Заклади освіти та культури Миколаївщини в антирелігійній пропаганді періоду хрущовської «відлиги» (за матеріалами періодичних видань) (original) (raw)

Заклади освіти та культури Миколаївщини в антирелігійній пропаганді періоду хрущовської «відлиги» (за матеріалами періодичних видань)

2018, Емінак: науковий щоквартальник

Розглянуто та проаналізовано шляхи реалізації державної політики у сфері релігії. З'ясовано роль освітніх закладів і культурних установ Миколаївщини у проведенні антирелігійної пропаганди. Виявлено найефективніший і доступний спосіб проведення антирелігійної пропаганди у Миколаївській області-це читання наукових лекцій з проведенням хімічних дослідів. Ключові слова: хрущовська «відлига», антирелігійна пропаганда, заклади освіти та культури, преса, агітація, Миколаївщина Питання релігійного життя середини ХХ ст. продовжує залишатися однією з найбільш ак-туальних і нерозроблених проблем вітчизня-ної історичної науки. Дослідження державно-церковних відносин в СРСР у другій половині 40-х-початку 50-х рр. ХХ ст. проводилося в основному зарубіжними авторами. Вивчення історії релігії та церкви в УРСР повоєнних ро-ків на сьогодні залишається «білою плямою» у регіональній історії України та потребує більш глибшого дослідження. Краєзнавці зверталися до окремих аспектів історії православ'я та ре-лігії, зокрема, у довоєнні роки [15; 18], але ці дослідження носять фрагментарний харак-тер [9]. Ще менше уваги звертали на залучення за-кладів освіти та культури до проведення ан-тирелігійної пропаганди. Дана розвідка спря-мована на з'ясування місця та ролі навчальних закладів і культурних установ в антирелігій-ній пропаганді періоду хрущовської «відлиги» у південноукраїнському регіоні. 24 липня 1954 р. Всесоюзна газета «Прав-да» надрукувала статтю «Ширше розгорнути науково-атеїстичну пропаганду», в якій ви-кладала зміст постанови ЦК КПРС від 7 липня 1954 р. «Про значні недоліки науково-атеїстичної пропаганди та заходи щодо її по-ліпшення». А за деякий час, на шпальтах цієї ж газети (4 серпня) опубліковано статтю С. Крушинсь-кого «Світло проти пітьми», з прикладами то-го, в якому занедбаному стані знаходиться на-уково-атеїстична робота на місцях. Висновки доволі суворі, у них вимагалося посилити кон-троль школи за атеїстичним вихованням шля-хом поглиблення позиції матеріалізму під час навчання (історії, біології, хімії, фізики тощо), а також рішуче підвищити відповідальність партійних організацій за стан науково-атеїстичної роботи [6, с. 2-3]. Перед партійними організаціями у цей час ставиться завдання «день у день посилювати ідеологічну роботу серед трудящих, зміцнюва-ти її зв'язок з життям, з практикою комуністи-чного будівництва, все ширше розгортати бо-ротьбу проти пережитків минулого у свідомо-сті людей» [2, арк. 12]. До таких надзвичайно шкідливих пережитків відносяться передусім релігійні забобони та вірування. Глибоке та всебічне роз'яснення досягнень науки і техні-ки, різних явищ природи та суспільного життя, формування у радянських людей матеріаліс-тичного світогляду-найважливіше завдання партійних організацій у галузі комуністичного виховання трудящих [2, арк. 12]. Проводилася робота партійними органами щодо підготовки лекторів. Про це повідомляє у замітці завідуючий відділом пропаганди та агітації Кривоозерського райкому КП України В. Вишнівський [1, с. 2]. Так, за його даними, Кривоозерським райкомом КПУ у Миколаївсь-кій області підібрано та поповнено склад лек-торів-атеїстів. Якщо на початку 1958 р. їх налі-чувалося 67, то у вересні вже 104. Серед них-13 вчителів-хіміків, 13 фізиків, 19 біологів і географів, 14 істориків, 8 медичних працівни-ків, 23 спеціалісти сільського господарства тощо. За сім місяців поточного року ними про-читано 346 лекцій. Для поліпшення їхньої ро-боти відділ пропаганди і агітації райкому КПУ провів три семінари, на одному з них виступи-ли секретар райкому партії Парафило («Став-лення Комуністичної партії і радянської дер