Звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2017 року серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно, в Україні (original) (raw)
Related papers
У статті наводяться дані 20-ти років спостережень за динамікою молодіжного наркотизму у рамках мониторингу «Молодь та наркотики». Розглядається проблема розповсюдження споживання наркотиків та інших психоактивних речовин серед харківської молоді з 1995 по 2014 роки. Аналізуються закономірності епізодичного та регулярного споживання різних видів адиктивних речовин. Авторами виділяються три основні тенденції розповсюдження наркотиків. Перша – загальне зменшення споживання наркотичних речовин серед молоді. Друга – на фоні зменшення епізодичних споживачів частка регулярних споживачів зростала до 2008 року, після чого почалось її зменшення. Третя – на ринку наркотиків спостерігається внутрішня трансформація. Процес розповсюдження серед молоді минув стадію «насичення» і увійшов у стадію стабілізації та зменшення споживання. The data of 20-year supervision within the limits of the research project Substance Use Monitoring Among Youth in Kharkiv City «Youth and Drugs» conducted by sociologists from Kharkiv National University of Internal Affairs is represented in the article. The surveys were implemented in 1995, 1997, 1999, 2001, 2004, 2005, 2008, 2011 and 2014 with sample sizes ranging from 1,000 to 1,500 subjects. During the whole 20-year period youths aged 16-25 have answered the surveys. The probability of error has not exceeded 3%. Data has been collected at random educational establishments in Kharkiv with the standardized self-administered questionnaire, including 100-110 items in different years. Additionally, as a part of monitoring, the 1999 survey included a component of retrospective estimating dynamics of substance use since World War II. The 5 groups of 500 male subjects, who were aged 20 in 1950s, 1960s, 1970s and 1980s and students of 1990s had answered the questions. In 2001 a cross-cultural survey of student youths have been implemented with the identical measures for youths of Kharkiv and Dresden (Germany) N=1000. In 2007, a survey «Relationship between Substance Use and Criminality» was conducted among prisoners of Kharkiv region. The problem of drugs and other psychoactive substances consumption among youth of Kharkiv in 1995-2014 years is considered in this article. The patterns of regular and irregular consumption of various addictive substances are analyzed. Authors note three basic tendencies of drug addiction spread. The first is general reduction of drug consumption among youth. The second is the part of regular consumers grew until 2008 against the background of the reduction of episodic (irregular) drug consumers. After 2008 there was a decrease of regular drug consumption. In the study of 2014 a number of regular drug users has significantly decreased in numbers. The third is that inner transformation is observed in the drug market. There are new substances appeared and they «received» their consumers. But a significant decrease in the number of regular consumers shows that the process of the drugs spread among young people has passed the stage of «saturation» and entered the stage of stabilization and reduction of drug consumption. В статье приводятся данные 20-ти лет наблюдений за динамикой молодежного наркотизма в рамках мониторинга «Молодежь и наркотики». Рассматривается проблема распространения потребления наркотиков и других психоактивных веществ среди харьковской молодежи с 1995 по 2014 годы. Анализируются закономерности эпизодического и регулярного потребления различных видов аддиктивных веществ. Авторами выделяются три основные тенденции распространения наркотиков. Первая – общее уменьшение потребления наркотических веществ среди молодежи. Вторая – на фоне уменьшения эпизодических потребителей часть регулярных потребителей росла до 2008 года, после чего произошло ее уменьшение. Третья – на рынке наркотиков наблюдается внутренняя трансформация. Процесс распространения наркотиков среди молодежи прошел стадию «насыщения» и вошел в стадию стабилизации и уменьшения их потребления.
Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму, 2018
У цій статті представлено частину результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна» 2017 року щодо суб’єктивного оцінювання населенням України свого здоров’я, готовність про нього піклуватися та щодо розуміння того, яку поведінку можна вважати здоровою. Друга хвиля опитування проведена у травні-червні 2017 року. Загалом було опитано 10 205 респондентів. Опитування представників домогосподарств відбувалось за допомогою індивідуального особистого інтерв’ю. Результати дослідження свідчать, що населення України схильне до позитивних оцінок власного здоров’я: 46,5% респондентів вважали свій стан здоров’я добрим або дуже добрим. Найменшою ця частка була у Сумській області (27,7%), а найбільшою – у Луганській (58,7%). Лише 14,6 % вважають його поганим або дуже поганим. Вище оцінювали стан свого здоров’я чоловіки, люди молодшого віку, містяни, люди з вищою освітою та доходом. При цьому 39,2% респондентів сказали, що мають хронічні або довготривалі захворювання, 6,6% опитаних мали офіційно встановлену інвалідність. Поширеність куріння становила 23,9% (7,7% серед жінок і 39,6% серед чоловіків); 8,6% опитаних вживали алкоголь надмірно протягом минулого року (17,5% чоловіків і 1,7% жінок); 55,6% опитаних мали надмірну вагу та ожиріння.
