ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ (original) (raw)

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ

2009, Економіка і право № 2

Вибір інноваційного шляху розвитку України сьогодні закріплено вагомими нормативно право вими актами-законами України «Про інновацій ну діяльність» [1], «Про наукову і науково технічну діяльність» [2], «Про пріоритетні напрями розвит ку науки і техніки»[3] та ін. Проте порівняно із ба гатьма сусідніми державами, включаючи країни СНД, українська інноваційна політика залишаєть ся неефективною, непослідовною та декларатив ною, про що свідчить посідання 73 місця зі 131 краї ни світу за Індексом конкурентоспроможності дер жав Всесвітнього економічного форуму в Давосі [4]. Формування інноваційної економіки потребує значних фінансових ресурсів, тому конкурентні пере ваги від застосування інноваційної моделі розвитку отримали насамперед найбагатші держави світу. Для країн, де економіка розвивається або трансформуєть ся, досягнення цих переваг значно ускладнюється браком фінансових ресурсів і залежить від ефектив ного і прискореного реформування сфер науки та ос віти, а також від якнайскорішого впровадження ефек тивних правових механізмів, що забезпечують струк турну перебудову усіх галузей господарства. Потужним джерелом ресурсів і ефективного менеджменту для наукоємних виробництв може бути приватний капітал, але приватизація суб'єктів інноваційної діяльності зі збереженням їх профілю уявляється достатньо проблематичною. По перше, інноваційна діяльність характеризується високим ступенем невизначеності та ризику, що не надто приваблює приватних підприємців, по друге, знач на частина суб'єктів інноваційної діяльності мають стратегічне значення для держави, і їх майно не підлягає приватизації. Не можна також не врахову вати і того, що процес створення та використання новітніх технологій має скеровуватися державою в бажані соціальні напрями, не суперечити інтересам суспільства та не загрожувати безпеці людей. Отже невід'ємною умовою нормального функ ціонування ринкової економіки, заснованої на знаннях, має бути конструктивна взаємодія бізнесу та державної влади, чого, на жаль, не спостерігається в Україні. Як зазначалося в рекомендаціях парламентських слухань «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалі зації»[5], що проходили 27 червня 2007 р., в Україні відбулося відторгнення наукового потенціалу від великого бізнесу «внаслідок його орієнтації протягом тривалого часу на короткотермінові напівтіньові схеми». Але, з іншого боку, держава не запропонувала бізнесу зрозумілих і вигідних умов участі в інноваційній діяльності, чітких механізмів розподілу ризиків на усіх стадіях інноваційного процесу. У цій ситуації першочерговим завданням стає пошук і розробка ефективної моделі взаємодії держави і приватного капіталу з використанням багатого досвіду, набутого іншими країнами. В останні десятиріччя в економіці розвинутих країн, а також країн, що розвиваються, складається особлива форма взаємодії бізнесу та державної влади, що зазвичай називається «партнерством» і певним чином відрізняється від інших добре відомих форм співпраці. У рамках таких партнерств складаються власні моделі фінансування, відносин власності та методів управління, що відрізняються від традиційно існуючих. Вищезазначене обумов лює актуальність досліджуваної проблематики. Тема, що має назву «публічно приватне партнер ство», сьогодні притягує увагу багатьох науковців, переважно тих, хто займається економічними дослі дженнями. У процесі підготовки даної роботи авто рами були проаналізовані праці відомих фахівців