ПОЛІТИЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ ЕЛІШКИ ПРШЕМИСЛІВНИ З ЧЕСЬКОЮ ЗНАТТЮ: ПОЗИЦІЯ ЯНА ЛЮКСЕМБУРГА (original) (raw)
Related papers
У статті йдеться про монументальну письмову роботу початку ХІV ст., так звану «Збраславську хроніку» (Chronicon aulae regiae). Робота належить до найцінніших пам'яток не тільки чеської, але й західноєвропейської історії XIV ст. Також вона є важливим історичним джерелом для вивчення періоду правління славнозвісного Вацлава ІІ Пршемисловича та Яна Люксембурга -засновника нової династії в історії Чеського королівства. Автор дає узагальнену характеристику «Збраславської хроніки» та викладає погляди чеських дослідників на проблему ідеалізації членів королівської сім'ї. У статті узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми. У статті проаналізовано найновіші дослідження сучасних чеських істориків. Автор приходить до висновку, що «Збраславська хроніка» є прикладом відданої роботи цистеріанських монахів, які вдало витлумачили події кінця ХІІІ початку XIV ст. в ідеологічно-релігійному стилі, спираючись виключно на зафіксовані документи очевидців та свідків тодішніх подій. Для того, щоб ідеологія мала підґрунтя, автор Петр Житавський використав прийом ідеалізації членів королівської сім'ї. Значна увага приділяється на тому, що чеські медієвісти вдало озвучують та обґрунтовують проблему ідеалізації шляхом критичних пояснень. Вони намагаються правдиво оцінити роботу абатів та об'єктивно скласти історичний портрет головних персонажів хроніки, позбавити їх старих чи нових нав'язаних ярликів. Поряд з цим, історики прагнуть розтлумачити трансформацію особистих поглядів та очікувань самого автора хроніки -Петра Житавського.
ЗАКЛИК ДО ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ: ЛІНГВІСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ДЕЛІКТУ
2018
The paper addresses the issue of the theoretical and methodological background of the forensic linguistic investigation of a variety of verbal manifestations of illegal activities committed partially or entirely by means of using language, in particular performing certain speech acts. Representative examples are appeals and incitement to terrorist acts and various kinds of violence, appeals for the change of the state borders, propaganda of war and interethnic interracial, and religious hostility etc. The pragmatics of the speech acts, of the texts of media publications, of all kinds of pamphlets, posters etc is determined by performativeness of the language units, i. e. their ability not only to describe certain actions, but to verbally incorporate certain actions represented by the corresponding performative units. Concrete performative meanings are perceived against the background of the more generalized performative invariant represented by the genre of the text or particular speech act. Competent linguistic diagnosis of language crime requires the application of a sophisticated set of formalized methods acceptable for jurisprudence cognitive models.
