ЧОЛОВІЧІ ГОЛОВНІ УБОРИ НА ЗЕМЛЯХ СКІФІЇ - ЭПОХА РАННЕГО ЖЕЛЕЗА, Киев-Полтава, 2009, (original) (raw)
Related papers
ВЧЕНІ ЗАПИСКИ ТАВРІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО. Серія: Історичні науки, 2020
Доступність першоджерел є одним із найважливіших питань під час планування будь-якого історичного дослідження. А оскільки події Другої світової війни й донині є однією з найактуальніших тем історії XX ст., проблема доступу до маловідомих джерел в контексті її вивчення є ще актуальнішою. Адже наявна історіографія з проблематики є досить значною та кожному новому досліднику дедалі важче представити науковій спільноті оригінальний результат свого пошуку. У цьому контексті непересічний інтерес становлять документи, які зберігаються в українських центральних архівах. Адже до них зверталися значно рідше, ніж, скажімо, до документів із проблематики, які перебувають на зберіганні в архівах Російської Федерації. Активізація ж цифровізації всіх процесів архівної галузі, яка вже кілька років поспіль є першим пріоритетом роботи Державної архівної служби України, поступово відкриває перед дослідниками нові можливості роботи з архівними документами. У статті представлено короткий огляд оцифрованих першоджерел і довідкового апарату з історії Другої світової війни на вебсайтах центральних архівів України. Зокрема, до огляду увійшли онлайн- виставки й проєкти Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України; Центрального державного кінофотофоно архіву України імені Г.С. Пшеничного; Центрального державного архіву громадських об’єднань України; Центрального державного архіву зарубіжної україніки; Центрального державного науково-технічного архіву України; Центрального державного архіву-музею літератури й мистецтва України. Авторка доходить висновку, що на офіційних вебсайтах вітчизняних архівів представлено низку тематичних виставок з історії Другої світової війни, а також довідкові апарати тематичних фондів. Однак такі виставки зазвичай містять відносно невелику кількість матеріалів. У поодиноких випадках якість представлених копій першоджерел є недостатньою для повноцінного ознайомлення з їх змістом. Суттєвим недоліком слід вважати відсутність перекладу навігації офіційних вебсайтів центральних архівів іншими мовами, зокрема англійською та російською. Адже це суттєво звужує аудиторію користувачів, є значною перешкодою для роботи з матеріалами архівів для зарубіжних дослідників. Водночас є велика ймовірність того, що в найближчому майбутньому кількість доступних онлайн документів з історії Другої світової війни суттєво зросте, адже диджиталізація архівних колекцій і надання до них віддаленого доступу є загальносвітовим трендом.
В статье обсуждаются черепа, происходящие из разных могильников Прикубанья и Северного Кавказа со следами скальпирования. Все черепа датируются эпохой раннего железного века. Два из них происходят с территории меотского могильника Старокорсунского городища №2, расположенного недалеко от Краснодара и датирующегося VI в. до н.э.-III в. н.э. Еще один череп получен при раскопках хозяйственной ямы на античном сельском поселении, и датируется II вв. до н.э. Памятник расположен недалеко от станицы Старотитаровской в Краснодарском крае. Последний череп происходит из раскопок памятника Гастон Уота (Дигорское ущелье, Северная Осетия). Данный памятник относится к кобанской культуре и датируется VII-1-я пол. IV в. до н.э. В результате в научный оборот вводится четыре новых случая скальпирования, происходящих с территории Юга России. Все черепа принадлежали взрослым мужчинам, у двух из них зафиксированы травмы, полученные незадолго до смерти. У двух индивидов: из могильника Гастон-Уота и поселения у станицы Старотитаровской-скальпирование было проведено в "классической" манере, при которой надрез делается по всей площади роста волос. А у индивидов, погребенных в могильнике Старокорсунского городища №2 были отмечены следы частичного скальпирования, с захватом только верхней части свода черепа и формированием небольшого по площади скальпа. Фиксация различий между способами скальпирования может отражать бытование разных традиций этого ритуала.
Капустін К.М., Журухіна О.Ю. СКЛЯНІ ВИРОБИ ГОРОДСЬКА (за матеріалами розкопок 1940—1950 рр.)
