РОЗОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ В ІСТОРІЇ УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА (original) (raw)
Related papers
ПЕРШИЙ ІСТОРИК-УКРАЇНІСТ ОДЕСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ДО 175-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА ОЛЕКСІЯ МАРКЕВИЧА)
Litopys Volyni
Стаття присвячена аналізу науково-педагогічної діяльності відомого одеського історика та громадського діяча Олексія Івановича Маркевича (1847–1903). В результаті дослідження, яке побудоване на аналізі історіографічних, наративних та документальних джерел, з’ясовано, що його життя тісно пов’язане з Одеським університетом, який у 1865–1920 роках називався Новоросійським. Педагогічну діяльність Олексій Маркевич розпочав у 1870-х роках після завершення навчання на історико-філологічному факультеті Новоросійського університету в Одесі, викладаючи історію та російську словесність в Одеському комерційному училищі, Одеському інституті шляхетних дівчат та Маріїнській жіночій гімназії. З 1880 до 1895 року він працював в Новоросійському університеті, активно займаючись науковою роботою і вдосконалюючи свої лекторські здібності. Перебуваючи під впливом концептуальних ідей Володимира Антоновича, Олексій Маркевич став істориком, який заклав основи українознавства в університеті у другій половині ...
The article deals with relations between rulers of Poland and Rus’ during early medieval ages. It is presented that the relationships were strictly linked to an issue of socalled Cherven towns, concerning dates: 981, 1018 and 1031. It is stated that Nestor the Chronicler described a historical process in this three dates (out of the three only one date is accurate). It is proved that the other two were probably established by Nestor himself, who was aware from his sources of a rivalry between Polish and Rus’ rulers regarding the boarder land. It is emphasized that the culminating point of the first phase of the fighting was Boleslaw the Brave waiving his claims to the Cherven towns about 992; the second phase ended in regaining the towns by Polish king in 1018; finally the third one when Casimir the Restorer renounced the claims to the Cherven towns.
ДО СТАНОВЛЕННЯ ШКОЛИ ІСТОРИКІВ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА: ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ ПАВЛОВ
PARADIGM OF KNOWLEDGE, 2015
ВОЛОДИМИРА: ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ ПАВЛОВ кандидат історичний наук, доцент, Тарасенко О. О. Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ У статті проаналізовано викладацьку, наукову та громадську діяльність професора кафедри російської історії П. В. Павлова у 1847-1859 роках, яка склала другий період становлення школи істориків Університету Св. Володимира, сприяла формуванню широкого світогляду київського студентства, усвідомленню ними загальнолюдських законів розвитку суспільства, просвітництва, критичного і системного методу дослідження історичного процесу. Обґрунтовано, що вчений формував свій напрямок наукової школи, яскравим представником якої був І.В. Лашнюков. Досліджено, що для київського студентства П. В. Павлов був кумиром, шанованим вченим, мислителем, який допомагав молоді усвідомити її історичну місію, спілкування з яким навчало як потрібно любити свій народ.
ТРЕТІЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ШКОЛИ ІСТОРИКІВ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА (60-ті роки ХІХ ст.)
Актуальні питання у сучасній науці
Антоновича. Наукова та викладацька діяльність нової генерації сформувала Четвертий період розвитку Школи істориків Університету Св. Володимира, який ми розглянемо у наступній статті. Шлях становлення i розвитку викладання та дослідження iсторiї у ХІХ ст. в Університеті Св. Володимира відтворює шлях розвитку iсторичної освiти і науки у ХІХ ст.
УНІВЕРСИТЕТИ ВОЛОДИМИРА РІЗУНА
Перша частина - відгуки про мене. Друга частина - мої праці Філософсько-методологічні засади освітньої й наукової діяльності у галузі журналістики та медіакомунікації - стор. 249. До питання про соціальнокомунікаційні наукові проблеми і про наукові проблеми взагалі - стор. 279. Думки з приводу - і не тільки ! - стор. 298. Журналістська діяльність і парадокси масового спілкування - стор. 328.. Журналістика починається з особи журналіста - стор. 347.
БОГАТЫРЕВ А.В. ОШИБКА РЕЗИДЕНТА: КАК ВЛАДИМИР СВЯТОЙ СТАЛ ЗЯТЕМ БОЛЕСЛАВА СМЕЛОГО // ВЕСТНИК ОМСКОГО УНИВЕРСИТЕТА. СЕР. "ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ". 2020. Т. 7. № 3 (27). С. 13 - 16.
Среди высокочтимых русских святых имя князя Владимира, несомненно, выделяется особо. Вновь обращаясь к этой выдающейся личности, представитель царя Алексея Михайловича в Речи Посполитой, составляя свой отчёт для Московского Двора, вдруг допустил досадную описку. Изучение её причин ставит вопрос об уровне познаний дипломата в княжеской генеалогии, истории Древней Руси и Польши, поднимает тему интереса к киевскому властелину в Польско-Литовском государстве, устремляет наше внимание на почитание Владимира «Красно Солнышко» в России XVII столетия.