ДИСКУРСИВНЫЙ АНАЛИЗ РЕПУТАЦИИ УНИВЕРСИТЕТА: ВЫДВИЖЕНИЕ ПРОШЛОГО В АКТУАЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ (original) (raw)

КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ УНІВЕРСИТЕТУ: МІЖ ДИСЦИПЛІНОЮ ТА ДИСКУРСОМ

2018

Purpose of the research is to analysis university cultural practices and their historical dynamics. Most of the focus is on the classic model of university and its transformations. Methodology of the research consists in using methods of analysis, synthesis, comparison, generalization as well as semiotic, hermeneutic and historical approaches. It gave a chance to reveal the features of formation of university as a unity and opposite of cultural practices of discipline and discourse. Scientific novelty lies in determination of the education concept as a set of social institutions and cultural practices that produce social technology of the new anthropological model. The university as a cultural practice, based on the new sample of the anthropological model, form corresponding disciplinary sets and discourses. They are realized in production of new type of habitus and cultural capital, and provide identification under the auspices of the concept of "culture" in the Modern er...

ВПЛИВ РИНКУ ПРАЦІ НА РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОГО ЛІДЕРСТВА ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЛЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

Актуальні питання у сучасній науці

Based on the analysis of the essence and features of communicative leadership, the article substantiates its importance for ensuring the competitiveness of pedagogical workers and heads of preschool education institutions in the market of educational services and the labor market. The educator of a preschool education institution is positioned as a communicative leader, his essential features are characterized, the peculiarities of the development of his communicative leadership in the system of higher pedagogical education are revealed, the relationship between the labor market and pedagogical universities in designing the content of professional training of future educators and heads of preschool education institutions, the development of their communication and leadership potentials. Responding to the demand of the labor market, the higher education of Ukraine is being transformed in the direction of updating the legal framework, modernizing the content of the training of specialists for preschool education institutions, developing and implementing new professional standards for the educator of the preschool education institution ("Educator of the institution of preschool education" and "Educator-methodist (institutions, institutions of social protection for children"). Pedagogical analysis of these standards led to the conclusion that the modern labor market requires preschool teachers to possess hard skills, soft skills, and digital skills. At the same time, among these skills, employers attach increasing importance to the level of development of applicants for soft skills, such as communication and leadership skills. In connection with this, universities have developed such professional content training for future teachers of preschool education institutions, which contributes to their professional development as communicative leaders.

КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ТА МЕТОД УПРАВЛІННЯ ПОКАЗНИКАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ АКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИПУСКНИКІВ УНІВЕРСИТЕТУ

2017

В роботі проведено аналіз впливу на параметри навчального процесу у вищому навчальному закладі вимог до науково-педагогічних працівників, закріплених у ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти. Проаналізовано ступінь достатності цих факторів для підготовки у вищому навчальному закладі конкурентоздатного на ринку праці випускника. Запропонована когнітивна модель на основі показників, які використовуються для оцінки закладу освіти під час ліцензування та додаткових показників, що характеризують конкурентоздатного випускника та досягнення студента під час навчального процесу. Запропоновано метод управління конкурентоздатністю випускника.

«ОТКРЫВАЯ» УНИВЕРСИТЕТ: НА ПУТИ СИНТЕЗА «ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОГО» И «УНИВЕРСИТЕТА КУЛЬТУРЫ»

«ОТКРЫВАЯ» УНИВЕРСИТЕТ: НА ПУТИ СИНТЕЗА «ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОГО» И «УНИВЕРСИТЕТА КУЛЬТУРЫ» , 2023

Аннотация: После разрушения классического университета на его место почти повсеместно встал «закрытый» по своей сути «университет совершенства» Б.Ридингса. Вопрос в том, что должно прийти ему на смену? Наша задача – попытаться концептуально описать сущность Университета 3.0 как реальной, на наш взгляд, альтернативы «закрытому» «Университету Совершенства». Ведущая гипотеза состоит в том, Университет 3.0 не может быть понят исключительно в как «Предпринимательский университет» Б. Кларка, в котором создана среда для внедрения научных инноваций в жизнь, но при этом может быть забыта идея «автономии мышления» как неутилитарного по своей сути, забыта идея Культуры как основания взращивания Личности человека, который благодаря этому должен быть «поднят на уровень своего времени» (Ортега-и-Гассет). Именно Культура в университете должна стать пространством встречи Науки и Технологий, Исследований и Бизнеса, а сам университет средством трансформации Культуры (А. Аузан). И вопрос в том, что именно это значит? Как именно этого достичь? В данной работе мы постарались создать концептуальное пространство для ответа на эти вопросы.

ДОСЛІДНИЦЬКЕ ВРЯДУВАННЯ В СУЧАСНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В УМОВАХ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Information Technologies and Learning Tools

Посилення дослідницької спроможності вітчизняних університетів для повноцінного входження України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору зумовлює необхідність модернізації системи управління дослідженнями. Для пошуку сучасних механізмів управління дослідженнями проаналізовано документи Європейського простору вищої освіти, наукові праці та встановлено актуальність використання парадигми врядування в управлінні університетами, зокрема і в управлінні дослідницькою діяльністю. Проаналізовано сутність врядування та особливості його реалізації, що дало змогу, окрім запропонованих науковцями раніше таких характеристик врядування, як багато рівнів, багато акторів та багато завдань, додати четверту – багато процедур. Авторська позиція ґрунтується на основі аналізу як наукових праць, так і практичного досвіду реалізації дослідницького врядування в провідних університетах Великої Британії – країні-лідері європейської та світової системи вищої освіти. За...

