Assessment of coal quality on the site “Uspenivska no 2” in Western Donbas based on the statistical analysis of its chemical and technological properties (original) (raw)
Related papers
Archaeology and Early History of Ukraine, 2020
In 2016 during the inventory and transportation of the archaeological finds from temporary archaeological storage at Pheophania to the present-day storage facility of the Institute of Archaeology, the materials of the excavations of the expeditions of 1980 and 1985 were selected and processed. The excavations and surveys were conducted by expeditions under the lead of O. G. Shaposhnikova and D. Ya. Telehin on the territory of the Starobilsk district of the Luhansk region. The surveys in 1980 were conducted at only two locations located close to each other — the settlements of Aidar-Bila and Pidhorivka. Aydar-Bila. Because the location plan is missing (it is also missing from the 1986 report), it was not possible to locate the settlement on the map. However, it can be assumed that the multilayered settlement of Aydar-Bila is located in the eastern part of the village Pidhorivka of the Starobilsk district of the Lugansk region, on the low floodplain terrace of the right bank of the ri...
Резюме. Въглищни пластове от (Пернишки, Бобовдолски и Пирински басейн) са опробвани с по 10 до 12 пластови проби. Въглищните аншлиф-брикети са изследвани в отразена бяла и флуоресцентна светлина в маслена имерсия и е измерена отражателната способност на хуминита. Изчислени са индексите на торфения фациес, според които е определен типа на торфените блата в трите басейна. Според резултатите от химичния състав на въглищната пепел е определена киселинността на средата и типа на подхранване на древните торфени блата. Като цяло за въглищата от Пернишката провинция най-високо е съдържанието на гелифицирани мацерали при минимално присъствие на фюзенизирани. Блатата, в които се е осъществявало торфонатрупването са лимнично-телматични предимно реотрофни и обводнени. Подхранването е смесено-грунтово и повърхностно с привнос на теригенен материал. Между северната (Пернишки и Бобовдолски басейни) и южната част (Пирински басейн) на провинцията съществуват и различия. В северната част блатата са по-слабо обводнени с понижаващо се водно ниво и с елементи на мезотрофни блата, подхранването с теригенен материал преобладава над грунтовото, киселинността на средата е малко по-висока, отколкото в южната. Въглищата от северната част са по-богати на липоидни и фюзенизирани мацерали, на минерално вещество и в тях количеството на мацералите от подгрупа Телохуминит е по-голямо. Въглищата от южната част са по-богати на алгинит, на гелифицирани мацерали като цяло и особено на тези от подгрупа Детрохуминит. В южната част на провинцията участието на иглолистна растителност в торфонатрупването е по-слабо. Отражението на хуминита е най-високо в Пиринския басейн.
Тектоніка і стратиграфія, 2021
Підвищення вимог до моніторингу та охорони довкілля, особливо у вугледобувних регіонах України, де зосереджена велика кількість промислових підприємств, зумовлює потребу в нових науково обґрунтованих методах прогнозування передусім умісту токсичних і потенційно токсичних елементів у гірничій масі, яку добувають на шахтах, відходах вуглевидобутку й вуглезбагачення, а також впливу підприємств вугільної теплоенергетики на довкілля. Для цього потрібно мати дані про концентрації, характер та особливості розподілу токсичних і потенційно токсичних елементів, зокрема свинцю, у вугільних пластах. У статті наведено результати досліджень, що охоплювали всю територію одного з найвивченіших геологопромислових районів Донбасу-Донецько-Макіївського за період з 1983 по 2014 роки. Розглянуто особливості розподілу й визначено характер поширення свинцю в 52 вугільних пластах, розраховано середньозважені концентрації цього елемента як у вугіллі основних робочих пластів, так і семи світ середнього й верхнього відділів кам'яновугільного періоду. Підтверджено, що накопичення свинцю у вугіллі основних робочих пластів Донецько-Макіївського геологопромислового району має полігенний і поліхронний