Research on post-postmodernism in the contemporary British novel (original) (raw)
Related papers
Post-postmodern identities in contemporary British novels
In the paper, I investigate the psychology of British post-postmodern novels. On the material of contemporary British novels written by S. Waters, I. McEwan, M.J. Hyland, M. Haddon, D. Mitchell the concept of postmodern identities presented in the researches of F. Shteinbuk has been developed. It is emphasized on the perspective of the presented theory in the literary discourse of post-postmodernism. The models of representation of “role identity” as a component of post-postmodern literary identity have been outlined and conflicts between individual identities and group identity have been analyzed. Intensified detection of psychology in contemporary novels is determined by the development of ego-literature, which involves constructing the experiences of the subject of narration, which, by writing a diary, carries out self-knowledge and, at the same time, explains it to others. The possibilities of expanding the theoretical and methodological field of contemporary literary theory by means of psychological approaches and results of psychological studies on personal identity in the aspect of role theory, transactional analysis, etc. have been discussed in the research. Key words: post-postmodernism, British novel, ego-novel, role identity, autism, post-postmodern identities, literature of fact.
Fìlologìčnì traktati
In the paper, I spotlight the question about the determining the post-postmodern component in the novels that represent the contemporary literary process of the UK. The methodological conflicts that appear during the study of the contemporary literary process in the aspect of the attempts of literary scholars to extrapolate the key phenomena of postmodernism to the literature that has replaced this cultural and historical period is emphasized. It is determined that at the present stage of the functioning of literature it is expedient to outline first of all the changes concerning philosophical parameters of the novel; characteristics of post-postmodernism should be found not in the poetics but in the worldview of the protagonists by analyzing the motive and thematic units represented in the novels after 2000. The stylistic specificity of the post-postmodern novel determined by the intention of the characters to reach the level of comprehension of reality from rational positions, whi...
Mind and Body in English Post-postmodernistic Novels
2019
Проект виступу на Міжнародній науковій конференції «Тіло як текст та текст тіла: тіло / тілесність у художньому та літературознавчому дискурсах» 29 березня, м. Київ ДИХОТОМІЯ ТІЛА Й СВІДОМОСТІ В СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ РОМАНІ В АСПЕКТІ КОНЦЕПЦІЇ ГЕҐЕЛІВСЬКОГО «ЗНЯТТЯ»
Traditions of Skepticism and Discourse of Post-Truth in British Post-Postmodern Novels
Pitannâ lìteraturoznavstva, 2019
In the paper, the forms of critical perception of reality inherent to the protagonists of contemporary British novels (“The Curious Incident of the Dog in the Night-Time”, “Carry Me Down”, “Little Stranger”, etc.) have been discussed. The author has analyzed strategies for reactivation of skepticism in British post-postmodern novel “Cloud Atlas” by D. Mitchell. The specificity of the representation of skepticism in literary post-postmodernism is investigated; in particular, theoretical considerations of L. Miroshnychenko, O. Boynitska and other experts in English/British literature have been developed. The peculiarities of dystopia as a part of the metageneric phenomenon of post-postmodernistic novel “Cloud Atlas” have been revealed. The features of representation of propositional and existential truths in contemporary British novel are outlined. The mechanisms of counteraction to the forms of post-truth and the simulacrum “truths” represented in “Cloud Atlas” as part of capitalist ...
Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Philology. Social Communications, 2020
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України ДИСКУРС РЕАЛІЗМІВ ЯК МАРКЕР ПОСТПОСТМОДЕРНОСТІ: БРИТАНСЬКА ТЕОРЕТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ РЕАЛІСТИЧНОГО ПИСЬМА В ПАРАДИГМІ ПОСТПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО РОМАНУ У статті наголошено, що дослідники сучасної британської літератури актуалізують дискусію про реалізми в парадигмі британського (й почасти американського) роману. С. Влакос у розділі «Реалізми» в теоретичному компендіумі «The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction» осмислює вектори розвитку реалізму(-ів) у площині постпостмодернізму. Дослідниця вказує на те, що однією з іманентних рис сучасних реалізмів є повернення до об'єктивованого зображення об'єктів. Феномени зовнішнього світу постають важливим чинником формування світосприйняття персонажів, а тому більше не розглядаються як другорядні об'єкти. Світ природи в романах мислиться як такий, що має власну телеологію, свої закони розвитку, які не є другорядними стосовно людини. Дослідження сучасного британського роману періоду постпостмодернізму потверджує, що в них актуалізовано осмислення явищ фізичного й математичного світів, особливості біохімічних процесів, що відбуваються в людині, набувають статусу чинника романного хронотопу, постаючи важливим елементом ідейного поля. Водночас у романах превалює вживання граматичних категорій дієслів у теперішньому часі, що наближає роман до сценарію, а отже, робить текстовим явищем, якому властивий високий ступінь візуалізації. Кінематографічність сучасних романів дає змогу розкрити комунікативну специфіку між персонажами, інтенсифікуючи сприйняття психологічних аспектів художніх творів. Теми, які торкаються питання медикалізації, розуміння природи людини й Всесвіту, актуалізують у дискурсі сучасних реалізмів натуралістичні чинники, які засвідчують, що мікросвіт, який оточує людину, стає важливим об'єктом зображення й осмислення з боку персонажів. Оповідь у романах представлена як поєднання розмислів наратора про закони макро-й мікросвіту. Іронічність стає не головним модусом зображення, а одним з елементів, натомість світогляду персонажів властивий науковий підхід до життя й прагнення з'ясувати природу законів світобудови й принципів функціонування людини, зокрема і в аспекті таких явищ, як любов, творчість, дружба, тероризм тощо.