Кузьмін Д. В. ПОГЛЯДИ ЛЕВА ЙОСИПОВИЧА ПЕТРАЖИЦЬКОГО НА ПРИРОДУ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА
ПОГЛЯДИ ЛЕВА ЙОСИПОВИЧА ПЕТРАЖИЦЬКОГО НА ПРИРОДУ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА, 2019
Kuzmin D.V. LEV PETRAZHYTSKY VISIONS ON THE NATURE OF CUSTOMARY LAW In this paper there was performed the analysis of L.Y. Petrazhytsky visions on the nature of customary law. There have been taken a characteristic of psychological theory of law in the context of development of customary law based on Lev Petrazhytsky publications. Most theories of law in last XIX – beginning of XX century are connected the origin of customary law to: 1. the features of geographic and climatic conditions; 2. Forms and methods of social relations institutes functioning with their influence of elite groups with further imposing the rules where are fixed the property and social stratifications. This fact occurs to the negligibility of separation individual person to the beginning of formation the law tradition. Lev Petrazhytsky created the evolution stage to understanding the nature of customary law. Firstly it was staged the individual which based on its psychical conditions was a creator of customary law norms. The author saw the nature of customary law depending to the psychological level of individual the estimation of rules and hierarchy to understanding the environmental social processes. For effective usage in casual practice, the customary law norms it needs to require the presence of uniform pattern of custom and law opinions in society. The human groups estimate (in their imagination) the rules which based the customary law according to this people allow assuming obligations determined by society. The researcher considered that the rules of customary law arise and develop in response to psychological peculiarity of human behavior, highlighting the reasons of their emergences. In fact, two main causes for the development of the rules of customary law were determined. The first category included the customs of the ancestors and old traditions (“old-fashioned” right). The second category covered the sphere of regulation of modern customs, which are usually followed and “generally accepted” (“new” right). Describing the first category, the researcher noted that the core reasons of the formation of the rules of customary law are the people’s views of the world, to which the primitive psyche is typical. The level of cultural development of such people is low with highly advanced worship of ancestors and their customs, when old customs and traditions serve as sacred, and the failure to respect them is regarded to be the sign of evil which destroys public morality. Describing the second category of causes of the formation of customary law, the researcher stated that not only the ancient traditions and orders appeared in the archaic era of the formation of the society and state have an impact on the emergence of legal norms but also the corresponding behavior of the contemporaries. As an example, the researcher provides the following processes: the specificities of the rules of social etiquette; obligations under the custom of giving calls and other courtesy; in the sphere of rules of various games; in business and trade. Both mentioned reasons for the formation of customary law in the final result lead to the conclusion that the normative fact of custom is the mass legal conduct. The peculiarity of the field of customary law is that the crucial importance as a normative fact is not what was in reality, but what is reported to have been. Traditions, customs, and ordinances at the core may not have had generally binding legal rules for the members of the society at all, having in their nature moral, technical or aesthetic customs. Eventually, the rules of customary law often become legally effective under the guise of resuming previously existing rules of the ancestors, but forgotten or disfigured custom. The researcher suggests considering customary law as a phenomenon of individual psyche, which therefore can be studied using the method of internal and external monitoring. Кузьмін Д.В. ПОГЛЯДИ ЛЕВА ЙОСИПОВИЧА ПЕТРАЖИЦЬКОГО НА ПРИРОДУ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА У статті проведений аналіз поглядів Лева Йосиповича Петражицького на природу звичаєвого права. Надана характеристика психологічної теорії права у контексті розвитку звичаєвого права на основі наукових праць Лева Петражицького. Більшість теорій права кінця XIX – початку XX ст. прив’язували природу походження звичаєвого права з особливостями географічних і кліматичних умов; формами та методами функціонування інститутів соціальних відносин з впливом на них елітарних груп з подальшим нав’язуванням правил, якими закріплювалася майнова та соціальна стратифікації, тим самим підкреслювалася незначущість одного окремо взятого індивіда для початку процесу формування правової традиції. Лев Петражицький зробив еволюційний крок у напрямі розуміння природи звичаєвого права. На перше місце був поставлений індивід, який на основі своєї психіки ставав творцем норм звичаєвого права. Автор побачив природу звичаєвого права у залежності індивіда на психологічному рівні встановлювати правила, порядок та ієрархію для розуміння оточуючих його соціальних процесів. На думку дослідника у рамках його теорії, для появи норм звичаєвого права достатньо наявності хоча б у психіці одного індивіда імперативно- атрибутивного переживання з посиланням на поведінку інших людей, навіть якщо ці посилання ґрунтувалися на непорозумінні, або були не частими та спорадичними. Проте, такі правовідносини виглядають недостатніми. Для ефективного застосування у повсякденній практиці норм звичаєвого права потрібно вимагати наявності єдиного шаблону звичаєво-правових думок у соціумі. Групи людей встановлюють собі (у своїй уяві) правила, на основі яких формується звичаєве право, згідно з яким люди погоджуються взяти на себе визначені суспільством обов’язки. Згадані процеси на думку дослідника ведуть до виникнення норм звичаєвого права, у кінцевому результаті чого спостерігається масова правова поведінка людей. Особливістю галузі звичаєвого права є те, що вирішальне значення у якості нормативного факту міститься не те, що було насправді, а те, що уявляється – як було. Традиції, звичаї та обряди у своїй основі взагалі могли не містити загальнообов’язкові для членів суспільства правові норми, маючи у своїй природі моральні, технічні чи естетичні звичаї. З часом норми звичаєвого права часто набувають силу закону у вигляді відновлення раніше наявних норм предків, проте забутого чи спотвореного звичаю. Дослідник пропонує розглядати звичаєве право як явище індивідуальної психіки, і тому його можливо досліджувати з допомогою використання методу внутрішнього і зовнішнього спостереження.