КОНЦЕПТЫ «УНИВЕРСИТЕТА» В РАЗЛИЧНЫХ ДИСКУРСАХ И РОССИЙСКАЯ РЕФОРМА ОБРАЗОВАНИЯ

Аннотация. В работе рассматривается смысловая эволюция концептов университета, науки, образования в классическую эпоху, периоды модерна и постмодерна. В классическую эпоху университет представлял собой место хранения, получения и трансляции истины, в период модерна – фабрику по производству человеческого капитала, в условиях постмодерна – организацию по предоставлению образовательных услуг. Изменение дискурса существенно влияет на отношение ученых к коллегам, научной и образовательной деятельности. Увеличение количества публикаций свидетельствует о росте научной продукции, что однако слабо связано с получением нового знания (модерн) или стремлением к истине (классическая эпоха), это всего лишь показатель производительности научного работника. Российская реформа образования следует общей логике постмодерна и формирования рынка образовательных услуг. Удельный вес людей с высшим образованием в постсоветскую эпоху сильно вырос и уже превышает аналогичный показатель США. Но это не связано с производительностью человеческого капитала, а лишь отражает степень удовлетворения потребителей образовательных услуг от повышения своего социального статуса. Реформы организации науки, высшей и средней школы используют модернистский концепт «эффективности». Однако подготовка специалистов, соответствующих запросам общества, исходит из неявной предпосылки, что они известны и что в отношении целей общества существует определенный консенсус. Также и в отношении ученых – в условиях отсутствия отечественного патронажа ориентация на «мировую науку» способствует только глобальной академической мобильности. Символический капитал, который ранее был присущ ученым и университетским профессорам, переходит к экспертам, обладающим необходимым паблисити.

ВІРТУАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (США): ОСМИСЛЕННЯ ДОСВІДУ

Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine

У статті представлено результати віртуального візиту провідного наукового співробітника відділу забезпечення якості вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, члена-кореспондента НАПН України Олександри Бородієнко до Північно-Західного університету (США). Схарактеризовано загальну програму візиту. Представлено тематику зустрічей з колективами Центру оцінювання програм, Інституту дизайну Сігал, Семінару викладачів фізики та астрономії. Висвітлено ключові питання, які обговорювались у ході зустрічей та становили спільний науковий і практичний інтерес: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку публічно-приватного партнерства закладів освіти України (на прикладі проєктів «Реалізація спільних проєктів публічно-приватного партнерства закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (2020 р.) та «Створення наглядових рад закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (2021 р.); сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку партнерства між у...

ДИСКУССИЯ О МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛИЗМЕ И АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА

Известия, 2009

Работа представлена кафедрой новой и новейшей истории стран Европы и Америки Московского педагогического государственного университета. Научный руководитель -кандидат исторических наук, доцент М. В. Пономарев Дискуссия о мультикультурализме позволяет осмыслить многие важные вопросы, связанные с динамикой социокультурной интеграции в современном мире и актуальными направлениями социальной политики государства. Толерантность, самоценность и равенство культур, множественная идентичностьвсе эти принципы, заложенные в концепции мультикультурализма, делают ее весьма привлекательной в качестве основы межкультурной коммуникации. Критику же вызывает заложенная в этих принципах возможность фрагментации общества по этнокультурному признаку. Ключевые слова: общественная дискуссия, мультикультурализм, социальная политика, плюралистичное общество, толерантность, этничность, идентичность.

РУССКАЯ ДУША» В ПРЕПОДАВАНИИ РКИ: КРИТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ СТЕРЕОТИПНЫХ ДИСКУРСОВ В СОВРЕМЕННОЙ ДИДАКТИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ

ЈЕЗИЦИ И КУЛТУРЕ У ВРЕМЕНУ И ПРОСТОРУ. Volume: X/3, 2022

This article examines the presence of the “Russian soul” in the practices of the Russian language for the past 10 years and its role in creating a stereotypical image of the Russian culture in the formation of intercultural competence (IC) among students. The first part offers a brief genealogy of the concept of the “Russian soul.” The second part is a critical review of the key educational materials developed from 2011 to 2021 in which IC is based on the concept of the “Russian soul.” The results of our study show that a large number of textbooks and teaching materials from the previous decade, including both Russian-language and foreign (specifically, Italian) materials rely on the “Russian soul” to convey a simplified and essentialized idea of the Russian “culture” and “identity.” In particular, through discursive analysis, it was found that the concept of the “Russian soul” is linked to the orientations of linguocountry and linguocultural studies. This has major implications in terms of the conceptualization of IC. The use of the “Russian soul” concept reflects a nationalist “discourse” which, as per Foucault’s understanding, creates its own “regime of truth.” Finally, the possible ways of changing this dominant discourse in RFL have been suggested.