Author’s Postmodern Irony in English Literary Text
Lviv Philological Journal, 2021
доктор філологічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, Львів, Україна Бадюк Орися Орестівна викладач кафедри іноземних мов та перекладознавства Львівського державного університету безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, Львів, Україна Статтю присвячено виявленню мовних проявів вираження авторської постмодерністської іронії в сучасному англомовному художньому тексті. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: схарактеризувати явище постмодерністської іронії крізь призму лінгвопоетики; диференціювати постмодерністську іронію від суміжних понять; виявити і описати прояви авторської постмодерністської іронії в сучасному англомовному художньому тексті. З розвитком нових наукових дисциплін, зокрема і постмодерністської поетики, виникненням нових наукових парадигм у літературознавстві, мовознавстві, філософії, культурології до проблем пізнання постмодерної іронічної дійсності та осмислення місця людини у ній, увага до вивчення іронії значно зросла, що зумовлює актуальність цієї наукової розвідки. У сучасній постмодерністській художній літературі простежуємо тенденцію до переважно іронічного зображення дійсності. Схарактеризовано основні риси постмодерністського художнього тексту серед яких іронічне світосприйняття, чи переосмислення дійсності, пародіювання сюжетів, метамовна гра. Слід наголосити, що саме природа постмодерністського способу буття знайшла своє відоб раження в іронічному стилі письма як відмова від будь-якого виду структури, порядку, як "гри випадку", що дозволяє вибудувати новий стильовий і мовний спосіб відображення свідомості автора. У такому ракурсі постмодерністську іронію трактуємо як своєрідну метамовну гру. Доведено, що постмодерністська іронія є такою ж рівноправною формою комічного як сатира та гумор. Для неї характерні такі ознаки: наявність певного протиставлення (переважно форми і змісту) та здатність викликати у суб'єкта певну реакцію. Виявлено, що однією з основних ознак постмодерністського художнього тексту є його іронічний характер, який полягає в тому, що усі елементи як первинного, мовного рівня тексту, так і його глибинної смислової структури слугують для розкриття специфіки постмодерного іронічного світосприйняття. З'ясовано, що іронічність постмодерністського художнього твору має три центри: автора, персонажів і читача. Дослідження усіх можливих форм взаємодії двох із цих категорій − автора і читача-крізь призму постмодерністської іронії дало змогу виявити, що іронічна позиція автора по-різному реалізується в англомовних художніх текстах залежно від типу наратора. Ключові слова: авторська постмодерністська іронія, типи нараторів, англомовний художній текст, постмодерністська поетика.
Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 2019
In general, he does not evade from existing notions of Ukrainian mentality. His literary characters are first of all kind, romantic, fun, generous and trusting. This is a rich inheritance from the farming past. The symbol of bread is a universal tool, by which the poet expresses, interprets and glorifies all that matters for him. Almost all images (except for the machine ones) that reveal the bread theme (bread, wheat, ear, cereal growers, etc.) have sacred semantics. However, from time to time this idyllic picture becomes monochrome, especially in poetry about war, about memories of it or foreboding. Showing the anxiety of Ukrainian society, M. Tkach's poetry about war became the part of a much wider context. The reason is that since the middle of the twentieth century the whole ruined and frightened world «has started talking about the abandonment of man, the anxiety as his basic feelings, about the anxiety as the forematter of the soul» (M. Shlemkevych). M. Tkach sees the escape in the remembering. He builds pathetic poetic monuments to Unknown Soldier and to Mother who lost her son in the war. And it"s amazing how they remind real monuments. Looking in the depth of history, the poet stresses the continuity of militant (secondary by their nature) traditions, particularly Cossack heroism. Perhaps this is best achieved in the poem «Hands on the wheel», in which the cereal grower, who has recently been making clay toys, is forced to grow up into a warrior and saddles true horse to fight the enemies, protecting his family and land. M. Tkach also demonstrates the eternal, biblical continuity of evil in this poem. Human life is what the poet values most of all. That"s why he is on the side of peace and calls for peace. But at the same time he points out with sadness that it is too early to turn swords into ploughshares, as mentioned in the biblical prophecy. M. Tkach recognized the new-old threat to his motherland in anticipation of the next millennium, and his poems became even more acute and more didactic than before. Anyway he looked to the future with hope, noting us not to let the swords fall from our hands. His Antey is armed.
Postmodernizam u turskoj književnosti
Zbornik Matice srpske za književnost i jezik, 2014
The paper considers emersion and distinctions of postmodernism in Turkish literature with a review of social and political circumstances during 70’s and 80’s in Turkey. Starting from Oguz Atay, whose novel published in 1971 is considered to be the first postmodern work in Turkey, to the worldly famous writers such are Orhan Pamuk, Nedim Gursel and Elif Shafak, Turkish postmodernists often encountered, as still do, resistance of the conservatives as a result of their deeply rooted Islamic and patriarchal merits justified with a desire to preserve Turkish identity