Понятие «древний Восток» в отечественной историографии конца XIX-XX вв. / The Concept of the “Ancient Orient” in Russian and Soviet Scholarship of the Twentieth Century (original) (raw)
Related papers
The famous British traveller Clarke visited Bakhchisaray on 31 July and 1 August 1800. He had fortune to collect various accounts of the inhabitants, their occupations, life style, manners, ar-chitecture and urbanism of their town, and to express his view of the consequences of the Russian annexation of the Crimea against the background of these materials. This topic allows one to indicate several aspects which come out when studying Clarke’s book as a historical source.
Ф.М. Достоевский и Восток | F. M. Dostoevsky and the East
Монография П.В. Алексеева посвящена изучению концепции Вос-тока в художественном творчестве и публицистике Ф.М. Достоевского 1854-1878 гг. На широком материале автор доказывает, что ориентализм Достоевского был стройной системой представлений, связанных с имперскими дискурсами Европы и России, а также участвовал в формировании его художественного языка, мировоззрения и философии. Монография адресована филологам, культурологам, историкам, философам, а также тем, кто интересуется проблемами русской словесности и межкультурного взаимодействия.
2019
Меметов А.М., Меметов И.А., Усеинов Т.Б., Сухоруков А.Н. Развитие востоковедения в Крыму (XI-началоXX века). – Симферополь: ИТ “АРИАЛ”, 2019. – 180 с. – ISBN 978-5-907198-75-3.
"Між Сходом і Заходом": Нотатки про взаємини Русі і Степу в російській та українській історіографії
Historians.in.ua, 2014
Андрій Портнов «Між Сходом і Заходом». Нотатки про взаємини Русі і Степу в російській та українській історіографії Одна із найпопулярніших пояснювальних метафор української історії -«Між Сходом і Заходом» -здебільшого вживається на означення розташування (розірваності, співіснування) України «між Росією та Європою», «між східним і західним християнством (цивілізацією)» 1 . З цієї дихотомії фактично випав Схід як Орієнт, представлений в історії України Хазарським каганатом, «Диким полем», Кримським ханством та Османською імперією. Так сталося попри те, що протягом століть (до речі, істотно довше, ніж межування із Росією) територією сучасної України проходив Великий Кордон між осілим та кочовим, слов'янським та тюркським, православним та іудейським й мусульманським світами, які взаємодіяли, ворогували, співпрацювали й співіснували 2 .
This article is dedicated to the study of the prerequisites for the formation of cultural relations between Russia and the countries and peoples of the East from ancient times to the 18th century, as well as identifying the role of their influence on Russian culture. The history of relations of Russians with the countries and peoples of the East has been studied in many works, but the cultural aspect of relations needs a more detailed analysis. The cultural ties between Russians and the East and, as a consequence, the influence of these peoples on Rus and Russia lasted as long as the existence of Russian statehood itself. Cultural influence on Russians came from Turkic peoples (Pechenegs, Khazars, etc.), Mongols, China, etc. This was due to the geographical position of our country, and took place under different circumstances: pilgrimages, book culture, wars, establishment of diplomatic ties, etc
Вестник древней истории / Journal of Ancient History, 2023
The article discusses the experience of establishing the periods of ancient history and developing its general scheme in Russian and Soviet research of the twentieth century till the 1980s. The development of such schemes was not considered as a specific task in the pre-revolutionary scholarship. In the 1930s–1950s there was an intention to tie the periods established traditionally in scholarship with the stages of the development of slavery; the formation of state at the beginning of antiquity was seen as a result of splitting the society into antagonistic classes, and the end of antiquity was ascribed the nature of a revolution. In the 1950s–1960s the evolution of ancient communities in their various forms was taken as a determining factor for the flow of ancient history and defining its stages; the influence of the ‘revolution of the slaves’ theory was eliminated. In the Late Soviet period the views of Igor Diakonoff on the development and the periodisation of ancient history, which matched well with the schemes developed by historians of ancient Greece and Rome, became particularly important.
Проблема собственного Востока в культуре России советского и новейшего периодов
Проблема собственного Востока в культуре России советского и новейшего периодов, 2017
Статья посвящена советской культурной политике по отношению к мусульманским территориям, а также трансформации отношения к данным регионам в Новейший период. Рассматривается проблематика Своего и Чужого в контексте отголосков Кавказской войны и локальных конфликтов Северного Кавказа постсоветского времени. Анализируется влияние культурной политики на процесс формироваия наций и национального самосознания. Рассматриваются факторы построения наднациональной идентичности на государственном уровне. Ключевые слова: культурная политика; этническая идентичность; Восток; Свой и Чужой; Кавказ. The problem of the East in Russian culture of the Soviet and contemporary periods The article deals with Soviet cultural policy towards the Muslim territories, as well as transformation relations to these regions in the modern period. Addresses the problems of mine and others in the context of the echoes of the Caucasian war and local conflicts in the North Caucasus post-Soviet period. Examines the impact of cultural policy on the process of the formation of Nations and national identity. Discuss factors of building a supranational identity at the state level. Keywords: cultural policy, ethnic identity, East, His and others', the Caucasus.