BETWEEN BOLGRAD AND SOROKA: Polish Military Troops in Bessarabia from November, 1917 to March, 1918 [Ukr] МІЖ БОЛГРАДОМ І СОРОКАМИ: польські військові формування в Бессарабії в листопаді 1917 – березні 1918 (original) (raw)
Related papers
Between Bolgrad and Soroka: Polish Military Troops in Bessarabia from November 1917 to March 1918
Rusin, 2019
Авторське резюме Протягом Першої світової війни, починаючи з 1914 р., у складі російської армії створювалися польські національні формування. Після Лютневої революції 1917 р. відбувається формування Польської стрілецької дивізії російської армії, а влітку 1917 р. розпочалося створення 1-го Польського корпусу. В цей же час по всій російській армії проходив процес створення Об' єднань військових поляків, що виступали за створення окремої польської армії. Після листопада 1917 р. процес формування польських національних з' єднань у російській армії посилився, розпочалося створення 2-го і 3-го Польських корпусів. Стаття розглядає обставини створення польських військових формувань на Румунському фронті російської армії, який відбувався протягом листопада 1917-березня 1918 р. і призвів до формування 2-го Польського корпусу. У статті на підставі архівних документів показаний процес полонізації військових частин і з' єднань російської армії, формування нових польських підрозділів і їх об' єднання у складі 2-го Польського корпусу, що відбувалося на території Бессарабії.
Вестник Полоцкого государственного университета. №1. Серия А. Гуманитарные науки., 2015
The article describes poorly studied period of the history of Belarus – the period of the Targowica confederation (1792–1793). This association of gentry (szlachta) was created with the help of Russian army to strengthen the political influence of the Russian Empire on the lands of the Polish–Lithuanian Commonwealth (Rzeczpospolita). The confederates created their state institutions in all voivodeships and powiats of the Grand Duchy of Lithuania. This institutions played the role of mediators in the relationship of local people with the military departments of the Russian Empire placed on the territory of a nearby state. Judically the representatives of the confederation considered the conflicts of the Russian servicemen with local people, also they were responsible for the collection of food and fodder for the “union army” of the Russian Empire. The article disputed the widespread view in the historiography of exceptionally friendly relations between the participants of the Targowica confederation and representatives of the Russian army, the examples of the numerous conflicts between the confederates and the Russian servicemen are given. All results of the research are based on the archival sources; most of them are manuscripts. Даследуецца малавывучаны ў рамках гісторыі Беларусі перыяд – Таргавіцкая канфедэрацыя (1792–1793). Дадзенае шляхецкае аб’яднанне было створана пры дапамозе расійскіх войскаў з мэтай умацавання палітычнага ўплыву Расійскай імперыі на землях Рэчы Паспалітай. Канфедэраты стварылі свае органы кіравання ва ўсіх ваяводствах і паветах Вялікага Княства Літоўскага. Ім належала роля пасрэдніцкіх інстытутаў у адносінах мясцовага насельніцтва з ваеннымі аддзеламі Расійскай імперыі, размешчанымі на тэрыторыі суседняй дзяржавы. У судовым парадку прадстаўнікі канфедэрацыі раз- глядалі канфлікты расійскіх вайскоўцаў з мясцовымі жыхарамі, таксама яны адказвалі за збор правіян- ту і фуражу для “саюзных войскаў” Расійскай імперыі. Аспрэчваецца распаўсюджанае ў гістарыяграфіі меркаванне аб выключна сяброўскім характары адносін паміж удзельнікамі Таргавіцкай канфедэрацыі і прадстаўнікамі расійскай арміі, прыводзяцца прыклады шматлікіх канфліктаў канфедэратаў з расій- скімі вайскоўцамі.
