Causation in Non-Ordinary Situations: Case Law and Criminal Law Theory (original) (raw)

Analysis of social and psychological theories of the causality of serial crimes

Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, 2018

Раскрывается алгоритм оценки исследовательской ценности отдельных теорий причинности серийных преступлений. Несмотря на то, что рассматриваемые теории обладают и теоретической, и практической значимостью, каждая из них имеет сильные и слабые аспекты. Результатом проведенного исследования выступил анализ целесообразности применения социальных и психологических теорий причинности к серийным преступлениям. Ключевые слова: серийный преступник; серийный убийца; теории причинности; социальный фактор преступности; психологический фактор преступности.

Circumstances Excluding the Criminality of a Deed: Development Perspectives

ЖУРНАЛ ПРАВОВЫХ И ЭКОНОМИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ, 2021

The article focuses on and substantiates quite poor efficiency of the current approach to classifying justifiable defence. It proposes ways of addressing the related issues including technique of changing the method of legal regulation with regard to circumstances excluding the criminality of a deed and on the basis thereof calls for introducing significant changes into the conent of the relevant norms in order to increase the efficiency of practical implemetation whereof. As an example of such an approach the paper presents the author's own text of Article 37 of the Criminal Code of the Russian Federation.

Illegal evidence in case law

Zbornik radova Pravnog fakulteta, Novi Sad, 2016

Са же так: У кри вич ном по ступ ку се по је ди ни до ка зи у од ре ђе ним слу чаје ви ма не мо гу ко ри сти ти за утвр ђи ва ње чи ње ни ца у сми слу да суд за сни ва пре су ду на њи ма, јер су та кви до ка зи са ми по се би или пре ма на чи ну приба вља ња у су прот но сти са од ре ђе ним пра ви ли ма. Бу ду ћи да је За ко ник о кри вич ном по ступ ку у по гле ду не за ко ни тих до ка за остао до не кле не до ре чен, а да је упо тре ба та квих до ка за од ре ђе на као ре ла тив но бит на по вре да одре да ба кри вич ног по ступ ка, суд има од лу чу ју ћу уло гу у по гле ду при хва тљиво сти до ка зног ма те ри ја ла, и сто га је, ите та ко, вред но па жњу по све ти ти ана ли зи суд ске прак се по овом пи та њу. Кључ не ре чи: кри вич ни по сту пак, до каз, не за ко нит до каз, суд ска прак са.

Causation as a condition for liability of medical employees

Zbornik radova Pravnog fakulteta Nis, 2019

Да би здравствени радник/здравствена установа одговарао за штету коју је пацијент претрпео, потребно је утврдити узрочну везу као један од сталних услова одговорности. Питање узрочне везе једно је од централних и најтежих питања одговорности здравствених радника/здравствених установа за штету. Реч је, заправо, о процени да је рђаво стање пацијентовог здравља узроковано лекарском грешком, а не природним исходом болести или самим лечењем. Имајући у виду околност да је сваки пацијент другачији, да различито подноси болест, обољења, само лечење, односно употребу лекова и медицинских средстава, не може се са сигурношћу констатовати шта је у конкретном случају прави узрок чињеници погоршања лечене болести или појави нове, односно зашто је тело претрпело оштећења или пак зашто је наступила смрт пацијента. Без обзира на све проблеме који постоје око утврђивања узрочности, задатак судија је да постојање узрочне везе прихвате или одбаце у зависности од уверења које стекну о њеном постојању. Предмет овог рада је управо приказ проблематике око утврђивања узрочне везе као услова одговорности здравствених радника/здравствених установа за штету, како у нашем, тако и у упоредном праву.

Ситуаційна обумовленість збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні

Коваленко, А. В. (2019). Ситуаційна обумовленість збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка», 4(88), 240-250. https://doi.org/10.33766/2524-0323.88.240-250, 2019

Стаття присвячена обґрунтуванню ситуаційної обумовленості збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Автором проаналізовано основні підходи до розуміння терміна «слідча ситуація» та особливості застосування даного поняття як категорії криміналістичної тактики й методики. Розглянуто інші види криміналістично значущих ситуацій у кримінальному провадженні, зокрема ситуації слідчої (розшукової) дії, техніко-криміналістичні ситуації, експертні ситуації тощо. Запропоновано шляхи вдосконалення криміналістичних рекомендацій за рахунок використання науковцями закономірностей ситуаційної обумовленості доказування в кримінальному провадженні. Визначено пріоритетні напрямки дослідження ситуаційної обумовленості доказування в кримінальному провадженні.

The Content of the Concept of “Accusation”: Theoretical and Applied Aspect

Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Juridical Sciences, 2020

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ОБВИНУВАЧЕННЯ»: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ У статті досліджується категорія «обвинувачення» у кримінальному процесі. Робиться висновок, що в науці кримінального процесуального права вона розглядається у: а) діяльнісному аспекті як комплекс дій прокурора, спрямованих на доведення перед судом обвинувачення особи з метою притягнення її до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення; б) логіко-документарному, а саме комплексі розумових процесів, що дають змогу прокурору стверджувати про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, які знаходять своє відображення в обвинувальному акті; в) змістовному, а саме формулюванні в обвинувальному акті того, що особі інкримінують, та наданні цьому юридичної кваліфікації. Констатується, що, незважаючи на існуючу наукову та практичну комплексність опанування поняття «обвинувачення», воно залишається недослідженим в окремих аспектах, зокрема у разі оперування ним уповноваженими особами під час досудового розслідування та судового провадження. Наводиться практична ситуація, в якій органи досудового розслідування та суд зверталися до дефініції «те саме обвинувачення». Конкретизується змістовна конструкція «обвинувачення», зокрема такі елементи, як: фактичні обставини кримінального правопорушення (як сукупність відомостей про кримінальне правопорушення, що мають обов'язково містити дані про його подію, суб'єкта, вину особи та її форму, наслідки та інші данні (спосіб, мета тощо) на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті КК України, можна встановити в діях обвинуваченого склад конкретного кримінального правопорушення); формулювання обвинувачення (стисла юридична конструкція фактичних обставин кримінального правопорушення, яка знаходить своє відображення (втілення) в диспозиції статті Особливої частини Закону України про кримінальну відповідальність); правова кваліфікація. Робиться висновок, що обвинувачення треба вважати «таким самим, як інше обвинувачення», якщо вони співпадають за фактичними обставинами кримінального правопорушення (загальними або індивідуальними), правовою кваліфікацією діяння, формулюванням обвинувачення.