Борисова О.В. Соціально-економічні і політичні чинники литовської експансії на українські землі наприкінці ХІІІ – ХІV ст. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. 2012. № 6 (241). С.88-98 (original) (raw)
Related papers
Волинське повсякдення литовської доби в сучасній українській історіографії
Літопис Волині, 2021
Історія повсякденності є нині популярним напрямом наукових розвідок в українській історіографії. З’ясовано, що предметом історії повсякдення є все, що оточує людину щодня: гігієна, одяг, житло, харчування, дозвілля, виробнича практика та будь-які взаємодії з іншими членами суспільства. Студії охоплюють два рівні дослідження: матеріальне життя та нематеріальне (соціальне). Основне завдання напряму – це розгляд пересічних людей, які могли не впливати на глобальну історію, але, без сумніву, відчували на собі її тиск. Зокрема, напрям використовується під час вивчення середньовічного суспільства. У зв’язку з цим у статті зроблено спробу з’ясувати ступінь дослідження (у цьому разі волинського) повсякдення литовської доби та окреслити основні компоненти буденності, які висвітлені в новітній історіографії. Таке узагальнення дасть змогу визначити сфери щоденного, які вдається реконструювати, та такі, що залишаються науковою перспективою. З’ясовано, що з моменту становлення людинознавчої ...
306 УДК (477):34=172»347»:93/94 Дмитро Ващук кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, відділ історії України середніх віків та раннього нового часу, Інститут історії України НАН України (м. Київ, Україна), dmvashchuk@ukr.net ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ У «ПРАЦЯХ КОМІСІЇ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ІСТОРІЇ ЗАХІДНО РУСЬКОГО ТА ВКРАЇНСЬКОГО ПРАВА» У статті проаналізовано науковий збірник «Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права», який виходив упродовж 1925-1930 рр. Предметом аналізу стали статті, присвячені вивченню права українських земель у період їх перебування у складі Великого князівства Литовського. Ключові слова: право українських земель, Велике князівство Литовське, науковий збірник.
At the end of the 12th and beginning of the 13th century Lithuania took control of the southern regions of Kuronia, Zemgale and Selonia, and competed with Polotsk for influence in the Lower Daugava region. After German expansion and internal feuds, Lithuania gradually lost its position in the region by the middle of the 13th century. However, at the end of the reign of Grand Duke Vitovt, part of the former Lithuanian lands in the south of Kuronia, Zemgale and Selonia finally returned to the GDL.
2022
Litskevich O. V. Region of Eastern Latgale ceded to the Teutonic Order by Prince Constantine of Polotsk in the 1250s - early 1260s The article deals with the data about region of Eastern Latgale, which Prince Constantine of Polotsk donated to the Teutonic Order in the 1250s - early 1260s. The donation is linked with the general context of the history of the Principality of Polotsk in the 13th century. The boundaries of the ceded territory are defined. In the west this area is thought to border on the lands of the former Principality of Jersika, the border passed along the line of the western shore of Lake Lubāns, Varka, Preiļi, and the mouth of the Liksnianka (Līksna) River at its confluence with the Western Dvina (Daugava) River. In the south the border passed along the Western Dvina River from the mouth of the Liksnianka River to the area east of present-day Krāslava. In the north the border ran in a straight line from the northern shore of Lake Lubāns to the Pskov border. In the east the border approximately corresponded to the location of the Latgalian and East Slavic archaeological monuments of the 10th-13th centuries and presumably passed along the line of the Sinyaya (Zilupe) River, Lake Osveya, the Saryanka River, the Asunitsa River, and the Indritsa River. In the 15th century, during the reigns of Vitovt (1426) and Casimir (1473-1477), the border between the Grand Duchy of Lithuania and Livonia was determinated along the similar line.
Мета статті-висвітлення теоретичних проблем скарбознавства як галузі нумізматики. Наукова новизна. Запропоновано авторське визначення поняття «нумізматичного скарбознавства», окреслено його об'єкт і предмет, завдання та функції в нумізматиці, розглядається й типологізується джерельна база скарбознавчих досліджень, систематизуються поняття і терміни нумізматичного скарбознавства, визначається його місце у системі нумізматики та простежуються міжпредметні зв'язки. Висновки. Сучасний стан скарбознавчих досліджень об'єктивно засвідчує, що наразі скарбознавство «переросло» статус прикладного методу і набуло рис повноцінної та самодостатньої галузі нумізматичної науки із власним об'єктом і предметом, завданнями та методами дослідження монетних скарбів, специфічною та постійно поповнюваною джерельною базою, понятійно-категоріальним апаратом і системою міждисциплінарних зв'язків. Нумізматичне скарбознавство-це галузь нумізматичної науки, що вивчає скарби монет як джерела соціальної, економічної, політичної та іншої найрізноманітнішої інформації, їх походження, типологію, функції, історію дослідження, розробляє методологію та методи вивчення монетних тезаврацій. На сучасному етапі розвитку світової та вітчизняної нумізматики дослідження монетних скарбів стало ключовим трендом розвитку цієї науки. Об'єктом дослідження нумізматичного скарбознавства є монетний