ВЗАЄМОЗВЯЗОК РИЗИКОВОЇ ТА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ У ПІДЛІТКІВ В УКРАЇНІ
У статті презентовано результати дослідження розповсюдженості різних типів ризикової поведінки серед підлітків в Україні. Наведено та порівняно данні стосовно відмінностей у психологічних конструктах кожного з видів ризикової поведінки, що розглядаються – самоушкоджуюча поведінка, зловживання ПАР, небезпечна сексуальна поведінка, насильство, невиправданий ризик, порушення харчової поведінки. Статистично зафіксовано та представлено вікові та статеві відмінності в отриманих даних. Досліджено зв'язок між ризиковою поведінкою та інтенсивністю суїцидальної активності у підлітків. Проаналізовано, які загальні психологічні особливості ризикової поведінки у підлітків можна розглядати як предиктори можливої суїцидальної активності. Додатково оцінено, як кластеризація різних видів ризикової поведінки інтенсифікує процес суїцидальності в підлітків. Проаналізовано особливості сімейних стосунків у підлітків із ризиковою та суїцидальною поведінкою. Представлено та інтерпретовано характеристики емоційно-афективного, когнітивного та соціального функціонування підлітків із різними видами ризикової поведінки, в тому числі представлено данні з рівня депресії та тривожності у кожної групи підлітків. Описано особливості стресостійкості підлітків із ризиковою поведінкою, описано особливості реагування підлітків із ризиковою поведінкою на стресові події та домінуючі серед них копинг-стратегії. Порівняно конструкти самооцінки у підлітків із ризиковою поведінкою. Виділено найбільш небезпечні з точки зору можливої суїцидальності групи ризикової поведінки.
СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА У ВИРІШЕННІ ЖИТЛОВОГО ПИТАННЯ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД, СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
Економіка та суспільство, 2022
Стаття присвячена аналізу міжнародного досвіду в сфері житлової політики в частині забезпечення доступу до житла та підвищення житлових умов. Особливу увагу приділено шляхам реалізації житлової політики, формам участі держави, масштабам та механізмам підтримки громадян в вирішенні даних питань. Досліджено новітні орієнтири, успішні практики, цільові контингенти, відмінності та спільні риси житлової політики різних країн. Визначено, що основним курсом прогресивних житлових політик є розвиток ринку орендного житла. Оцінено спроможність населення деяких європейських країн вирішувати житлове питання за допомогою оренди, здійснено порівняння з можливостями українців у довоєнний період. Проаналізовано ситуацію в Україні щодо підтримки населення в забезпеченні доступу до житла та підвищенні якості житлових умов. Окремо проаналізовано ефективність програми житлових субсидій як єдину реально функціонуючу державну соціальну допомогу, що запобігає енергетичній бідності українських домогосподар...
2021
Актуальність вивчення чинників формування мотивів дотримання/недотримання карантину диктується і визнаною фахівцями необхідністю тривалого застосування таких обмежень. Сьогодні вже є очевидним, що навіть розробка вакцини та масові щеплення навряд чи будуть здатні швидко й остаточно подолати пандемію та вивести ситуацію на «доковідний» рівень. В таких умовах особливої уваги потребують процеси формування мотивів поведінки населення у їх співвіднесенні до визнання масштабів загрози як для себе, так і для свого найближчого оточення, що суттєво впливає на готовність виконувати вимоги карантину. Саме вивчення чинників формування та зміни таких мотивів дозволить зробити певні прогнози як стосовно потенційної готовності населення і надалі дотримуватись карантинних обмежень, так і стосовно визнання/невизнання окремих заборон, у тому числі серед представників окремих соціальних груп, як вікових, так і гендерних. Мета дослідження Проаналізувати чинники, які зумовлюють поведінку людей в період ...
СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В УКРАЇНІ
Вісник Національного університету оборони України, 2021
У статті розглянуто проблему ґендерної диференціації депутатського лідерства на регіональному рівні в Україні. Охарактеризовано соціально-демографічні предиктори жіночого політичного лідерства у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях. Емпірично досліджена специфіка прояву психологічних предикторів жіночого лідерства в умовах місцевих виборів «Україна-2020».
According to the result of the research, it was established that the biological age of young people in Ukraine is 46. This is 22 years more than the must. The biological age of Ukrainian young men who have been studying or working in Poland for 1-3 years does not differ from those living permanently in Ukraine and their age is 45 years old. Thus, short-termed emigration (1-3 years) does not affect the biological age of young people. It is planned to continue the research of the biological age of men who have emigrated for a longer term in order to establish the time frames for the impact of emigration on the pace of aging.