Ставиский Вадим. Читаем Галицко-Волынскую летопись. II. (original) (raw)

In memoriam. Наукова спадщина Леонтія Войтовича: огляд студій з історії Галича, Галицького та Галицько-Волинського князівств // Галич. Збірник наукових праць. Вип. 8 / за ред. А. Стасюка. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2023. – C.318-356.

Галич. Збірник наукових праць, 2023

У статті розглянуто наукову спадщину львівського історика( медієвіста та генеалога – професора, доктора історичних наук Леонтія Вікторовича Войтовича (16.05.1951–07.02.2023). Пере( дусім зроблено акцент на працях ученого, які стосувалися історії Галича, Галицького та Галицько(Волинського князівств. Метою статті є розгляд внеску наукових досліджень у розвиток сучасної української історіографії. Зазначмо, що професор Л. Войтович у своїх працях порушував найрізноманітніший спектр проблем, зокрема: міжнародні відносини (з найближчими сусідами); генеалогічні зв’язки представників галицьких династій з Рюриковичів (Ростиславичів та Романовичів) з тодішніми правлячими династіями Центрально(Східної Європи та Візантії; історико(генеалогічні портрети знакових представників та представниць галицьких династій; економіка та торгівля, військова справа та дозвілля, інтерпретація сучасних археологічних знахідок. У доробку вченого частину праць становлять також науково(популярні публікації, скеровані на ширшу громадськість, задля промоції як цих проблематик, так і середньовічної історії України загалом. Огляд напрацювань ученого дозволяє не лише встановити стан вивчення певних питань, а й розуміти перспективи подальших досліджень, щоб здійснити постановку нових дослідницьких завдань.

Галицько-Волинський літопис і створення легендарної частини 2-го зводу літописів ВКЛ

2013

ГалицькоВолинський літопис -унікальне джерело відомостей щодо ранньої історії Великого князівства Литовського. На початку XVI ст. він уже був поцінований саме в такій якості. Однак чи міг книжник початку XVI ст. використати текст XIII ст. без змін? Можливо, між ними існував якийсь «посередник»? У статті висвітлюється питання використання Галицько Волинського літопису та відомостей із нього при створенні власного історіографічного твору в Литві початку XVI ст. Увагу зосереджено на методах запозичення й питанні ставлення укладачів (редакторів) леґендарної частини 2го зводу літописів взагалі до джерел.

Дневник жителя Галиции Степана Федоровича Лагно как объект историко-лингвистического анализа

Центральноевропейские исследования, 2021

Дневники, частные письма, поздравительные открытки, фотографии и прочие эго-документы, созданные обычными людьми, сегодня все чаще привлекают внимание исследователей. Такие источники, особенно возникшие в регионах языкового и культурного пограничья, дают сведения для изучения диалектных и контактологических особенностей идиомов, на которых они написаны, этнографических и — шире — антропологических явлений, предоставляют ценные данные по истории того края, где они были обнаружены. В настоящей публикации представлен дневник жителя Тернопольской области Украины, написанный в 1985–1986 гг. на украинском языке с переводом на русский язык и комментариями. Текст источника предваряет его описание и краткая биографическая справка об авторе, приведено лингвистическое описание диалектных особенностей (диалекты на территории Галиции). Публикуемый дневник является уникальным образцом «наивной литературы» в славистике, документ также представляет интерес для этнологов, антропологов и историков, поскольку его основу составляют ежедневные записи, касающиеся хозяйственно-бытовой деятельности западноукраинского крестьянина.