K. M. K a p u s t i n, О. Y u. Z h u r u k h i n a GLASSWARE FROM HORODSKE (based on the excavations of 1940—1950) The assemblage of archaeological sites near Horodske village of Korostyshiv Region in Zhytomyr Oblast consists of three hill-forts, an unfortified settlement, and a burial ground. Regular research at the site started in 1936 and lasted with some breaks during the 1940s and the 1950s. Male Horodske hill-fort is the best studied: more than 2000 m2 , 24 dwellings, 4 craftsman’s and 16 husbandry buildings, as well as 57 pits of various functions were studied. The hill-fort was dated by the period from the 10th to the 13th centuries for a long time. At the end of the 1980s and in the beginning of the 1990s, two cultural and chronological horizons were defined there: of the Kyiv Rus and the Golden Horde periods. Analyzed in this paper are the main categories and types of glassware discovered during the archaeological excavations on the territory of Male Horodske hill-fort, Chervona Hirka hill-fort, Valy, etc. The materials collected during the excavations on a whole are typical for the South Rus sites of the 12th—14th centuries. Presented here are the fragments of dishes (of Byzantine and Middle East production), bracelets (of Kyiv Rus and Byzantine origin), beads, and rings. They are stored in the Archaeological funds of the Institute of Archaeology NASU. The majority of the finds are dated within the period from the 11th to the 13th centuries. Exceptions are a fragment of a glass pot painted with enamel and gold and some types of beads, which can be dated based on the analogies by the 13th and the 14th centuries. It is indicative that the number and variety of glassware in the Golden Horde period objects is significantly higher comparing to the 12th and the 13th centuries assemblages. Such correlation is not common for the Kyiv Rus sites and can be related with the functioning of a glass bracelets repair shop at Male Horodske hill-fort in the second half of the 13th and the 14th centuries.
Археология Евразийских степей
В статье рассматривается проблема выделения городищ периода Первого и Второго Тюркских каганатов. Длительное время в науке превалировала точка зрения об отсутствии у раннесредневековых кочевников Центральной Азии городов. С выявлением в конце XIX в. городищ Хара-Балгас, Пор-Бажын и др. начинается постепенное изучение городской культуры степняков, существовавшей с эпохи хунну вплоть до монгольского времени. Наиболее хорошо изучены в настоящее время памятники, датированные периодом хуннского государства, Уйгурского и Кыргызского каганатов, а также Монгольской империи. Несмотря на наличие отдельных сведений в письменных источниках (китайские летописи, рунические надписи, описания арабских, персидских и европейских путешественников IX–XIV вв.), до сих пор науке неизвестны города собственно тюркского времени как в Саяно-Алтайском регионе, так и на всей территории их господства. Есть предположение, что столица Уйгурского каганата Хара-Балгас (Карабалгасун или Орду-Балык) была выстроена на...
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІЙ ВІЗІЇ ВІНЦЕНТІЯ ПОЛЯ
Litopys Volyni, 2021
У статті розповідається про визначного польського поета-романтика Вінцентія Поля (1807–1872), якого навіть називали «четвертим поетом-пророком». Він був також відомий як географ, етнограф і політичний діяч. Дослідники історії польської географічної науки особливо наголошують, що кафедра географії в Кракові, де працював В. Поль, стала другою в Європі та світі після кафедри Карла Ріттера в Берліні. Саме йому належить запровадження терміна «Креси» в розумінні колишніх східних земель Речі Посполитої. Уродженець Любліна, виходець з ополяченої німецько-французької родини, значну частину свого життя він провів у Галичині. Тут він зростав, навчався, робив свої перші спроби в поезії та науці. Так, на межі 1830–1840-х років він об’їхав Карпати – від Буковини до Сілезії, вивчав фізичну географію та етнографію краю. У 1842 р. в кількох числах надзвичайного додатку до «Львівської газети» В. Поль опублікував свою розвідку щодо географії Галичини. Він готу- вав ґрунтовну працю з географії та етног...
SOIL ALGAES OF THE CONIFEROUS FORESTS OF UKRAINE / ҐРУНТОВІ ВОДОРОСТІ ХВОЙНИХ ЛІСІВ УКРАЇНИ
Проаналізовано видовий склад, систематичну структуру альгофлори хвойних лісів України. Наведено результати досліджень альгоугруповань хвойних лісів Передкарпаття та Степової зони України, виділені їх специфічні риси. Ключові слова: грунтові водорості, альгоугруповання, хвойний ліс. The species composition, taxonomic algae of coniferous forests of Ukraine was analysed. The results of investigation of algogroupping coniferous forests of Ciscarpathia and Steppe of Ukraine, their peculiar features was determined.