Польские рады Белорусских земель: из истории борьбы за союз с Польской республикой (1918–1920)
Historia Slavorum Occidentis, 2018
The author describes activity of Poles who lived in Belarusian territories in 1918-1920. They were a group of cultural and economic importance who promoted the idea of maintaining Lithuania and Belarus in the Polish sphere of influence. They organized councils and committees and, later on, armed groups, wrote memorials and called upon the Polish government to save Belarus from the Bolsheviks. In their opinion, the entire region had to either be a part of Poland or an independent allied state. According to them, the Treaty of Riga which divided Belarus was a failure of Poland's foreign policy. Польское население белорусских губерний (Минской, Могилевской, Гродненской, Витебской и Виленской) в начале ХХ в. составляло не слишком многочисленную (около 500 тыс. чел, по приблизительным оценкам 1), но зато весьма влиятельную группировку. Обладая как материальными средствами, так и моральным и интеллектуальным влиянием, многие белорусские поляки считали себя вправе во многом решать судьбы края. Обращаясь к исторической традиции, восходящей к средневековой государственности Речи Посполитой, oни * The reported study was funded by RFBR according to the research project № 18-09-00465.
Reports of the Laboratory of Ancient Technologies Vol. 16 no. 3, 2020
The article examines the transition of Siberian regiments as part of “ambassadorial” troops by F.A. Golovin from Tobolsk to Udinsk in 1686–1687. Two regiments were formed in Tobolsk under the command of colonels Pavel Grabov and Anton Smalenberg made up 2/3 of the entire army. The leading officer positions were occupied in these units by foreign officers of the soldiers' regiments of the new order. This ensured one-man command during the campaign among the Siberians, who represented military units from different towns and forts. Two thirds of Siberian warriors (their most battle worthy part) consisted of P. Grabov's regiment. The campaign revealed the weakness of Siberia administrative system, which was not ready to ensure the unopposed advance of troops from Western Siberia to Dauria ...
2020
In November 1918 East Galicia became a theatre of military operations, where the newly created states of Poland and ZUNR solved their own territorial claims, and right to exist. The vital need of both conflicting parties remained to take rapid steps in military construction. Mobilization of all state, economic and human potential made it possible to reach the set targets. The article analyzes plans, regulatory framework and results of the mobilizations to the ranks of the Polish Army. It traces the transition of the army from voluntary to officially planned and regular mobilizations, which began with the adoption of “Dekret Naczelnika Państwa” and “Tymczasowa Ustawa o Powszechnym Obowiązku Służby Wojskowej”. The data of the number of Polish units at different stages of the Polish-Ukrainian war has been established and supplemented; the social, ethnic and statistical origin of recruits has been traced. The criteria of mobilization, categories of those mobilized, principles of exemption from service or transfer to the military reserve were determined. Numerous problems which appeared in the army and opportunities for evasion have been identified. This had a negative impact on the morale of soldiers who were stealing, drinking or refusing to obey orders, and even not agreeing to take the military oath. The key aim of the article is to show that state and military leadership of Poland has managed to set up a high-level mobilization process, which was reflected in the constant growth of the army, major share of which is concentrated in Eastern Galicia. However, it covered only the male population of Polish origin. Other nationalities could join its ranks only if they followed the relevant procedures. Keywords: Polish Army, Polish-Ukrainian war, mobilization, volunteers, Eastern Galicia.
2020
Исследуется проблема отражения в политике памяти современной Республики Польши деятельности отряда под командованием Р. Райса (Бурого) на Белосточчине в 1944–1946 гг. Цель статьи – проанализировать публичные практики, места памяти и их роль в формировании и отражении коллективной памяти о деятельности отряда Р. Райса, представителей которого причисляют к «проклятым солдатам». Отмечено, что завершенное в 2005 г. следствие пришло к выводу, что действия отряда имеют признаки геноцида. Однако проведенный анализ показал существование двух противоположных нарративов в рамках очерченной проблемы. Один из них – националистический и антикоммунистический – транслируется государством посредством Института национальной памяти, музейных учреждений, а также правыми политическими партиями, движениями и общественными организациями и близкими к ним СМИ. В соответствии с ним Р. Райс выступает героем, который вел борьбу в интересах польского государства. Ответственность за убийство белорусов – граждан...