply and consumption of skilled human resources takes place on the labor market, the advantages of using the proposed organizational ...
ЛАТИНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ XV – ПОЧАТКУ XVIIІ СТОЛІТТЯ
Монографія , 2014
Монографія присвячена актуальним для сучасної лінгвістичної науки проблемам вивчення мовної взаємодії. Складається із шести розділів, які містять різноаспектні дослідження функціонування латинської мови в Україні XV – початку XVIIІ століття. Для аудиторної і самостійної роботи студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, майбутніх фахівців із класичних мов, викладачів латинської мови, а також усіх, хто зацікавлений у вивченні латинської мови.
НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОШИРЕННІ ЕЛЕМЕНТІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ В КОРПУСІ Й ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ІІ , 2019
У статті розглядаються українсько-російські мовні контакти на сучасному етапі (кінець ХХ-початок ХХІ ст.), які характеризуються певним ослабленням впливів російської мови на українську й, навпаки, посиленням впливів української мови на російську (в Україні), більшою увагою українськомовної спільноти до проблем наці-ональної самобутності української мови (з «відштовхуванням», зокрема, від росій-ської мови). До аналізу залучено як власне запозичення з російської мови в корпусі української літературної мови, так і російськомовні текстуальні вкраплення в струк-турі українського мовлення, їхні семантичні, стилістичні, прагматичні функції. Ключові слова: українсько-російські мовні контакти, сучасна українська мова, російська мова в Україні, мовні запозичення, мовні вкраплення, українізм, росіїзм. 2.3. Невиправдане калькування і гіперкоректне відштовхування як інші (приховані) наслідки масованого впливу російської мови. Якщо, з одного боку, вже можна говорити про певне обмеження прямих впливів ро-сійської мови на свідомість носіїв української мови й, відповідно, на стан УЛМ у цілому, то, з другого боку, слід констатувати певне зростання прихо-ваних впливів з боку цієї ж мови-у вигляді непотрібного калькування та гіперпуризму. 2.3.1. Невиправдане калькування одиниць російської мови-замість одиниць, уже наявних в українській мові. Уникаючи в ужитку одиниць і явищ, подібних до відповідних елементів російської мови,-там, де в останній уже виробилася певна структурна однотипність уживання і/або творення тих чи інших одиниць / елементів,-відповідну однотипність мовці нерідко мимовільно хочуть бачити і в українській мові, хоча вона може мати для цього вже наявні інші, хоча й структурно неоднотипні засоби. Унас-лідок цього відбувається механічне вирівнювання структурного оформлення певного ряду одиниць української мови з дзеркальним «припасовуванням» їх під відповідний зразок російської мови. Так, у загальному руслі активної тепер заміни прикметників дієприкметникового походження на-чий ново-утворюваними формами на-льний мовці автоматично можуть поширювати цю тенденцію й на ті випадки, де в українській мові вже існують відповід-ні одиниці іншого творення. Наприклад, реагуючи на вживання авторами 1 Початок див.: Тараненко О. О. Нові тенденції в поширенні елементів росій-ської мови в корпусі й текстах української літературної мови. І // Мовознавство.-2019.-№ 2.-С. 3-32.