НА ЗАХИСТІ ЗАКОРДОННОГО РУСИНСТВА: КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ЧАСОПИСУ «ЛЕМКІВЩИНА»
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти
Мета статті – дослідити особливості редакційної політики журналу «Лемківщина» у галузі культурної дипломатії протягом 1979–1990 рр. Завданнями розвідки є реконструювати діяльність редакторів і видавців журналу «Лемківщина» у галузі культурної дипломатії. Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Особливо значущими були методика джерелознавчого аналізу (на етапі збору та критики емпіричного матеріалу), а також компаративний і типологічний методи (на реконструктивному та наративному етапах). Наукова новизна статті полягає в спробі цілісного осмислення феномену культурної дипломатії, котру реалізовували редактори «Лемківщини». У підсумку проведеного дослідження було відзначено багатоаспектність і чималу ефективність політики культурної дипломатії, котру практикували видавці та редактори журналу «Лемківщина». Вона була спрямов...
ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ ПЕРСОНАЖА ЕРКЮ-ЛЯ ПУАРО ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
Молодий вчений, 2021
Стаття присвячена дослідженню лінгвістичних особливостей фігур мовленнє-вого етикету Еркюля Пуаро, його висловів французькою, розглянуто специ-фіку перекладу детективного жанру літератури з використанням засобів комп’ютерної лінгвістики, оскільки питання та проблеми комп’ютерної лінг-вістики та автоматизованого машинного перекладу набувають актуальності через прискорення науково-технологічного прогресу в сучасному світі. Про-грами перекладу розробляються у відповідь на потреби користувачів в шви-дкому адекватному перекладі різної інформації, яка подана в електронному вигляді. В статті висвітлено головні завдання машинного перекладу, його переваги та недоліки, описано особливості застосування JavaScript-бібліотек React та Node.js для створення програмного продукту, а також процес ство-рення програми-перекладача.
УКРАЇНСЬКА ПІСЕННА СПАДЩИНА: ЛЕМКІВСЬКІ ПІСНІ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ СТУДІЯХ
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», 2021
Мета статті – окреслити й узагальнити напрацювання українських і зарубіжних учених у царині документування лемківського фольклору як вагомої частки української та європейської культурної спадщини. Методи дослідження: системний, аналітичний, метод узагальнення, що в комплексі дали можливість виокремити автентичні записи лемківських пісень, зібраних у фольклорних експедиціях із вуст носіїв традиційної культури у місцях її побутування. Наукова новизна полягає в дослідженні доробку українських і зарубіжних учених у галузі вивчення лемківського фольклору в контексті європейської культурної спадщини. Висновки. Записи лемківських пісень як невіддільної й оригінальної складової української пісенної спадщини було започатковано в 30-х рр. ХІХ ст. й інтерес до них не згас до сьогодні. Окреслено коло українських і польських фольклористів, етнологів, народознавців, мовознавців, які збирали та вивчали лемківські пісні, зокрема узагальнено напрацювання: Ж. Паулі, Я. Головацького, О. Кольберга, І. ...