Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917 – 1920 рр. : монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. [та ін.]; відп. ред. В. М. Хмарський – Одеса : ТЕС, 2011. (original) (raw)

Миколаївщина: нариси історії революції 1917–1921 років / Л. Л. Левченко, Л. А. Вовчук, О. В. Волос та ін. — Миколаїв : Іліон, 2017. — 280 с. — (Серія «Миколаївщина. 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років»)..pdf

Миколаїв : Іліон, 2017

Серія книг «Миколаївщина. 100-річчя подій Української революції 1917– 1921 років» має на меті висвітлити історичний та джерельний матеріал революційних подій на Миколаївщині, пов’язаних із визвольною боротьбою та утвердженням української державності. У першій книзі серії розглядаються державотворчі процеси на Миколаївщині в добу Української національно-демократичної революції 1917– 1921 рр. Приділено увагу діяльності армії, флоту, селянському повстанському руху, етнічним, міжнародним, релігійним, освітнім та культурнопросвітницьким аспектам. Розрахована на викладачів, науковців, краєзнавців та всіх, кому цікава історія рідного краю.

Події Української революції 1917-1921 рр. на теренах Поділля у дослідженнях професора Миколи Кравця

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є спроба на основі аналізу наукових досліджень, творчої спадщини професора Миколи Кравця висвітлити події військово-політичного, громадського, економічного життя на теренах Поділля у період Української революції 1917 – 1921 рр. та репрезентувати його погляд на значення подій, ідей, людей та інституцій у процесі творення української держави. Методологія дослідження ґрунтується на вивченні і критичному аналізі наукових та історико-публіцистичних праць Миколи Кравця. Застосування універсальних дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності й системності дозволило, на основі представлення регіональної ситуації у подільському краї, проаналізувати основні віхи процесу українського державотворення означеного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що праці професора Миколи Кравця, який серед перших українських науковців на початку 1990-х рр. розпочав роботу з дослідження історії Української революції, демонструють концептуальну цілісність розуміння поді...

Тарас Чухліб. Мовна та свідомісна еволюція поняття "Український Народ" (др. пол. XVII ст.) // Чорноморська минувщина. - Одеса, 2017. - Вип.12. - С.17 - 38.

The article reveals the terminological essence of the historical phrase "Ukrainian / Ukrainian People". On the basis of historicallinguistic analysis and other methods of studying texts of official documentation of the Zaporozhian Army of the second half of the XVII century. the scientist concludes: the then understanding of the word "people", which went from the archaic perception of the people as a separate ethnic group living in the eastern provinces of the Crown of the Polish and southeastern provinces of the Grand Duchy of Lithuania, evolved in the direction of the name of the Zaporizhzhya State Unification All-Public Unified Army states, that40 is, one can speak of the initial process of creation during the middle - second half of the XVII century. an early modern Ukrainian nation. Key words: Zaporozhian Army, "People", "Ukraine", "Ukrainian People", "Rus People", Bogdan Khmelnytsky, Petro Doroshenko, Early Modern Nation.

Євгеній Чернухін. Греки Надазов’я в пошуках свого місця в історії України: нотатки за невиданими джерелами 1950-х — 1960-х років // Регіональна історія України. — Вип. 8. — К., 2014. — С. 223—238.

Події першого півріччя 2014 р. в Україні в черговий раз змусили нас звернути увагу на динаміку процесів формування народів Південно-Східної Європи, зокрема їхніх національних світоглядів і ставлення до питань самовизначення. Через низку історичних обставин у зоні політичних і військових подій, на розстані «гуманітарних коридорів» опинилися українські греки: кримські та надазовські. Останні відомі в історіографії також як «маріупольські греки» і навіть «греки Донбасу», як часто писали про них за радянської доби і пізніше 1 . Насправді в Надазов'ї живуть нащадки двох доволі різних громад кримських християн: румеїв, котрі успадкували й зберегли грецькі діалекти 2 , та урумів, що вже здавна користувалися тюркськими говірками 3 . Про питання історичного самовизначення цього досі «невизнаного» корінного народу України спробуємо поговорити, спираючись на деякі маловідомі свідчення самих греків, тобто представників обох складових народу (румеїв та урумів), котрі наважувалися в умовах тоталітаризму ставити та обговорювати питання етнічної самоідентифікації, історичної пам'яті і навіть майбутнього свого народу.