характер. Зміна його концентрації в розрізі й за площею району зумовлена переважно тектонічними й фаціальними особливостями формування вугленосної товщі, що контролюють петрографічний склад вугілля, гідродинамічним режимом басейну торфонакопичення, літологофаціальним складом безпосередньої й основної покрівлі вугільних пластів, тріщинуватістю вугілля й порід, що його вміщають. Ключові слова: свинець, токсичні й потенційно токсичні елементи, дендрограми кластеризації, зони підвищеної тріщинуватості, стратиграфічний розріз, геолого-промисловий район. Вступ. З метою об'єктивної оцінки впливу вугледобувної промисловості й підприємств теплоенергетики на екологічну ситуацію та планування найефективніших заходів, спрямованих на її поліпшення, потрібно мати дані про характер розподілу та рівні концентрації токсичних елементів, зокрема й свинцю, у вугільних пластах і породах, що їх уміщують. Задля отримання такої інформації в Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» виконано детальні дослідження, що охопили всю територію одного з найвивченіших геолого-промислових районів Донбасу-Донецько-Макіївського. Останні досягнення. Вагомий внесок у вивчення геохімії елементів-домішок у вугіллі родовищ зробили Я.Е. Юдович разом з М.П. Кетрис. Вони систематизували дані про елементи-домішки у вугіллі Донбасу [21], а також досліджували токсичні елементи у вугіллі, які є небезпечними для довкілля, зокрема й свинець. Також над дослідженням токсичних елементів працювали А.Ф. Горовий і Н.А. Горова [4-6]. Їхні праці були спрямовані на вивчення розподілу й умісту токсичних елементів у продуктах видобутку й відходах перероблення антрацитів Донбасу. Вони створили кадастр токсичності гірничої маси, вугілля, золи вугілля, продуктів видобутку й відходів перероблення вугілля, а також прогнозні карти токсичності. Питанню оцінки вугільних родовищ як попутного джерела цінних металів і впливу токсичних елементів на довкілля присвячені дослідження О.Р. Куліненка і Т.В. Барни [17]. Для реконструкції умов торфонакопичення дослідники докладно вивчили «супутні елементи» вугільного пласта с11 на шахті «ім. Героїв Космосу» Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району за 24 перетинами. Особливості розподілу свинцю в продуктах і відходах збагачення Краснолиманської й Добропольської вуглезбагачувальних фабрик Донбасу вивчали В.В. Ішков разом з А.І. Чорнобук, Д.Я. Михальчонок та В.В. Дворецьким [7, 8].
Book chapter, 2020
Karst hazard assessment of the gypsum quarry area of the Pisky village near Shchyrets (Ukraine). Sulphate karst is actively developing in the Badenian (Middle Miocene) gypsum-anhydrite strata in the neighbourhood of Pisky village near Shchyrets’ (Lviv region, Ukraine). It is represented by various forms of surface karst (solution sinkholes, collapse sinkholes, karst lakes, etc.). Main features of the geological structure of the studied region as well as the aquifers related to the Neogene Opillia, the Tyras, and the Kosiv formations (suites) and to the Quaternary deposits are characterized. It has been justified that groundwater plays a leading role in the development of suffosion-karst processes, in particular by activating in tectonic fault zones Surface karst forms are distributed practically on all relief elements: watersheds, slopes of various steepness, and in river valleys. Depending on the density of karst forms per unit area, areas with a low degree of karst interaction (containing up to 10 forms per 1 km2) and areas with severe karst influence (over 30 forms per 1 km2) were distinguished. One of the sites with a large number of karst forms was found in the area of gypsum quarries, the other – almost at the center of Pisky village. According to the requirements of the Ukrainian state building norms, the site in the area of gypsum quarry was attributed to the second category, and in Pisky village – to the first (most dangerous) category of stability related to the formation of karst collapse sinkholes and category B according to their average diameter. The current situation requires the organization of monitoring of hydrochemical and hydrodynamic