Якоб Томазій. Ядро дослідження про літературний плагіат, передусім теоретичне, уміщене в небагатьох стислих тезах (original) (raw)
Related papers
Коментар до Томазієвої «Філософської дисертації про літературний плагіат» (1673)
Sententiae, Volume XL, Issue 1, 2021. P. 104-115.
Commentary on the first Ukrainian translation of J. Thomasius’ work entitled “Nucleus disputationis de plagio literario maxime theoreticus, thesibus paucis & brevibus comprehensus”, which is one of the Appendices to his “Philosophical dissertation on literary plagiarism”.
Руднев Д. В. О сем Томазий, закона учитель, глаголет… (Особенности употребления антропонимов в «Разговоре дву приятелей о пользе науки и училищах» В. Н. Татищева) // Литературная культура России XVIII века. Выпуск 8 / под ред. П. Е. Бухаркина, Е. М. Матвеева. — СПб.: Геликон Плюс, 2019. C. 19–45. Ключевые слова: русский язык, XVIII в., Татищев, антропонимы, неймдроппинг. В статье анализируются тематические группы, синтаксические особенности и функции антропонимов в «Разговоре дву приятелей о пользе науки и училищах В. Н. Татищева. В ходе анализа выделены тематические группы использованных антропонимов. В этих группах представлены русские, европейские и античные правители, учители церкви, мудрецы и философы, ученые, законодатели, создатели училищ и т. д. Татищев апеллирует к этим группам антропонимов при раскрытии основной темы своего произведения — о пользе науки. В результате исследования синтаксических функций антропонимов делается вывод о том, что антропонимы в подавляющем большинстве случаев употребляются в качестве подлежащего. Выявлена корреляция между тематическими группами антропонимов и семантикой предикатов. Антропонимы в позиции дополнения, определения и обстоятельства представлены в тексте Татищева гораздо реже. Кроме того, исследовано употребление антропонимов в составе пояснительных конструкций с элементами ‘яко’ и ‘как то’. Завершается статья описанием функций антропонимов в тексте «Разговора», которые имеют стилистический, интегрирующий, риторический и культурно-идентифицирующий характер. D. Rudnev. Thomas, the religious teacher, talks about this… (Peculiarity of the Use of Anthroponyms in “Conversation between two friends on the usefulness of science and schools” by V. N. Tatishchev) Keywords: Russian language, XVIII century, Tatishchev, anthroponym, name-dropping. The article analyzes thematic groups, syntactic features and functions of anthroponyms in “Conversation between two friends on the usefulness of science and schools” by V. N. Tatishchev. In Tatishchev’s text, anthroponyms are used more than 400 times and, thus, it shows some signs of name-dropping. The analysis identified thematic groups of anthroponyms. These groups include Russian, European and ancient rulers, church teachers, sages and philosophers, scholars, lawmakers, academy founders, etc. Tatishchev appeals to these groups of anthroponyms in developing the main theme of his work — the usefulness of science. As a result of the study of the syntactic features of anthroponyms, it is concluded that in the sentence anthroponyms are mainly used as a subject. Anthroponyms in the grammatical position of complement, attribute and circumstance are presented in the text of Tatishchev much less. In addition, it is investigated the use of anthroponyms in explanatory constructions with conjunction elements ‘yako’ and ‘kak to’. The article ends with the description of the functions of anthroponyms in the text of “Conversation”: they used with stylistic, integrating, rhetorical and culturally identifying functions. The widespread use of anthroponyms reveals that “Conversation” belongs to a new, post-Petrine culture with its anthropocentric character.
Драматургія" двотисячників" у літературознавчому вимірі
ВІСНИК Житомирського державного університету …, 2012
УДК 821.161 Т. І. Вірченко, кандидат філологічних наук, доцент, докторант (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка) ДРАМАТУРГІЯ "ДВОТИСЯЧНИКІВ" У ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОМУ ВИМІРІ У статті проаналізовано погляди літературних критиків на українську драматургію двотисячних років; подано оцінки як окремих п'єс, так і явища "драматургії двотисячників" загалом. Виразно поділяються погляди тих літературознавців, які факт існування сучасної драматургії не ставлять під сумнів з огляду на існування мережевої літератури. Для створення об'єктивної оцінки явища "драматургії двотисячників" до уваги залучено й погляди самих письменників і театральних діячів: критиків, рецензентів, акторів, режисерів. Окремо акцентовано увагу на дослідженнях художнього конфлікту на зазначеному матеріалі. При цьому визначено, що увага приділяється поодиноким альманахам, а не кожному окремому творові, що дозволяє окреслити перспективи дослідження.
Концепція полемічної літератури у дослідженнях Дмитра Чижевського
Філологічний дискурс, 2018
У статті аналізується релігійна полеміка на українських землях у період кінця ХVI ‒ початку ХVII століть, розлого проінтерпретована у дослідженнях Д.Чижевського, концептуальну основу яких склала творчість православного подвижника Івана Вишенського. Дослідник апелює до історико-релігійного контексту становлення світоглядних домінант українства та спонукає науковців до переосмислення ролі східного християнства як невід’ємної частини і ключової ланки єдиної європейської християнської культури. З цією метою Д. Чижевський говорить про високі ідеали ісихазму, які плекають православні містики, опираючись на особливий авторитет Діонісія Ареопагіта. Д.Чижевський доводить думку про те, що діяльність острозьких полемістів зосереджена на концептуальних поняттях внутрішньої людини, «серця», самопізнання,духовної мудрості та ін. Вона мала істотний вплив на розвиток ментальних складових українського народу. Таким чином, концепція полемічної творчості у дослідженнях Дмитра Чижевського ‒ це відкрита...