regimes of the groundwater and the development of forecast regarding the prediction of new collapse sinkholes formation. У гіпсово-ангідритовому масиві в околицях с. Піски поблизу Щирця (Львівська обл., Україна) активно розвивається сульфатний карст, представлений різноманітними за морфологією поверхневими карстовими формами (карстові лійки вилуговування і провальні, карстові озера та ін.). Схарактеризовано основні риси геологічної будови району, а також водоносні горизонти, пов’язані з опільською, тираською, косівською світами неогену та четвертинними відкладами. Обґрунтовано провідну роль підземних вод у розвитку карстово-суфозійних процесів, зокрема їхню активізацію у зонах тектонічних порушень. Поверхневі карстові форми поширені практично на усіх елементах рельєфу: вододілах, схилах різної крутості та у долинах річок. За щільністю карстових форм на одиницю площі виділяються ділянки незначного ступеня враженості (до 10 форм на 1 км2) та сильновражені (понад 30 форм на 1 км2). Одна з ділянок з великою кількістю карстових форм виявлена в районі розміщення гіпсових кар’єрів, інша – майже у центрі с. Піски. Територію в районі гіпсового кар’єру згідно з вимогами державних будівельних норм віднесено до другої, а в районі с. Піски – до першої (найнебезпечнішої) категорії стійкості з огляду на утворення карстових провалів і категорії Б за їхнім середнім діаметром. Ситуація, що склалася, потребує організації моніторингу гідрохімічного та гідродинамічного режимів підземних вод та розробки прогнозних оцінок щодо передбачення виникнення нових карстових провалів.
Вісник, 2017
Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. С.Є. Шнюковим) Підвищення вимог до охорони навколишнього середовища та врахування впливу вугледобувних підприємств на екологічну обстановку обумовлює потребу в нових науково обґрунтованих методах прогнозу вмісту токсичних і потенційно токсичних елементів (ТіПТЕ) у видобувній шахтами гірничій масі, відходах видобутку і вуглезбагачення. Розглядаються результати досліджень ТіПТЕ у вугіллі пласта с 7 н поля шахти "Павлоградська" Павлоградсько-Петропавлівського геолого-промислового району Донбасу. Мета роботи-установлення закономірностей в розподілі Ті-ПТЕ у вугіллі пласта с 7 н. У результаті виконаних досліджень установлено варіації вмісту і середні концентрації ТіПТЕ у вугіллі пласта, побудовано карти ізоконцентрат ТіПТЕ і карти регіональної складової їхнього вмісту по площі шахтопласта. Побудовані карти є фактологічною основою для довгострокового прогнозу концентрацій ТіПТЕ у видобутій шахтою гірській масі. Розраховано лінійні рівняння регресії між концентраціями токсичних і потенційно токсичних елементів та основними технологічними параметрами. Ці рівняння можуть бути використані для короткострокового і середньострокового прогнозу і контролю вмісту ТіПТЕ у видобувній гірській масі. У свою чергу, довго-, середньо-і короткострокові прогнози концентрацій ТіПТЕ мають служити підставою для технологічних рішень, спрямованих на зниження їхнього вмісту в продуктах вуглевидобутку, продуктах і відходах вуглезбагачення. Аналіз результатів статистичної обробки геохімічної інформації і геолого-структурної характеристики пласта с 7 н поля шахти "Павлоградська" дозволив встановити, що формування асоціації кобальту, нікелю, ванадію, свинцю, хрому та марганцю пов'язано із збагаченням цими елементами приконтактових зон вугільного пласта і генетично обумовлене впливом адсорбційного і окислювально-відновлювального бар'єрів на міграцію речовини в процесі діагенезу і катагенезу вугленосної товщі. Доведено, що берилій є єдиним елементом, переважно пов'язаним з органічною складовою вугілля. Асоціація ртуті і миш'яку обумовлена їх генетичним зв'язком з сульфідною мінералізацією тріщинуватих зон тектонічної природи. Основне наукове значення результатів виконаних досліджень полягає у встановленні генетичних причин, які чинять істотний вплив на особливості розподілу ТіПТЕ у вугіллі пласта с 7 н. Ключові слова: вугільний пласт, потужність, зола, сірка, токсичні і потенційно токсичні елементи, карти ізоконцентрат, карти регіональної складової, рівняння регресії.